§ 3. Витрати, що зменшують доходи платника, і витрати, що не враховуються з метою оподаткування
Витрати поділяються:
на витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією;
позареалізаційні витрати.
Витратами новостворених і реорганізованих організацій визнається вартість (залишкова вартість) майна, майнових прав, що мають грошову оцінку, або зобов'язань, одержуваних у порядку правонаступництва при реорганізації, які були придбані (створені) реорганізується організації до завершення реорганізації. Вартість майна, майнових прав, що мають грошову оцінку, визначається за даними та документами передавальної сторони на дату переходу права власності на зазначені майно, майнові права.
Витратами новостворених і реорганізованих організацій також визнаються витрати (а в передбачених випадках - збитки), здійснені (понесені) реорганізується організації в тій частині, яка не була врахована ними при формуванні податкової бази. Склад таких витрат та їх оцінка визначаються за даними та документами реорганізованих організацій на дату завершення реорганізації (дату внесення запису про припинення діяльності кожного присоединяемого юридичної особи - при приєднанні).
Якщо витрати з рівними підставами можуть бути віднесені одночасно до цих груп, платник самостійно визначає, до якої саме групи він віднесе такі витрати.
Понесені платником витрати, вартість яких виражена в інвалюті і в умовних одиницях, враховуються в со-сукупними з витратами, вартість яких виражена в рублях. Перерахунок зазначених витрат здійснюється платником залежно від обраного в обліковій політиці методу визнання таких витрат.
Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією, поділяються:
на матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
суми нарахованої амортизації;
інші витрати.
В особливому порядку визначаються для цілей оподаткування прибутку витрати банків, страхових організацій, недержавних пенсійних фондів, професійних учасників ринку цінних паперів, організацій споживчої кооперації та іноземних організацій.
Платник відносить до матеріальних витрат такі витрати:
на придбання сировини і матеріалів, використовуваних у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг) і утворюють їх основу або є необхідним компонентом при їх виробництві;
на придбання матеріалів, використовуваних:
для пакування та іншої підготовки вироблених та реалізованих товарів;
на інші виробничі та господарські потреби (випробування, контроль, зміст, експлуатація основних засобів);
на придбання інструментів, пристосувань, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання, спецодягу та інших засобів індивідуального та колективного захисту, передбачених законодавством, та іншого майна, що не є амортизируемим майном. Вартість такого майна включається до складу матеріальних витрат у повній сумі в міру введення його в експлуатацію;
на придбання комплектуючих виробів, що піддаються монтажу, і напівфабрикатів, що піддаються додаткових-ної обробці у платника; - на придбання палива , води й енергії всіх видів, що витрачаються на технологічні цілі, вироблення енергії, опалення, а також витрати на трансформацію і передачу енергії;
на придбання робіт і послуг виробничого характеру, виконуваних сторонніми організаціями, а також на виконання цих робіт (надання послуг) структурними підрозділами організації;
пов'язані з утриманням та експлуатацією основних засобів та іншого майна природоохоронного призначення.
Товари і матеріали, що включаються в матеріальні витрати, оцінюються за вартістю їх придбання (без включення сум ПДВ і акцизів), включаючи комісійні винагороди посередницьким організаціям, ввізні мита і збори, витрати на транспортування і пр.
Якщо платник в якості сировини, запасних частин, комплектуючих, напівфабрикатів і інших матеріальних витрат використовує продукцію власного виробництва, а також якщо він до складу матеріальних витрат включає результати робіт або послуги власного виробництва, їх оцінка здійснюється виходячи з оцінки готової продукції (робіт, послуг).
Сума матеріальних витрат поточного місяця зменшується на вартість залишків матеріально-виробничих запасів, переданих у виробництво, але не використаних у виробництві на кінець місяця. Оцінка таких цінностей повинна відповідати їх оцінці при списанні.
До складу матеріальних витрат також включаються:
витрати на рекультивацію земель та інші природоохоронні заходи;
втрати від нестачі та псування при зберіганні і транспортуванні матеріально-виробничих запасів у межах норм природного убутку;
технологічні втрати при виробництві та транспортуванні;
витрати на гірничо-підготовчі роботи при видобутку корисних копалин, за експлуатаційними розкривних робіт на кар'єрах і нарізною робіт при підземних розробках.
Сировина і матеріали списуються на виробництво одним з таких методів оцінки зазначеної сировини і матеріалів (відповідно до прийнятої організацією облікової політики для цілей оподаткування):
методом оцінки за вартістю одиниці запасів;
методом оцінки за середньої вартості;
методом оцінки за вартістю перших за часом придбань (ФІФО);
методом оцінки за вартістю останніх за часом придбань (ЛІФО).
В витрати на оплату праці включаються:
будь-які нарахування працівникам у грошовій і натуральній формах;
стимулюють нарахування і надбавки;
компенсаційні нарахування, пов'язані з режимом роботи або умовами праці;
премії й одноразові заохочувальні нарахування;
витрати, пов'язані з утриманням цих працівників, передбачені:
нормами законодавства РФ; трудовими договорами (контрактами); колективними договорами (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Будь-які нарахування працівникам у грошовій і натуральній формах:
суми, нараховані за тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками або у відсотках від виручки відповідно до прийнятих у платника формами і системами оплати праці
Стимулюючі нарахування і надбавки:
нарахування стимулюючого характеру, в тому числі премії за виробничі результати , надбавки до тарифних ставок і окладів за професійну майстерність, високі досягнення у праці та інші подібні показники;
нарахування стимулюючого характеру, пов'язані з режимом роботи та умовами праці, в тому числі надбавки до тарифних ставок і окладів за роботу в нічний час, роботу в багатозмінному режимі, за суміщення професій, розширення зон обслуговування, за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, за понаднормову роботу і роботу у вихідні та святкові дні, вироблену за законодавством - сума нарахованого працівникам середнього заробітку, що зберігається на час виконання ними державних або громадських обов'язків та в інших випадках, передбачених законодавством про працю;
витрати на оплату праці, зберігається працівникам на час відпустки, за законодавством;
витрати на оплату проїзду працівників та осіб, що знаходяться у цих працівників на утриманні, до місця використання відпустки на території РФ і назад (включаючи витрати на оплату провезення багажу працівників організацій, розташованих у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях):
в порядку, передбаченому законодавством, - для організацій, що фінансуються з відповідних бюджетів;
в порядку, передбаченому роботодавцем, - для інших організацій;
доплата неповнолітнім за скорочений робочий час;
витрати на оплату перерв у роботі матерів для годування дитини;
витрати на оплату часу, пов'язаного з проходженням медичних оглядів;
компенсації за невикористану відпустку за трудовим законодавством;
нарахування працівникам, які вивільняються у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією платника, скороченням чисельності або штату працівників платника
4. Премії й одноразові заохочувальні нарахування:
одноразові винагороди за вислугу років (надбавки за стаж роботи за фахом) за законодавством
Закінчення табл. 2.2
суми внесків роботодавців за договорами обов'язкового і добровільного страхування (договорами недержавного пенсійного забезпечення), укладеними на користь працівників з ліцензованими страховиками (недержавними пенсійними фондами)
нарахування за основним місцем роботи робітникам, керівникам або фахівцям платника під час їх навчання з відривом від роботи в системі підвищення кваліфікації або перепідготовки;
витрати на оплату праці працівників-донорів за дні обстеження, здачі крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здачі крові;
нарахування військовослужбовцям, які проходять військову службу на державних-них унітарних підприємствах і в будівельних організаціях федеральних органів виконавчої влади, в яких передбачена військова служба,
та особам рядового і начальницького складу ОВС, Державної протипожежної служби;
доплати інвалідам, передбачені законодавством;
суми, нараховані за виконану роботу фізичним особам, залученим для роботи у платника відповідно до спеціальних договорів на надання робочої сили з державними організаціями
5.2. Витрати, пов'язані з утриманням працівників, передбачені трудовими контрактами, а також колективними договорами:
суми, нараховані в розмірі тарифної ставки або окладу (при виконанні робіт вахтовим методом), передбачені колективними договорами,
за дні перебування в дорозі від місця знаходження організації (пункту збору) до місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеоумови;
витрати на оплату праці працівників, які не перебувають у штаті, за виконання ними робіт за укладеними договорами цивільно-правового характеру (включаючи договори підряду), за винятком оплати за договорами цивільно-правового характеру, укладеними з підприємцями;
витрати у вигляді відрахувань у резерв на майбутню оплату відпусток працівникам або в резерв на виплату щорічної винагороди за вислугу років;
інші види витрат, вироблених на користь працівника, передбачених трудовим або колективним договором Суми амортизації нараховуються на амортизируемое імущі-ство, під яким розуміються знаходяться у платника на праві власності і використовуються ним для отримання прибутку і вартість яких погашається шляхом нарахування амортизації:
майно;
результати інтелектуальної діяльності;
інші об'єкти інтелектуальної власності. Амортизируемим майном визнається майно зі строком корисного використання більше 12 місяців і первісною вартістю більше 10 тис. руб.
Таким чином, визначальними ознаками амортизується майна є: ставлення до нього організації-платника (право власності); характер використання (для отримання доходу), спосіб перенесення його вартості на вартість вироблених товарів, робіт і послуг (шляхом нарахування амортизації); його натурально-речова форма. Проте у ряді випадків передбачені винятки, і майно, яке не відповідає цим ознакам, включається до складу майна, що амортизується, а відповідне - не включається.
Так, винятком є платники податків - унітарні підприємства. Амортизується майно, одержане ними від їх власника майна в оперативне управління або господарське відання, підлягає амортизації у даного унітарієм-ного підприємства.
Амортизируемим майном також визнаються капітальні вкладення у надані в оренду об'єкти основних засобів у формі невіддільних поліпшень, здійснених орендарем за згодою орендодавця.
Амортизується майно, отримане організацією від власника майна відповідно до законодавства про інвестиційні угодах у сфері діяльності з надання комунальних послуг або законодавством про концесійні угоди, підлягає амортизації у даної організації протягом терміну дії цих угод.
У той же час не є амортизируемим майном земля і інші об'єкти природокористування (вода, надра, інші природні ресурси), матеріально-виробничі запаси, товари, об'єкти незавершеного капітального будівництва, цінні папери, фінансові інструменти термінових угод (форвардні, ф'ючерсні контракти, опціонні контракти).
Не підлягають амортизації наступні види майна, що амортизується:
майно бюджетних організацій;
майно некомерційних організацій, отримане в якості цільових надходжень або придбане за рахунок коштів цільових надходжень і використовується для некомерційної діяльності;
майно, придбане (створене) з використанням бюджетних коштів цільового фінансування. Це не відноситься до майна, отриманого платником при приватизації;
об'єкти зовнішнього благоустрою (об'єкти лісового та дорожнього господарства, спорудження яких здійснювалось із залученням джерел бюджетного або аналогічного цільового фінансування);
продуктивну худобу, буйволи, воли, яки, олені, інші одомашнені дикі тварини (за винятком робочої худоби);
придбані видання (книги, брошури та інші подібні об'єкти), твори мистецтва. Вартість придбаних видань та інших подібних об'єктів, за винятком творів мистецтва, включається до складу інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією, в повній сумі у момент їх придбання;
майно, придбане (створене) за рахунок коштів, що надійшли в рамках цільового фінансування;
придбані права на результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності, якщо за договором на придбання зазначених прав оплата повинна проводитися періодичними платежами протягом терміну дії договору.
Наступні основні засоби виключаються зі складу майна, що амортизується:
передані (отримані) за договорами в безоплатне користування;
законсервовані на строк понад три місяці. При розконсервації об'єкта амортизація нараховується в порядку, що діяв до консервації;
реконструюються і модернізуються понад року.
Для нарахування сум амортизації визначальним обставиною є встановлення початкової вартості майна, що амортизується. Оцінка цієї вартості здійснюється по-різному для різних видів майна:
для об'єктів основних засобів власного виробництва - фактичні витрати на виробництво об'єктів, збільшені на суму акцизів для основних засобів - підакцизних товарів;
для майна, що є предметом лізингу, - сума витрат лізингодавця на його придбання, спорудження, доставку, виготовлення і доведення до стану, в якому воно придатне для використання, за винятком сум податків, що підлягають вирахуванню або враховуються у складі витрат; для раніше придбаних нематеріальних активів - сума витрат на придбання і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання, за винятком ПДВ і акцизів;
для нематеріальних активів, створених самою організацією, - сума фактичних витрат на їх створення (у тому числі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на послуги сторонніх організацій, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв), за винятком сум податків.
Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між їх первісної (відновлювальної) вартістю та сумою нарахованої за період експлуатації амортизації.
Первісна вартість основних засобів змінюється у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння, часткової ліквідації відповідних об'єктів та з інших аналогічних підстав.
Суми амортизації розраховуються з урахуванням строку корисного використання амортизується. Цей критерій покладено в основу віднесення конкретного майна в ту чи іншу амортизаційну групу. При цьому терміном корисного використання визнається період, протягом якого об'єкт основних засобів або об'єкт нематеріальних активів служить для виконання цілей діяльності платника. Цей термін визначається платником самостійно на дату введення в експлуатацію даного об'єкта.
Платник має право збільшити строк корисного використання об'єкта основних засобів після дати введення його в експлуатацію, якщо після реконструкції, модернізації або технічного пе-ревооруженія відбулося збільшення терміну його корисного використання користування. При цьому збільшення строку може бути здійснено в межах строків, встановлених для тієї амортизаційної групи, в яку раніше було включено таке основний засіб.
Якщо в результаті реконструкції, модернізації або техні-чеського переозброєння об'єкта основних засобів не відбулося збільшення терміну його корисного використання, платник при обчисленні амортизації враховує термін корисного використання.
Капітальні вкладення в орендовані основні засоби амортизуються в наступному порядку:
капітальні вкладення, вартість яких відшкодовується орендарю орендодавцем, амортизуються орендодавцем;
капітальні вкладення, вироблені орендарем за згодою орендодавця, вартість яких не відшкодовується орендодавцем, амортизуються орендарем протягом терміну дії договору оренди, виходячи із сум амортизації, розрахованих з урахуванням строку корисного використання, що визначається для орендованих основних засобів.
Визначення терміну корисного використання нематеріальних активів проводиться виходячи з терміну дії патенту, свідоцтва та з інших обмежень строків використання об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства, а також виходячи з корисного строку використання, обумовленого відповідними договорами. Якщо неможливо визначити термін корисного використання нематеріальних активів, норми амортизації встановлюються у розрахунку на десять років (але не більше терміну діяльності платника).
Передбачені наступні десять амортизаційних груп: I група - недовговічне майно зі строком корисного використання 1-2 роки; II група - майно зі строком корисного використання понад 2-3 років; III група - 3-5 років; IV група - 5-7 років; V група - 7-10 років; VI група - 10-15 років; VII група - 15-20 років; VIII група - 20-25 років; IX група - 25-30 років; X група - майно зі строком корисного використання понад 30 років.
Для тих основних засобів, які не вказані в амортизаційних групах, строк корисного використання встановлюється платником за технічними умовами або рекомендаціями виробників.
Амортизується майно приймається на облік за первісною вартістю.
Основні засоби, права на які підлягають дер-ної реєстрації, включаються у відповідну амортизаци-онную групу з моменту подачі документів на реєстрацію.
Амортизація нараховується по одному з таких методів:
лінійним методом;
нелінійним методом.
Платник має право включати до складу витрат звітного періоду витрати на капітальні вкладення в розмірі не більше 10% початкової вартості основних засобів (за винятком основних засобів, отриманих безоплатно) або витрат, понесених при добудові, дообладнанні, модернізації, технічному переозброєнні, часткової ліквідації основних засобів .
Нарахування амортизації по об'єкту амортизується майна:
починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем його введення в експлуатацію. Нарахування амортизації по амортизується майну у вигляді капітальних вкладень в об'єкти орендованих основних засобів починається в орендодавця з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію, але не раніше місяця, в якому орендодавець справив відшкодування орендарю вартості зазначених вкладень; в орендаря - з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію;
припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем повного списання його вартості або вибуття зі складу амор-тізіруемого майна платника за будь-яких підстав.
При розрахунку суми амортизації платником не враховуються ються витрати на капітальні вкладення.
Відносно будівель, споруд, передавальних пристроїв, що входять в УШ-Х групи, застосовується лише лінійний метод незалежно від термінів введення їх в експлуатацію.
Обраний платником метод нарахування амортизації не може бути змінений протягом усього періоду нарахування амортизації.
Сума амортизації визначається щомісяця окремо по кожному об'єкту:
При цьому з місяця, наступного за місяцем, в якому оста-точна вартість досягне 20% від первісної (восстано-вительной) вартості, амортизація по об'єкту обчислюється в такому порядку:
залишкова вартість об'єкта фіксується як його базова вартість для подальших розрахунків;
сума нараховується за один місяць амортизації відносно даного об'єкта визначається шляхом ділення базової вартості на кількість місяців, що залишилися до закінчення терміну експлуатації об'єкта.
При використанні основних засобів в умовах агресивного середовища або підвищеної змінності до основної норми амортизації платник, у якого дане основний засіб має враховуватися відповідно до договору лізингу, має право застосовувати спеціальний коефіцієнт до 2. Якщо основні засоби є предметом договору фінансової оренди, до основної норми можна застосовувати коефіцієнт до 3. Це не поширюється на основні засоби, що відносяться до ІП групам, якщо амортизація нараховується нелінійним методом.
Платники - сільськогосподарські організації промислового типу (птахофабрики, тваринницькі комплекси, зверосовхози, тепличні комбінати) має право щодо власних основних засобів застосовувати до основної норми амортизації, обраної самостійно, спеціальний коефіцієнт, але не вище 2.
Платники, які мають статус резидента промислово-про-виробничій особливої економічної зони, має право щодо власних основних засобів до основної норми амортизації застосовувати спеціальний коефіцієнт, але не вище 2.
По легкових автомобілях і пасажирським мікроавтобусів, які мають початкову вартість відповідно понад 300 і 400 тис. руб., Основна норма амортизації застосовується з коефіцієнтом 0,5. Якщо легкові автомобілі та мікроавтобуси отримані в лізинг, платники включають їх до складу відповідної амортизаційної групи і застосовують основну норму амортизації з коефіцієнтом 0,5.
Допускається за рішенням керівника організації нарахування амортизації по зниженим нормам, закріпленим в обліковій політиці. Їх використання допускається тільки з початку податкового періоду і протягом усього податкового періоду. Якщо таким чином амортизується майно потім реалізується, то перерахунок податкової бази на суму недоначисленной амортизації проти базових норм не проводиться.
Організація, що набуває основні засоби, що були у вживанні, має право визначати норму амортизації з урахуванням строку корисного використання, зменшеного на кількість років (місяців) експлуатації об'єктів попередніми власниками. Якщо термін фактичного використання основного засобу у попередніх власників виявиться дорівнює або перевищує термін його корисного використання, платник має право самостійно визначати термін корисного використання цього основного засобу з урахуванням вимог техніки безпеки та інших факторів.
Організація, яка отримує у вигляді внеску в статутний капітал або в порядку правонаступництва при реорганізації об'єкти ос-новних засобів, що були у вживанні, має право визначати термін їх корисного використання як встановлений попереднім їх власником строк корисного використання, зменшений на термін експлуатації даного майна попереднім власником. 10) До інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією,
належать такі витрати:
суми податків і зборів, митних податків і зборів, за винятком:
суми податку на прибуток і платежів за наднормативні викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище;
сум податків, пред'явлених платником податку покупцю товарів (робіт, послуг, майнових прав);
сум податків, нарахованих до бюджетів різних рівнів у разі, якщо такі податки раніше були включені платником до складу витрат при списанні кредиторської заборгованості платника по цих податках;
витрати на сертифікацію продукції;
суми комісійних зборів та інших подібних витрат за виконані сторонніми організаціями роботи (послуги);
суми виплачених підйомних в межах встановлених норм;
витрати на забезпечення пожежної безпеки платника податку відповідно до законодавства РФ, витрати на утримання служби газорятувальників, витрати на послуги з охорони майна, обслуговування охоронно-пожежної сигналізації, витрати на придбання послуг пожежної охорони та інших послуг охоронної діяльності, у тому числі послуг, що надаються позавідомчої охороною при органах внутрішніх справ відповідно до законодавства, а також витрати на утримання власної служби безпеки з виконання функцій економічного захисту банківських і господарських операцій та збереження матеріальних цінностей (за винятком витрат на екіпіровку, придбання зброї та інших спеціальних засобів захисту);
витрати на забезпечення нормальних умов праці та заходів з техніки безпеки, витрати на цивільну оборону, передбачені законодавством, а також витрати на лікування профзахворювань працівників, зайнятих на роботах із шкідливими або важкими умовами праці, витрати, пов'язані з утриманням приміщень та інвентарю здоровпунктів, що знаходяться на території організації;
витрати по набору працівників;
витрати на надання послуг з гарантійного ремонту та обслуговування, включаючи відрахування в резерв на майбутні витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
9) орендні (лізингові) платежі за орендоване (прийняте у лізинг) майно, а також витрати на придбання майна, переданого в лізинг. Якщо майно, отримане в лізинг, враховується у лізингоодержувача, витратами зізнаються:
у лізингоодержувача - орендні (лізингові) платежі за вирахуванням суми амортизації за цим майну;
у лізингодавця - витрати на придбання майна, переданого в лізинг;
витрати на утримання службового транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного та інших видів транспорту). Витрати на компенсацію за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів і мотоциклів у межах норм, встановлених Урядом РФ;
витрати на відрядження:
на проїзд до місця відрядження і назад; наймання житлового приміщення; добові в межах норм та ін;
витрати на доставку від місця проживання (збору) до місця роботи і назад працівників, зайнятих в організаціях, що здійснюють діяльність вахтовим способом або в польових (експедиційних) умовах. Зазначені витрати мають бути передбачені колективними договорами;
витрати на юридичні та інформаційні послуги;
витрати на консультаційні та інші аналогічні послуги;
витрати на аудиторські послуги;
витрати на управління організацією або окремими її підрозділами, а також витрати на придбання послуг з управління організацією або її підрозділами;
представницькі витрати; 11) витрати на підготовку і перепідготовку штатних кадрів;
канцелярські витрати;
витрати на поштові, телефонні, телеграфні та інші подібні послуги, витрати на оплату послуг зв'язку, обчислювальних центрів і банків;
витрати, пов'язані з придбанням права на викорис-тання програм для ЕОМ і баз даних за договорами з пра-вообладателем (за ліцензійними угодами). До зазначених витрат також відносяться витрати на придбання виняткових прав на програми для ЕОМ вартістю менше 10 000 руб. і оновлення програм для ЕОМ і баз даних;
витрати на поточне вивчення кон'юнктури ринку, збір інформації, пов'язаної з виробництвом і реалізацією;
витрати на рекламу вироблених і реалізованих товарів (робіт, послуг), діяльності платника, товарного знаку і знака обслуговування, включаючи участь у виставках і ярмарках;
внески, вклади та інші обов'язкові платежі, що сплачуються некомерційним організаціям, якщо їх сплата є умовою для здійснення діяльності опо-платниками - платниками таких внесків, вкладів та інших обов'язкових платежів;
внески, що сплачуються міжнародним організаціям, якщо сплата таких внесків є обов'язковою умовою для здійснення діяльності платниками податків - платниками таких внесків або є умовою надання міжнародною організацією послуг, необхідних для ведення платником податків - платником таких внесків зазначеної діяльності;
витрати, пов'язані з оплатою послуг стороннім організаціям за змістом і реалізації предметів застави і закладу за час їх знаходження у заставодержателя;
витрати на утримання вахтових і тимчасових селищ, включаючи всі об'єкти житлово-комунального та соціально-побутового призначення, підсобних господарств та інших аналогічних служб, в організаціях, що здійснюють діяльність вахтовим способом або працюють в польових (експедиційних) умовах. Ці витрати визнаються в межах нормативів на утримання аналогічних об'єктів і служб, затверджених органами місцевого самоврядування за місцем діяльності платника.
витрати на підготовку і освоєння нових виробництв, цехів та агрегатів;
витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технології, організації виробництва і управління;
витрати, здійснені організацією, що використовує працю інвалідів, у вигляді коштів, спрямованих на забезпечення соціального захисту інвалідів, якщо від загальної кількості працівників організації інваліди складають не менше 50% і частка витрат на оплату праці інвалідів у витратах на оплату праці - не менше 25%; 1) витрати громадських організацій інвалідів, а також установ, єдиними власниками майна яких є громадські організації інвалідів, щодо здійснення їх діяльності. Ці витрати не можуть бути пов'язані з виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, мінерального сировини, інших корисних копалин;
витрати платників-організацій, статутний капітал ко-торих повністю з вкладу релігійних організацій, у вигляді сум прибутку, отриманого від реалізації релігійної літератури та предметів релігійного призначення, за умови перерахування цих сум на здійснення статутної діяльності зазначених релігійних організацій;
платежі за реєстрацію прав на нерухоме майно і землю, угод з зазначеними об'єктами;
витрати за договорами цивільно-правового характеру, укладеними з індивідуальними підприємцями;
витрати сільськогосподарських організацій на харчування працівників, зайнятих на сільськогосподарських роботах;
внески з обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
втрати від браку;
витрати з утримання приміщень об'єктів громадського харчування, які обслуговують трудові колективи;
витрати роботодавця з виплати допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (за винятком нещасних випадків на виробництві та профзахворювань) за перші два дні непрацездатності працівника відповідно до законодавства в частині, не покритій страховими виплатами, виробленими працівникам страховими організаціями, за договорами з роботодавцями в користь працівників;
внески роботодавців за договорами добровільного особистого страхування, укладеним зі страховими організаціями, на користь працівників на випадок їх тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (за винятком нещасних випадків на виробництві та профзахворювань) за перші два дні непрацездатності. Зазначені внески включаються до складу витрат, якщо сума страхової виплати за такими договорами не перевищує розміру допомоги з тимчасової непрацездатності за перші два дні непрацездатності працівника. При цьому
сукупна сума цих внесків роботодавців та внесків за договорами добровільного особистого страхування, що укладаються виключно на випадок настання смерті застрахованого працівника або втрати застрахованим працівником працездатності у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, включається до складу витрат у розмірі до 3% суми витрат на оплату праці;
41) інші витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією.
Позареалізаційними витратами організації визнаються її обгрунтовані витрати на здійснення діяльності, безпосередньо не пов'язаної з виробництвом і реалізацією:
витрати на утримання орендованого майна (включаючи його амортизацію);
витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями будь-якого виду, у тому числі відсотків, нарахованих з цінних паперів та іншими зобов'язаннями, випущеними (емітованими) платником податку, а також відсотків, що сплачуються у зв'язку з реструктуризацією заборгованості з податків і зборів.
При цьому витратою визнаються відсотки за борговими зобов'язаннями будь-якого виду незалежно від характеру наданого кредиту або позики (поточного і (або) інвестиційного). Витратою визнається тільки сума про-центів, нарахованих за фактичний час користування позиковими засобами (фактичний час перебування вказаних цінних паперів у третіх осіб) і первісною прибутковості, встановленої емітентом (позикодавцем) в умовах емісії (випуску, договору), але не вище фак -тичної;
витрати на організацію випуску та обслуговування цінних паперів;
витрати у вигляді від'ємної курсової різниці, що виникає від переоцінки майна у вигляді валютних цінностей (за винятком цінних паперів, номінованих в іноземній валюті) та вимог (зобов'язань), вартість яких виражена в іноземній валюті, проведеної у зв'язку зі зміною офіційного курсу іноземної валюти до рубля . Від'ємної курсової різницею визнається курсова різниця, що виникає при уцінку майна у вигляді валютних цінностей і вимог, виражених в інвалюті, або при дооцінці виражених в ін-валюті зобов'язань;
витрати у вигляді сумовий різниці, що виникає у платника, якщо сума виникли зобов'язань і вимог, обчислена за встановленим угодою сторін курсом умовних грошових одиниць на дату реалізації (оприбуткування) товарів (робіт, послуг), майнових прав, не відповідає фактично надійшла (сплаченої) сумі в рублях;
витрати у вигляді від'ємної (позитивної) різниці, що утворюється внаслідок відхилення курсу продажу (купівлі) іноземної валюти від офіційного курсу;
витрати платника, що застосовує метод нарахування, на формування резервів по сумнівних боргах;
витрати на ліквідацію виведених з експлуатації основних засобів, включаючи суми недонарахованої відповідно до встановленого терміну корисного використання амортизації, а також витрати на ліквідацію об'єктів незавершеного будівництва та іншого майна, монтаж якого не завершено (витрати на демонтаж, розбирання, вивезення розібраного майна), охорону надр і інші аналогічні роботи;
витрати, пов'язані з консервацією і розконсервації виробничих потужностей та об'єктів, у тому числі витрати на утримання законсервованих потужностей і об'єктів;
судові витрати та арбітражні збори;
витрати на анульовані замовлення, а також витрати, що не дали продукції. Визнання витрат за анульованими замовленнями, а також витрат на виробництво, не дало продукції, здійснюється на підставі актів платника в розмірі прямих витрат;
витрати по операціях з тарою;
витрати у вигляді визнаних боржником або підлягають сплаті боржником на підставі рішення суду, що вступило в законну силу, штрафів, пені та інших санкцій за порушення договірних чи боргових зобов'язань, а також витрати на відшкодування заподіяної шкоди;
витрати у вигляді податків, що відносяться до поставлених матеріально-виробничих запасів, робіт, послуг, якщо кредиторська заборгованість з такої поставки списана у звітному періоді;
витрати на оплату послуг банків; 12) у вигляді що не підлягають компенсації з бюджету витрат на проведення робіт з мобілізаційної підготовки, включаючи витрати на утримання потужностей та об'єктів, завантажених частково, але необхідних для виконання мобілізаційного плану;
витрати по операціях з фінансовими інструментами термінових угод;
інші обгрунтовані витрати.
До позареалізаційних витрат прирівнюються також збитки, отримані платником у звітному (податковому) періоді:
у вигляді збитків минулих податкових періодів, виявлених у поточному звітному (податковому) періоді;
суми безнадійних боргів, а в разі, якщо платник податків прийняв рішення про створення резерву по сумнівних боргах, суми безнадійних боргів, не покрилася-ті за рахунок коштів резерву;
втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин;
не компенсовані винуватцями втрати від простоїв за зовнішніми причинами;
витрати у вигляді недостачі матеріальних цінностей у слу-чаї відсутності винних осіб, а також збитки від розкрадань, винуватці яких не встановлені;
втрати від стихійних лих, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій, включаючи витрати, пов'язані з запобіганням або ліквідацією їх наслідків;
збитки по угоді поступки права вимоги.
Глава 25 НК РФ встановлює перелік витрат, що не враховуються з метою оподаткування. Іншими словами, ці витрати не зменшують доходи, отримані організацією, при розрахунку оподатковуваного прибутку, не включаються до собівартості для цілей оподаткування, що не скорочують податкову базу і саму суму податку на прибуток. Вони фінансуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації після сплати податку на прибуток. До них відносяться витрати:
у вигляді сум нарахованих платником дивідендів та інших сум прибутку після оподаткування;
у вигляді пені, штрафів та інших санкцій, що перераховуються до бюджету, а також штрафів та інших санкцій, що стягуються державними організаціями, яким надано таке право;
у вигляді внеску в статутний капітал, вкладу в просте товариство;
у вигляді суми податку на прибуток, а також суми платежів за наднормативні викиди забруднюючих речовин; у вигляді витрат з придбання та створення амортизується майна, а також витрат, здійснених при добудові, дообладнання, реконструкції, модернізації, технічному переозброєнні основних засобів, за винятком витрат на капітальні вкладення, що перевищують 10%:
первісної вартості основних засобів (за винятком отриманих безоплатно);
витрат, понесених у випадках добудови, дообладнання, модернізації, технічного переозброєння, часткової ліквідації основних засобів; у вигляді внесків на добровільне страхування та недержавне пенсійне забезпечення, крім внесків, визнаних витратами на оплату праці; у вигляді відсотків, нарахованих платником-позичальником кредитору понад сум , визнаних витратами; у вигляді майна (включаючи грошові кошти), переданого комісіонером, агентом або іншим повіреним у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором комісії, агентським договором чи іншому аналогічним договором, а також у рахунок оплати витрат, виробленої комісіонером, агентом або іншим повіреним за комітента, принципала або іншого довірителя, якщо такі витрати не підлягають включенню до складу витрат комісіонера, агента чи іншого повіреного відповідно до умов договорів; у вигляді сум відрахувань у резерв під знецінення цінних паперів, за винятком сум відрахувань в такі резерви, вироблених професійними учасниками ринку цінних паперів;
у вигляді гарантійних внесків, що перераховуються в спеціальні фонди, створювані відповідно до законодавства, призначені для зниження ризиків невиконання зобов'язань за угодами при здійсненні клі-рінгової діяльності або діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів;
у вигляді коштів або іншого майна, переданих за договорами кредиту або позики (інших аналогічних коштів або іншого майна незалежно від способу оформлення запозичень, включаючи боргові цінні папери), а також у вигляді коштів або іншого майна, які спрямовані в погашення таких запозичень;
у вигляді сум збитків по об'єктах обслуговуючих виробництв і господарств, включаючи об'єкти житлово-комунальної та соціально-культурної сфери, в частині, що перевищує граничний розмір;
у вигляді майна, робіт, послуг, майнових прав, переданих в порядку попередньої оплати платниками, визначальними доходи і витрати за методом нарахування;
у вигляді вартості безоплатно переданого майна (робіт, послуг, майнових прав);
у вигляді вартості майна, переданого в рамках цільових перевірок вого фінансування;
у вигляді сум податків, пред'явлених платником покупцю товарів (робіт, послуг, майнових прав);
у вигляді витрат на будь-які види винагород, що надаються керівництву або працівникам крім винагород, що виплачуються на підставі трудових договорів;
у вигляді премій, що виплачуються працівникам за рахунок коштів спеціального призначення або цільових надходжень;
у вигляді сум матеріальної допомоги працівникам;
на оплату додатково наданих за колективним договором (понад передбачених законодавством) відпусток працівникам;
у вигляді:
надбавок до пенсій;
одноразових допомог йде на пенсію ветеранам праці;
доходів (дивідендів, відсотків) за акціями або вкладами трудового колективу організації;
компенсаційних нарахувань у зв'язку з підвищенням цін, вироблених понад розміри індексації доходів за рішеннями Уряду РФ;
компенсацій подорожчання вартості харчування в їдальнях, буфетах або профілакторіях або надання його за пільговими цінами або безкоштовно (за винятком спеціального харчування для окремих категорій працівників у випадках, передбачених законодавством, і за винятком випадків, коли безоплатне або пільгове харчування передбачено трудовими і колективними договорами);
на оплату проїзду до місця роботи і назад транспортом загального користування, спеціальними маршрутами, відомчим транспортом, за винятком сум, які підлягають щих включенню до складу витрат на виробництво і реа-лізацію в силу технологічних особливостей виробництва, і за винятком випадків, коли витрати на оплату проїзду до місця роботи і назад передбачені трудовими та колективними договорами;
на оплату цінових різниць при реалізації за пільговими цінами (тарифами) (нижче ринкових цін) товарів (робіт, послуг) працівникам;
на оплату путівок на лікування або відпочинок, екскурсій або подорожей, занять у спортивних секціях, гуртках або клубах, відвідувань культурно-видовищних або физкультур-но-спортивних заходів, підписки, що не відноситься до підписки на нормативно-технічну та іншу використовувану у виробничих цілях літературу , і на оплату товарів для особистого споживання працівників;
у вигляді вартості переданих платником-емітентом акцій, що розподіляються між акціонерами за рішенням зборів акціонерів пропорційно кількості належних їм акцій, або різниці між номінальною вартістю нових акцій, переданих натомість первісних, і номінальною вартістю первинних акцій акціонера при розподілі між акціонерами акцій при збільшенні статутного капіталу емітента ;
у вигляді майна або майнових прав, переданих як завдатку, застави;
у вигляді сум податків, нарахованих до бюджетів різних рівнів у разі, якщо такі податки раніше були включені платником до складу витрат, при списанні його кре-диторської заборгованості по цих податках;
у вигляді сум цільових відрахувань, вироблених платником на утримання некомерційних організацій;
на здійснення безрезультатних робіт з освоєння природних ресурсів;
на НДДКР, що не дали позитивного результату;
у вигляді сум виплачених підйомних понад встановлених норм;
на компенсацію за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів і мотоциклів, на оплату добових понад встановлені норми;
у вигляді представницьких витрат понад встановлені норми;
від'ємна різниця, отримана від переоцінки цінних паперів за ринковою вартістю.