Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

6.1. Поняття банківської ліквідності і чинники, що її визначають

Термін «ліквідність» походить від латинського ^ шс1і5, що в перекладі означає текучий, рідкий, тобто ліквідність дає тому чи іншому об'єкту характеристику легкості руху, переміщення. У Росії термін «ліквідітет» був запозичений з німецької мови на початку XX в. і по суті використовувався тільки в банківському аспекті. Під ліквідністю малася на увазі здатність активів до швидкої і легкої мобілізації. Основні явища банківської ліквідності знаходили відображення в російській економічній літературі починаючи з другої половини XIX в. у зв'язку із збитковістю діяльності державних банків, а також з процесом освіти комерційних банків. Зокрема, про важливість дотримання відповідності між термінами активних і пасивних операцій з позицій ліквідності економісти писали ще наприкінці XIX в.
У радянській економічній літературі 20-х років поняття «ліквідність» тісно пов'язувалося з поняттям «кредитоспроможність» і застосовувалося для оцінки власних і оборотних коштів підприємства та правильного використання власних і позикових коштів.
У радянський час наука і практика нерозривно пов'язували поняття ліквідності з уявленнями про кризові потрясіннях в ка капіталістичного економіці, банкрутства фірм і банків, чого в со-соціалістичного економіці, що розвивається планомірно і пропор-. ционально, бути не могло. Так, ліквідність розумілася як «мобільність активів підприємств, фірм або банків в капіталістичних країнах, що забезпечує фактичну можливість (здатність) безперебійно оплачувати в термін всі їхні зобов'язання і вимоги до них законні вимоги». Іншими словами, ліквідність представлялася виключно як властивість активів господарюючого суб'єкта, а саме, їх мобільність, рухливість, що полягає в їх здатності швидко перетворюватися в готівкові гроші.
У фінансово-кредитному словнику ліквідність визначається як «здатність банку забезпечувати своєчасне виконання своїх
зобов'язань.», Тобто з позиції банку, його діяльності. Таке ж визначення ліквідності наводиться і в редакції 1997 Інструкції Банку Росії № 1 «Про порядок регулювання діяльності кредитних організації».
У сучасній економічній літературі термін «ліквідність» має широкий спектр застосування і характеризує абсолютно різні об'єкти економіки. Крім уже наведених визначенні він використовується в поєднаннях як з поняттями, що стосуються конкретних об'єктів економічного життя (товар, цінний папір), так і суб'єктів національної економіки (банк, підприємство, ринок), а також для визначення характерних рис діяльності економічних суб'єктів (ліквідність балансу підприємства або балансу банку).
Під ліквідністю товару зазвичай мають на увазі можливість досить швидкої його реалізації без збитку для продавця. Цьому має сприяти наявність ринкових відносин взагалі і при-присутність на ринку достатньої кількості бажаючих купити і продати даний вид товарів. Співзвучне визначення можна дати ліквідності цінних паперів.
Ліквідність активу, на думку американських економістів С.Ліппмана і Дж.Мак-Колла, розуміється як «оптимальне очікуваний час для трансформації активу в гроші».
Ліквідність балансу банку в економічній літературі визначається наступним чином: баланс вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів по активу покривати термінові зобов'язання по пасиву.
У розумінні ліквідності банку існують дві найбільш поширені точки зору. Одна полягає в ототожненні ліквідності банку з об'ємом наявної готівки і швидко кон-вертіруемих активів, інша інтерпретує ліквідність як якос-ственную характеристику об'єкта економічних відносин, а саме здатність погашати свої зобов'язання в строк.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz