4.3. Ринок землі, рента, види ренти
Факторами, що впливають на пропозицію землі, є родючість і положення. Тому коли говоримо про обмеженість землі, ми маємо на увазі землю певної якості, розташовану в оп-ределенном місці. Природно, що кількість хорошої землі навколо конкретного великого міста або навіть окремої ферми обмежено подвійно: і за якістю і за кількістю.
Фіксований характер пропозиції землі означає, що крива пропозиції абсолютно нееластична - вона являє собою лінію, паралельну осі ординат, як це представлено на рис. 4.5.
Це означає, що пропозиція землі не може бути збільшено навіть в умовах значного зростання цін на землю.
Використання землі пов'язано з деякими економічними категоріями - економічною рентою і земельною рентою.
Рис. 4.5. Фіксований характер пропозиції землі
Поговоримо спочатку про ренту. Хоча загальне (ринкове) пропозиція землі невідповідно, окремі покупці цього не помічають, бо діють за принципом: за гроші можна все. Тобто потрібну площу землі в потрібному місці практично завжди можна придбати, якщо не скупитися. Однак, в даному випадку відбудеться не приріст площі землі, а просто зміна господарів. Саме тому в економічній науці дохід власника землі від її продажу прийнято виділяти в особливу категорію - ренту, оскільки це дохід власника ресурсу, фізично не надається до збільшення.
Економічна рента - це плата за ресурс, пропозиція кото-рого строго обмежена. Це відноситься не тільки до землі, а й, наприклад, до творчого або спортивному таланту.
Рис. 4.6. Схема доходу власника землі
Тому підвищення попиту на землю реально веде не до збільшення пропозиції, а до зростання ренти - ціни на земельні ділянки, одержуваної їх власниками.
Як бачимо на рис. 4.7, збільшення попиту на землю («Попит на земельні ділянки-2») не привело до зростання обсягу пропонованих до продажу земель. Зросла лише їх ціна (рента) з рівня А до рівня D. І відповідно збільшилася сума доходів власників земель, яка отримана від їх продажу.
Земельна рента буває двох основних типів:
Абсолютна (чиста економічна) рента.
Диференційована рента.
Абсолютна (чиста економічна) рента сплачується соб-ственник всіх ділянок землі, незалежно від їх родючості та ме-стоположенія. Освіта абсолютної ренти є монополією приватної власності на землю. Приватна власність на землю є-ється бар'єром, що перешкоджає вільному переливу капіталу з про-мисловості в сільське господарство. Джерелом абсолютної ренти є додаткова вартість, створена працею сільськогосподарс-них робітників.
При розгляді абсолютної (чисто економічної) ренти не враховувалися відмінності в якості землі.
Рис. 4.7. Залежність доходу власника землі від збільшення попиту
Диференційована рента поділяється на ДР-І та ДР-ІІ.
Диференційована рента I пов'язана з відмінностями в якості земельних ділянок:
по родючості;
за місцем розташування.
Умовою виникнення диференційованої ренти I є неоднакова продуктивність праці, пов'язана з родючістю і положенням земель. Її отримують власники кращих і середніх земель. А власники гірших земель отримують тільки абсолютну ренту.
Диференційована рента II пов'язана з веденням господарства, до виконавчими вкладеннями капіталу в одні і ті ж ділянки землі. За допомогою додаткових вкладень капіталу (застосування машин, добрив тощо) в одну і ту ж земельну площу підвищується пло-Дород грунту, росте врожайність, виникає надприбуток, що утворюють диференційовану ренту II.
Ціна землі повинна представляти суму грошей, поклавши яку в банк, колишній власник землі одержував би аналогічний відсоток на вкладений капітал. Отже, ціна землі прямо пропорційна земельну ренту і обернено пропорційна позичковим відсотку.
В умовах ринкової економіки землевласники купують ренту на основі договірних відносин у формі орендної плати, однак орендну плату не можна змішувати з рентою. Земельна рента являє собою плату за право користування землею.
Орендна ж плата, крім ренти, включає інші елементи, не пов'язані з платою за користування землею: амортизацію за споруди, що знаходяться на цій землі, відсоток на вкладений у землю капітал.