| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.1.1. Сутність ліквідності банку | ||
|
Високоліквідні кошти - це кошти, за допомогою яких можливо сиюминутное погашення зобов'язань. Відповідно можливість бути обмінені на високоліквідні кошти визначає ступінь ліквідності всіх інших об'єктів як у матеріальній, так і в нематеріальній формі. Чим менше термін, через який цей акт може бути здійснений, тим вище ліквідність об'єкта. Як правило, до високоліквідних засобів відносяться в першу чергу боргові зобов'язання центрального банку в готівковій та безготівковій формі. Для високоліквідних коштів важливою характеристикою є їх здатність зберігати свою вартість незмінною протягом часу. У разі, якщо емісія кредитних знарядь (боргових зобов'язань) головного банку країни проводиться на основі сукупного суспільного продукту та інших макроекономічних параметрів, ці боргові зобов'язання здатні своєчасно (або миттєво-залежно від терміну зобов'язань) реалізувати свою вартість. Якщо це відповідність порушується, наприклад інфляція перевищує нормальний для економіки рівень, то ліквідність основного посередника обігу грошей і товарів кредитних знарядь центрального банку виявляється проблематичною, як і ліквідність будь-якого об'єкта національної економіки. Ми будемо розглядати варіант безсумнівною здатності боргових зобов'язань центрального банку зберігати свою вартість незмінною, а боргові зобов'язання центрального банку в готівковій та безготівковій формі - як абсолютно ліквідні. З точки зору комерційного банку до високоліквідних засобів відносяться грошові кошти в касі, на коррахунках, першокласні векселя і державні цінні папери. Однак у це визначення необхідно ввести одну поправку. Крім центрального банку в банківській системі функціонує безліч комерційних банків, які беруть активну участь у грошово-кредитній і фінансовій життя суспільства. Діяльність комерційних банків піддається певним ризикам. Як будь-які комерційні підприємства, вони можуть розоритися, і відповідно може виникнути розрив в ланцюжках обороту грошей. Тому кошти, що знаходяться на рахунках у комерційних банках, не можна однозначно назвати високоліквідними. Поняття банківської ліквідності передбачає наявність і взаємодія двох складових: «банку» і «ліквідності», тобто ставлення-ня ліквідності розглядаються в галузі банківської справи. Банк виникає в результаті розвитку функції грошей як засобу платежу і стає важливим інститутом грошово-кредитної сфери. Гроші є для банку і оборотним капіталом, і в якійсь мірі продуктом. Якщо виробничі підприємства засновують свою діяльність на кругообігу капіталу в товарній формі і ліквідність підприємства залежить від ліквідності товарів, то банк, засновуючи свою діяльність на кругообігу капіталу в грошовій формі, виступаючи посередником на грошовому ринку, має справу насамперед з борговими зобов'язаннями (як кредиторів , так і позичальників). В результаті неспівпадання кругооборотов капіталу в однієї частини суспільства вивільняються кошти, а в іншої виникає потреба в них, і банки пов'язують ці розрізнені можливості і потреби між собою. У той же час банк виступає як самостійний фінансовий інститут. За свою діяльність, за надання послуг він повинен отримувати дохід, що покриває його витрати, так щоб вартість його послуг була на рівні, достатньому для подальшого розвитку. Іншими словами, суспільне визнання діяльності банку як самостійного суб'єкта передбачає, що вартість виробленого ним продукту у вигляді банківських послуг повинна бути як мінімум неотрицательной. Таким чином, кожен комерційний банк стикається з проблемою ліквідності двічі: по-перше, в якості технічного виконавця ролі посередника на грошовому ринку, здійснюючи платежі учасників ринку один одному. З цього боку роль банку полягає в простому посередництва, і завдання забезпечення ліквідності зводиться до постійного наявності відповідного обсягу реальних грошей для здійснення платежів. По-друге, банк виступає як самостійного суб'єкта фінансово-кредитної сфери, що одержує прибуток або збиток від своєї діяльності. У цій ролі банк стикається з ліквідністю свого власного товару - банківських послуг. В якості самостійного учасника грошово-кре-дітних відносин банк стає безпосереднім боржником і кредитором з широкого кола зобов'язань. З цього боку на перший план виходять питання ризикованості його діяльності як кредитора і надійності при виконанні власних зобов'язань. У розумінні ліквідності комерційного банку розрізняють статичний і динамічний аспекти. Статичний аспект характеризує ліквідність банку на певну дату і залежить від того, чи достатній в конкретний момент часу (минулого чи сьогодення) обсяг високоліквідних коштів для погашення зобов'язань до запитання. У цьому аспекті ліквідність банку розуміється як його здатність виконати свої зобов'язання в конкретний момент часу, маючи для цього достатню кількість готівкових та безготівкових грошових коштів. Динамічний аспект. Складніший, він охоплює також здатність збереження ліквідності банку в майбутньому. У цьому аспекті лик-видність банку включає здатність банку зберігати свою власну вартість як об'єкта економічних відносин, завдяки якій банк зберігає здатність своєчасно погашати свої зобов'язання і в майбутньому. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||