| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
До поняття кредиту | ||
|
Поняття «позика» і «кредит». У ДК РФ ці близькі поняття розрізняються змістовно по ряду ознак. З їх порівняння випливає, що кредит (окремий випадок відносин позики) володіє наступними невід'ємними властивостями: в ньому мова повинна йти про передачу однією стороною (кредитором) іншій стороні (позичальникові) НЕ будь-яких речей, а тільки грошей, причому лише у тимчасове користування (не в власність позичальника). При цьому зазначені гроші можуть не бути власністю і самого кредитора; він не може, якщо інше не передбачено в договорі, бути безпроцентним. Договірне оформлення (у письмовому вигляді) видачі / отримання кредиту розглядається як обов'язковий, хоча і не специфічний для кредитної угоди параметр. Для договору позики письмова форма не завжди обов'язкова; в ньому в якості кредитора виступає не будь-яка особа, а тільки кредитна організація (як правило, банк). У цьому сенсі кредит - це банківський кредит у грошовій формі. При цьому мається на увазі активний варіант кредитування, коли банк не отримує, а сам дає кредит; зобов'язання банку видати кредит відповідно до укладеного договору носить безумовний характер (відповідні суми будуть відображатися на балансових рахунках банку) ; повертається кредит також у грошовій формі (див. ст. 819 ГК РФ). Крім того, необхідність піклуватися про майбутнє повернення видають банком кредиту змушує його зазвичай вимагати від потенційного позичальника: 1) обгрунтування розумності та економічної ефективності операції (угоди), на яку запитується кредит, що в загальному випадку означає відкритість і визначеність щодо цільового призначення кредиту; 2) надання кредитору можли-ності контролювати у відомих межах цільове використання кредиту, ефективність такого використання і в цілому ефективність бізнесу позичальника - юри-ної особи; 3) надання кредитору відомого матеріального чи іншого забезпечення видаваного ним кредиту як докази надійності відносин сторін навіть у разі невдалого проведення позичальником операції (угоди), на ко - торую брався кредит, або в цілому несприятливого розвитку бізнесу та фінансового стану позичальника. Узагальнюючи перелічені пункти, можна зробити висновок про те, що кредит перед-вважає передачу позичальникові (юридичній або фізичній особі) банком на ос-новании спеціального письмового договору виключно грошових коштів (власних коштів банку та / або позикових) на визначений у такому договорі термін на умовах повернення і платності у грошовій же формі, підконтрольності, а також, як правило, цільового використання та забезпеченості. Слід також мати на увазі, що кредит має місце не з моменту підписання сторонами кредитного договору, а з моменту реального надання відповідної суми позичальникові. Виділені тут характеристики кредиту як особливого економічного феномена далі в їх сукупності для стислості іменуються базовими ознаками кредиту. До цього слід додати, що термін «кредит» використовується також для позначення товарного кредиту (надання в позику речей), комерційного кредиту (надання в позику грошей або речей у вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочки платежу за товари, роботи, послуги), бюджетного кредиту (надання бюджетних коштів юридичним особам на поворотній і платній основі) та податкового кредиту (відстрочка сплати частини податку на прибуток або іншого податку). Очевидно, у всіх цих випадках термін отримує інше змістовне наповнення, відмінне від змісту поняття «банківський кредит». Поняття «кредит» і «позика». У ДК РФ і банківському законодавстві термін «позика» не застосовується. У той же час він широко використовується в документах Банку Росії і літературі. Причому ні в тому, ні в іншому разі не обгрунтовуються ні призначення його використання, ні те особливе зміст, який, можливо, відрізняє позику від кредиту. Фактично ж ці терміни використовуються як синоніми, точніше, позика розуміється як активний кредит. Але будь-якого сенсу в такому «подвоєнні» терміну немає. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||