Рейтингова оцінка цінних паперів
Рейтинги грунтуються на аналізі поточного фінансового стану і платоспроможності емітента - шляхом вивчення поточної інформації, що надається емітентом або одержуваної з інших джерел, і є оцінкою якості боргових цінних паперів і привілейованих акцій.
При формуванні рейтингу цінних паперів враховуються і використовуються такі характеристики:
ймовірність неплатежу і готовність боржника як до виплат по те-кущім відсоткам, так і до повернення основної суми в строк;
характер забезпечення зобов'язання;
- гарантія виконання зобов'язання і становище власника облігації в порівнянні з іншими кредиторами у разі банкрутства чи трансформацій компанії - на основі відповідних законів (про банкрутство, про банки, про ринок цінних паперів, про інвестиційну діяльність і т.д.).
У розвинених в економічному відношенні країнах функціонують консалтингові та аналітичні компанії, рейтингові агентства, які на основі фінансового аналізу стану та платоспроможності емітента оцінюють якість їх боргових цінних паперів, зокрема, облігацій, і емітованих ними привілейованих акцій , і відповідно з цим відносять випущені різними емітентами цінних паперів до того чи іншого класу. Рейтинги облігацій часто використовуються як показники банкрутства емітента. Найбільш відомі рейтингові агентства Moody's, Standard & Poor's і Fitch, які займаються професійною оцінкою рейтингів боргових цінних паперів різних компаній-емітентів цінних паперів цього виду. У табл. 3.5 представлена вживана першими двома агентствами класифікація облігацій.
У кожній категорії рейтингу виділяються три рівня (позначається після літерного позначення цифрами 1,2,3 або знаками «+», «-» і без знака) - від більш високого (1 або «+») до більш низького (3 або «-»).
Облігації перших трьох категорій в представленому рейтингу - облігації високої якості, ймовірність отримання відсотків і основної суми боргу по цих облігаціях найвища; цих облігаціях відповідає максимальний рейтинг. Боргові зобов'язання розряду А мають такі ж потенційні характеристики, що й облігації вищих розрядів, але в дещо більшою мірою залежить від впливу зміни зовнішніх чинників (обставин та економічних умов). Облігації четвертої категорії (Ваа і ВВВ) мають значну (середню) ймовірність виплати відсотків і повернення основної суми боргу. У нормальних умовах вони мають достатню захищеність, Але більш, ніж облігації вищих категорій, схильні до впливу зовнішніх умов при їх зміні. У міру просування вниз по рейтинговій шкалі ймовірність неплатежу за облігаціями збільшується, інвестиції за ним набувають все більш спекулятивного характеру. Облігації категорії ВВ мають найнижчу, а облігації категорії С - найвищу ступінь спекуля-тивности. Хоча такі боргові зобов'язання мають певну при-розважальні в силу високої прибутковості, проте це не може компен-сировать більшу невизначеність і ризик невиконання емітентом своїх зобов'язань. Крім того, облігації категорії С характеризується відсутністю виплати відсотків за облігаціями, а облігації категорії D означає стан дефолту, тобто неможливості виконання емітентом своїх платіжних зобов'язань.
Рейтинги інвестиційного класу вважаються рейтинги категорій від AAA до ВВВ.
Прогноз рейтингу характеризує можливий напрямок руху рейтингу в найближчі 2 ~ 3 роки:
позитивний (прогнозується можливість підвищення рейтингу);
негативний (рейтинг може впасти);
стабільний (рейтинг прогнозується на незмінному рівні);
Разом з публікацією рейтингової оцінки боргових цінних паперів систематично публікуються рейтинги акцій, що котируються на фондових біржах, що дає потенційним інвесторам можливість судити про їх інвестиційної привабливості.
Загальний підхід до визначення рейтингу цінного паперу полягає в наступному - рейтинг розраховується як процентна різниця між середньою ринковою теоретичної вартістю (що розраховується аналітиками інвестиційних компаній на основі аналізу ринкових цін і прогнозу доходів), і поточною ринковою котируванням цінного паперу. В результаті потенційний інвестор отримує можливість побачити степень не-Дооцінений або переоціненість даної цінних паперів ринком. Це, в свою чергу, давало можливість інвестору оцінити потенціал можливого зростання або падіння курсу даного цінного паперу. Слід мати на увазі, що теоретична розрахункова вартість цінного паперу може істотно відрізнятися від ринкової ціни цінного паперу - ціни купівлі-продажу на вільному конкурентному ринку.
Об'єктивна інформація про рейтинги цінних паперів сприяє підвищенню довіри інвесторів і кредиторів до боргових зобов'язань надійних компаній-емітентів, а також свідомому і адекватному вибору інвесторами об'єктів інвестування, зниження можливих витрат фінансування. Тому більшість інвесторів не купують цінні папери, що не мають рейтингу, або мають низький, на їх думку, рейтинг.