| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Сільське господарство, постачання населення, фінанси | ||
|
По-друге, з села на фронт пішло все здорове чоловіче населення, залишилися лише жінки, діти і люди похилого віку. У селі не було «броні», як у промисловості. По-третє, різко знизилася технічна база: трактори під час війни не випускалися, а з тих, які залишалися, значна частина була мобілізована на військові потреби. Коней ж до цього часу залишалося вже мало, так що орали тепер і на людях. Інтенсивність праці в колгоспах підвищилася, і навіть у таких важких умовах в східних районах країни посівні площі збільшилися на 8-9%, але це, звичайно, не могло компенсувати втрату 47% посівних площ на заході. Звичайно, сільськогосподарське виробництво в роки війни скоротилося. Наприклад, в 1944 р. країна отримала лише 54% довоєнної кількості сільськогосподарської продукції. У 2-3 рази зменшилася виробництво технічних культур: бавовни, цукрових буряків, соняшнику. Скорочення припливу сільськогосподарської продукції в місто змусило перейти до нормованого розподіл-лению продовольства за картками. Робоче постачанням не обмежуються державним пайком. При великих підприємствах були створені ОРСи (відділи робітничого постачання), які ізис-кивали додаткові джерела постачання, створювали підсобні господарства, розводили овочі, вирощували поросят і т.д. У 1944 р. на частку ОРСов доводилося 30% ринкового товарообігу. Централізовано розподілялися і промислові товари народного споживання. Але їх надходило тепер для продажу на-селищу настільки мало, що норми і нормоване постачання були неможливі. Оскільки легка промисловість теж обслуговувала переважно військові потреби, для продажу на-селищу залишалося тільки 9% вироблених в країні бавовняно-паперових тканин і тільки 28% шкіряного взуття. Промтовари про-давалися населенню нерегулярно, часто використовуючи для матері-ального заохочення. Іншою причиною підвищення цін були паперово-грошова емісія. Для покриття військових витрат держава збільшила випуск бу-мажнихденег. Їх кількість в обігу к.концу війни зросло приблизно в 4 рази. Але якщо ціни в магазинах залишалися на довоєнному рівні, а товарів за цими цінами продавалося набагато менше, ніж до війни, значить, обіг грошей у кілька разів зменшився, і назад державі поверталася лише незначна частина грошей, виданих у вигляді зарплати. Основна частина їх залишалася невикористаною. Це, природно, теж викликало зростання цін. | Треба було якимось чином повернути державі частину цих грошей, зменшити грошову масу в обігу. Для цього в 1944 р. у містах були відкриті «комерційні» магазини, через які держава продавала додатково до нормованим пайкам продукти і промтовари за підвищеними цінами, близькими до ринкових. Ця «комерційна» торгівля виконувала дві функції. З одного боку, вона затримувала зростання цін на вільному ринку, збільшуючи товарну масу в обігу, а з іншого - повертала державі частину грошей. Для зменшення грошової маси в обігу і збільшення державних доходів були збільшені податки з населення. Наприклад, був введений податок на холостяків. Великий дохід державі давали також позики, облігації яких розподілялися в примусовому порядку. Досить сказати, що якщо перед воїном податки з населення давали державі 9 млрд. руб. на рік. а позики 11 млрд. руб. (Разом 20 млрд.), то в 1945 р. податки з населення дали 40 млрд. руб., А позики 30 млрд. руб., В сумі - 70 млрд. руб. Нарешті, такий приплив грошей, на який і не розраховували фінансові керівники, забезпечив фонд оборони. Цей фону складався з добровільних внесків громадян. Почалося з того, ч го деякі колгоспники стали вносити суми, достатні для будівлі танка або літака. В результаті ikcio ною iocv дарчий дохід зріс з 180 млрд. руб. перед іонної ло U) () млрд. руб. п 1945 Адміністративно-командна система пристосована до екстремальних умов, коли необхідно вирішувати конкретні за-дачі. Не випадково державне регулювання господарства вперше виникло в роки Першої світової війни і в провідних капита-лістіческіх країнах різко посилилося в роки другої світової війни. Не випадково «новий курс» Рузвельта був введений в роки найбільшого в історії світової економічної кризи. У роки війни головним споживачем продукції ставало держава. Промисловість працювала на забезпечення військових потреб. Товарно-грошові відносини при цьому втрачали колишнє значення. Централізована система управління дозволяла концентрувати всі сили і ресурси для вирішення головних завдань-длярозвитку виробництва танків, бойової авіації, перемикання транспорту на перевезення найважливіших вантажів і т.д. Ринкові відносини не могли б забезпечити такої мобільності і концентрації зусиль. Коли треба було налагодити випуск танків, держава виступала природним виразником суспільних потреб. Державне завдання виконувалося в найкоротший термін, з пат-ріотіческім ентузіазмом. У мирних умовах регулятором міг виступати тільки ринок. Втім, вся історія радянської держави складалася з «екстремальних» періодів, коли треба було волею держави кидати сили на щось вирішальне: громадянська війна і відновлення після неї, форсована індустріалізація, нова війна і нове відновлення . Винятком були лише кілька років НЕПу. Тому й адміністративно-командні методи стали сприйматися як природні і правильні. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||