Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. ПРОБЛЕМА ВИМІРЮВАННЯ | ||
Насамперед виділяється кілька типів товарів, які визначають ті чи інші форми мінімізації витрат виміру: товари інспекційні, якість яких можна випробувати до їх придбання; а іноді й товари, які можуть зазнавати тільки довірчого вимірюванню. Для вимірювання їх якостей покупець змушений звертатися до когось через неможливість виміряти їх самому, бо на цей вимір у нього піде більша частина життя або непомірно великі кошти, що знищить всю цінність цього товару. Зрозуміло, що якість експериментального товару покупцеві досить легко виміряти, і продавцю витрачатися на його вимір особливого сенсу немає. Тим не менш, він повинен якимось чином гарантувати покупцеві, що той купує товар потрібного йому якості. Зазвичай це робиться через механізм гарантії, а саме: продавець гарантує покупцю, що у разі, якщо проданий ним товар не буде володіти певними перерахованими якостями, він його обміняє або виплатить за нього покупцю обумовлену заздалегідь суму. Існує проблема довірчих витрат вимірювання, що зустрічаються дуже часто і обумовлених необхідністю для покупця придбати за деяку або нульову ціну (no costs) когось, хто за нього виміряє якість придбаного ним товару. У споживчому практиці, як правило, мають місце механізми погашення або зниження витрат вимірювання, пов'язані або з гарантуванням, або з ситуацією сигналів. Сигнали - це певна інформація, як би знак, який вішає на себе той чи інший учасник процесу торгу. Даний знак покликаний свідчити про якість його товару. Та ж реклама є певний сигнал. Дуже часто зустрічається сигнальна інформація при наймі на роботу. Питання в тому, що повинні погашати сигнали. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|