|
Як вже зазначалося, в серпні 1998 р. російський ринок МБК в черговий раз розпався і майже перестав діяти. Сплеск кризи призвів до того, що багато банків навіть з цілком пристойними фінансовими показниками буквально відразу потрапили в складне становище. Розпочався глобальна криза довіри, одним із серйозних наслідків якого стала локалізація колись щодо єдиного міжбанківського ринку короткострокових кредитів у декількох не перетинаються групах.
Через п'ять років після дефолту ринок МБК істотно видозмінився. До сумного 1998 р. він багато в чому мав спекулятивний характер-з дуже високими процентними ставками, що робило його для банків місцем заробляння грошей. Криза позбавив банки від тієї легкості, з якою вони перш відкривали один на одного не забезпечені кредити і кредитні лінії, сьогодні практично всі працюють тільки під заставу. У результаті «міжбанк» набуває класичні риси ринку коротких ресурсів, призначеного насамперед для підтримки ліквідності його учасників.
Однак різке скорочення числа не забезпечених кредитів обернулося новими проблемами, з одного боку, банкам-кредиторам, котрі володіють вільними грошима, стало важче розміщувати їх з достатнім ступенем надійності та ефективності, з іншого - банки-позичальники змушені тепер залучати кошти тільки під забезпечення. Правда, нормально працюючі банки, як правило, розташовують ліквідними активами, які вони готові надавати в заставу як забезпечення. Проблема в іншому - кожен розуміє, що яким би великим і надійним не був банк-кредитор, у нього теж можуть виникнути проблеми з ліквідністю і саме в самий невідповідний для позичальника момент. Тому, щоб не стати заручником одного банку, позичальник змушений розміщувати свої застави в різних банках, тим самим знижуючи обсяг залучених під них коштів, та ще й тримати «про запас» чисту ліквідність, відволікаючи гроші з свого основного бізнесу.
Всі розуміють і підтримують ідею відтворення міжбанківського ринку і продовження його подальшого розвитку. Існує чимало хороших ідей на цей рахунок. Але будь-які зусилля пропадуть дарма, якщо самі банки не почнуть активно брати участь у даному процесі. Для них у цьому сенсі на першому плані стоїть проблема довіри один одному (зазвичай її зводять до задачі відновлення довіри до банків, але не менш гостро вона стоїть і в плані взаємин між самими банками). Довіра ж виникає на базі спільних інтересів і прозорості бізнесу.
З інших умов подальшого розвитку російського ринку МБК можна відзначити хоча б наступні: розвиток інструментарію даного ринку (так, у квітні 2003 р. почав діяти ринок міжбанківського репо - кредитування банками один одного під заставу цінних паперів) ; забезпечення більшої доступності для банків ресурсів Центрального банку. Резервів для цього багато.
|