Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

4. Соціально-економічна політика Катерини II. Дворянство і система місцевого самоврядування в другій половині XVIII в.

У 1764 р. Катерина II різко обмежила економічну могутність церкви. Вона звернула безліч церковних земель у державну власність. Мільйони монастирських селян згодом стали державними.
Для пожвавлення і розвитку економіки країни імператриця запросила іноземців приїхати на поселення до Росії, обіцяючи податкові пільги, збереження мови і культури, релігійну свободу. Поступово Катерина II стала переходити до політики про-заповітного абсолютизму. Було необхідно впорядкувати всю си-стему законодавства Російської імперії. Був оприлюднений «Наказ імператриці Катерини II, даний Комісії про сочине-ванні проекту нового Уложення». Основною думкою цього доку-мента було те, що окрім самодержавства будь-яка інша влада для Росії не тільки шкідлива, а й руйнівна для громадян. Екате-рина закликала до поміркованості в законах і політиці, неприпусти-мости тиранства. Але Комісія припинила своє існування в 1768 р. у зв'язку з початком війни з Туреччиною, так і не прийнявши нового уложення, хоча Катерина використовувала багато підготовлені матеріали при проведенні реформ.
На реформи істотний вплив зробила селянська війна під проводом Омеляна Пугачова. Катерина намагалася придушити осередки напруженості в регіонах з великою чис-лінощів козачого населення, куди стікалися незадоволені народні маси, погано контрольовані урядом.
У 1775 р. була організована система місцевого самоврядування. Замість триланкового адміністративного поділу (губернія, провінція, повіт) було введено двухзвенний розподіл - губернія, повіт. На чолі кожної губернії імператором призначався губернатор, а якщо об'єднувалися 2-3 губернії - генерал-губернатор з великими адміністративними, фінансовими та судовими повноваженнями. Йому підпорядковувалися всі військові частини і команди, що знаходилися на цій території. Повіт очолював капітан-справник, що обирається дворянством на 3 роки. Місто стало окремою адміністративною одиницею і замість воєвод з'явилися городничие, призначувані урядом. Городяни раз на 3 роки могли вибирати міського голову і членів міської думи.
У перші роки правління Катерини II зміцнювалися і збільшувалися права і привілеї дворян. Вони могли не служити (Маніфест про вольності дворянства 1762 р., виданий ще Петром III), якщо цього не бажали. Дворяни перетворювалися з служивого в при-привілейованих стан. У 1785 р. імператриця підписала «Грамоту на права, вольності і переваги благородного російського дворянства». У ній закріплювалися всі станові права і привілеї дворянства. Вони отримали унікальне право володіти кріпаками і землями, передавати їх у спадок, купувати села і т. д. Заборонялося конфісковувати дворянські маєтки за кримінальні злочини - маєтки в таких випадках переходили до спадкоємців. Дворяни звільнялися від тілесних покарань, від особистих податей і різних повинностей. Тільки по суду їх могли позбавити дворянського звання. У та повітах адміністративна влада повністю була в руках дворян.
Йдучи назустріч дворянству, Катерина II затвердила монопольне право дворян на володіння землею (Генеральне межування, 1765 р.), кріпаками (1762 р.), на винокуріння (1765 р.). Відчуваючи всебічну підтримку з боку імператриці, дворяни стали наступати на інші стани з різних питань. Дворяни могли мати благородний титул і фамільний герб, брати участь у дворянських зборах і суспільствах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz