Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
А.І. Зімін. ІНВЕСТИЦІЇ - ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ., 2006 - перейти до змісту підручника

Поняття інвестиційного портфеля

Значне число інвесторів (індивідуальних або інституційних) не мають власних компаній або контрольних пакетів акцій і вкладають свої кошти в цінні папери, в нерухомість, а також на банківські рахунки і внески. Оскільки прибутковість і надійність (ризиковість) таких вкладень не залежить від діяльності самого інвестора, то він зацікавлений в ретельному відборі інвестиційних, головним чином, фінансових інструментів з урахуванням їх прибутковості і ступеня ризику. Для досягнення поставленої мети інвестори зазвичай вдаються до структуризації (диференціації) своїх вкладень, тобто формують інвестиційний портфель.
Інвестиційний портфель - це сукупність інвестиційних інструментів, які служать досягненню поставлених інвестором цілей. Розподіляючи свої вкладення з різних напрямків підприємницької чи іншої діяльності, інвестор може досягти більш високого рівня прибутковості своїх вкладень або зменшити ступінь їх ризику.
Характерним відмітною властивістю портфеля є те, що сукупний ризик портфеля може бути значно менше, ніж величини ризику його компонентів - окремих інвестиційних інструментів, що входять до його складу. Такими інвестиційними інструментами, взагалі кажучи, можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості, драгоцен-ні метали і дорогоцінні камені, предмети колекціонування і т.п. Слід мати на увазі, що всі інвестиції, особливо майнові вкладення, мають свою специфіку, тим не менше, їх інвестиційну приваб-кательня необхідно оцінювати з урахуванням їх прибутковості і пов'язаного з ними ризику. Зокрема, такий привабливий в інвестиційному відношенні інструмент, як золото, нерідко використовуваний інвесторами при вкладенні капіталу як засіб страхування від інфляції, є в даний час високоспекулятивний, а тому й високоризикових інструментом інвестування. Значною мірою це відноситься і до вкладень у нерухомість. З цих причин більшість інвесторів при формуванні інвестиційного портфеля як інвестиційних інструментів найчастіше використовують саме цінні папери, а поняття «інвестиційний портфель» і «портфель цінних паперів» у зв'язку з цим найчастіше вважаються еквівалентними.
Інвестори в своїй більшості прагнуть придбати цінні папери не одного, а декількох видів, кількох емітентів, особливо, коли мова йде про акції та пакетах акцій, оскільки можливі втрати від інвестицій одного виду чи напрямку інвестування можуть бути компенса-рова інвестором придбаннями в іншому. Іншими словами, важливими чинниками є не формальні характеристики і поведінку кожної окремої цінного паперу, а прибутковість і ступінь ризику всього портфеля, а також тенденції зміни ризику і прибутковості. У зв'язку з цим ступінь ризику і рівень прибутковості індивідуальної цінного паперу повинні бути проаналізовані з позиції того, як ці параметри впливають на прибутковість і ступінь ризику сукупності цінних паперів - всього інвестиційного портфеля.
Необхідно зауважити, що цінний папір, як елемент портфеля, є менш ризиковою, ніж та ж цінний папір при ізольованому окремому розгляді.
Проблемою співвідношення норми прибутковості і рівнем ризику портфеля, а також впливу окремих цінних паперів на параметри портфеля в цілому займалися багато видних економісти, в результаті чого було створено цілий напрямок економічної науки, яке отримало назву «теорія портфеля ». Найбільший внесок у розробку теорії інвестиційного портфеля був внесений американськими вченими Гаррі Марковичем і Вільямом Шарпом, яким в 1990 р. була присуджена Нобелівська премія з економіки за розробку і розвиток теорії інвестиційного портфеля.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz