Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
І.А. Бланк. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ, 2005 - перейти до змісту підручника

3.1 СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

Ефективність кожної керуючої системи значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення. В умовах ринкової економіки відома формула "час - гроші" доповнюється аналогічною формулою: "інформація - гроші". Стосовно до фінансового ризик-менеджменту вона набуває пряме значення, так як від якості використовуваної інформації при прийнятті управлінських рішень значною мірою залежать рівень прибутку, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування та інші показники, що формують рівень добробуту власників підприємства і темпьг його економічного розвитку. Чим більший розмір капіталу використовується підприємством, чим більш диверсифікована його господарська діяльність, тим вище стає роль якісної інформації, необхідної для прийняття фінансових решенійв сфері управління фінансовими ризиками.
Інформаційна система (або система інформаційного забезпечення) фінансового ризик-менеджменту являє собою функціональний комплекс, що забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформа-тивних показників, необхідних для здійснення ідентифікації, оцінки та підготовки ефективних управлінських рішень щодо нейтралізації фінансових ризиків підприємства.
Інформаційна система фінансового ризик-менедж-мента покликана забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Коло основних користувачів фінансової інформації, пов'язаної з фінансовими ризиками підприємства представлений на рис. 3.1.

Малюнок 3.1. Характеристика складу основних користувачів
фінансової інформації, пов'язаної з фінансовими ризиками підприємства.


Характеризуючи склад користувачів інформації, що входить в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту, слід помститися, що коло інтересів зовнішніх і внутрішніх споживачів цієї інформації істотно розрізняється.
Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства і його фінансовий стан. Переважна частина цієї інформації міститься в офіційній фінансової звітності, що подається підприємством.
Внутрішні користувачі, поряд з перерахованої вище, використовують значний обсяг інформації про фінансові ризики підприємства, що становить комерційну таємницю. Крім того, внутрішні користувачі використовують значне коло фінансових показників, що формуються із зовнішніх джерел, які також входять в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту.?
Висока роль фінансової інформації в підготовці та прийнятті ефективних ризикових рішень пред'являє відповідно високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового ризик-менеджменту. Так, до інформації, що включається в цю систему, пред'являються наступні основні вимоги (рис. 3.2).

Рисунок 3.2. Склад основних вимог, що пред'являються до інформації, що включається в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту.


1. Значимість, яка визначає наскільки залучена інформація впливає на результати прийнятих ризикових рішень, в першу чергу, в процесі формування фінансової стратегії підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремих аспектах фінансової діяльності, підготовки поточних і оператив-них фінансових планів.
Повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для здійснення ідентифікації оцінки та прийняття оперативних управлінських рішень щодо нейтралізації фінансових ризиків підприємства.
Достовірність, яка визначає наскільки формована інформація адекватно відображає реальний стан і результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішню фінансову середу, нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів і проверяема.
Своєчасність, яка характеризує відповідність формованої інформації потреби в ній по періоду її використання. Окремі види інформативних показників, які у фінансовому ризик-менедж-мент, "живуть" в його інформаційній системі в незмінному кількісному вираженні лише один день, (наприклад, курс іноземних валют, курс окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші - місяць , квартал і т.п.
Зрозумілість, яка визначається простотою її побудови, відповідністю певним стандартам представлення та доступністю розуміння (а відповідно і адекватного її тлумачення) тими категоріями користувачів, для яких вона призначається. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для певної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками фінансової діяльності підприємства, так як ряд з них може не мати достатнього рівня кваліфікації для адекватної її інтерпретації.
Релевантність (або вибірковість), що визначає досить високу ступінь використовуваного формованої інформації в процесі управління фінансовими ризиками підприємства. "Інформаційне переповнення" системи фінансового ризик-менеджменту ускладнює процес відбору необхідних інформативних даних для підготовки конкретних управлінських рішень, призводить до формування малоістотних альтернативних проектів цих рішень, здорожує процес інформаційного забезпечення управління фінансовими ризиками підприємства.
Порівнянність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів фінансової діяльності підприємства в часі, можливість проведення порівняльного фінансового ризик-аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб'єктами і т.п. Така порівнянність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх вимірювання, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю застосовуваних методів обліку фінансових показників на підприємстві.
Ефективність, яка стосовно до формування інформаційної системи фінансового ризик-менеджменту означає, що витрати на залучення певних інформативних показників не повинні перевищувати ефект, отриманий в результаті їх використання при підготовці і реалізації відповідних ризикових рішень.
Зміст системи інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом і ступенем диверсифікації фінансової діяльності та низкою інших умов. Конкретні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх (що знаходяться поза підприємством), так і внутрішніх джерел інформації. У розрізі кожної з груп цих джерел вся сукупність показників, що включаються в інформаційну систему фінансового ризик-менеджменту, попередньо класифікується.
Система показників інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел, ділиться на чотири основні групи (рис. 3.3).

Малюнок 3.3. Система показників інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел.


1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи служить основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього фінансового середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень у сфері фінансової діяльності (стратегії
розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового ризик-менеджменту). Формування системи показників цієї групи грунтується на публікованих даних державної статистики.
Показники, що входять до складу першої групи, поділяються на два блоки.
У першому блоці - "Показники макроекономічного розвитку" - містяться наступні основні інформативні показники, використовувані в процесі управління фінансовими ризиками підприємства:
а) темп зростання внутрішнього валового продукту і національного доходу;
б) обсяг емісії грошей в розглянутому періоді;
в) грошові доходи населення;
г) вклади населення в банках;
д) індекс інфляції;
е) облікова ставка центрального банку.
У другому блоці - "Показники галузевого розвитку" - містяться наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:
а) обсяг виробленої (реалізованої) продукції, його динаміка;
б) загальна вартість активів підприємств, у тому числі оборотних;
в) сума власного капіталу підприємств;
г) сума валового прибутку підприємств, у тому числі з основної (операційної) діяльності;
д) ставка оподаткування прибутку по основній діяльності;
е) ставки податку на додану вартість та акцизного збору на продукцію, що випускається підприємствами галузі;
ж) індекс цін на продукцію галузі в аналізованому періоді.
2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття ризикових рішень в області формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових інвестицій, залучення кредитів, валютних операцій і деяких інших аспектів фінансового ризик-менеджменту. Формування системи показників цієї групи грунтується на публікаціях періодичних комерційних видань, фондової та валютної біржі, а також на відповідних електронних джерелах інформації.
Показники, що входять до складу другої групи, під-розділяються на три блоки.
У першому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру окремих сегментів фондового ринку" - містяться наступні основні інформативні дані:
а) види основних фондових інструментів (акцій, облігацій, деривативів тощо), що обертаються на біржовому та позабіржовому фондовому ринку;
б) котируються ціни пропозиції і попиту основних видів фондових інструментів;
в) обсяги і ціни угод по основних видах фондових інструментів;
г) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку.
У другому блоці - "Показники, що характеризують
кон'юнктуру окремих сегментів кредитного ринку" - містяться наступні основні інформативні дані:
а) кредитна ставка окремих комерційних банків, диференційована за термінами надання фінансового кредиту;
б) лізингова ставка за видами лізингованих активів;
в) депозитна ставка окремих комерційних банків, диференційована за вкладами до запитання і строкових вкладах.
У третьому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру окремих сегментів валютного ринку" - містяться такі інформативні показники:
а) офіційний курс окремих валют, якими оперує підприємство в процесі зовнішньоекономічної діяльності;
б) курс купівлі - продажу аналогічних видів валют, встановлений комерційними банками.
3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття оперативних ризикових рішень щодо окремих аспектів формування та використання фінансових ресурсів. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: "Банки"; "Лізингові компанії" Страхові компанії ";" Інвестиційні компанії та фонди ";" Постачальники продукції ";" Покупці продукції ";" Конкуренти Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (за окремими видами господарюючих суб'єктів такі публікації є обов'язковими), відповідні рейтинги з основними результативними показниками діяльності (за банкам, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, що надаються окремими інформаційними компа-нями (одержання такої інформації повинен здійснюватися тільки легальними способами)
Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями управління фінансовими ризиками, об'ємом операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, тривалістю партнерських відносин та іншими умовами.
4. Нормативно-регулюючі показники. Система цих показників враховується в процесі підготовки ризикових рішень, пов'язаних з особливостями державного регулювання фінансової діяльності підприємств. Ці показники формуються, як правило, в розрізі двох блоків: "Нормативно-регулюючі показники з різних аспектів фінансової діяльності підприємства" та "Нормативно-регулюючі показники з питань функціонування окремих сегментів фінансового ринку". Джерелом формування показників цієї групи є-ються нормативно-правові акти, прийняті різними органами державного управління.
Система показників інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, що формуються з внутрішніх джерел, ділиться на три групи (рис. 3.4).

Малюнок 3.4. Система показників інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, що формуються з внутрішніх джерел


1. Показники фінансової звітності підприємства. Система інформативних показників цієї групи широко використовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Вона застосовується в процесі фінансового ризик-аналізу, планування, розробки фінансової стратегії і політики по основним аспектам фінансової діяльності, дає найбільш агреговане уявлення про рівень фінансових ризиків підприємства.
Перевагою показників цієї групи є їх уніфікованість, так як вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку (що дозволяє використовувати типові технології та алгоритми фінансових розрахунків по окремим аспектам управління фінансовими ризиками, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами); чітка регулярність формування (у встановлені нормативні терміни); ви-сокая ступінь надійності (звітність, формована на базі фінансового обліку, надається зовнішнім користу-вателям і підлягає зовнішньому аудиту).
 Водночас »інформаційна база ризик-менедж-мента, сформована на основі фінансового обліку, має і певні недоліки, основними з яких є: відображення інформативних показників лише по підприємству в цілому (що не дозволяє використовувати її при прийнятті ризикових рішень по окремих сферах фінансової діяльності, центрами відповідальності і т.п.); низька періодичність розробки (як правило, один раз на квартал, а окремі форми звітності - тільки один раз на рік); використання тільки вартісних показників (що ускладнює аналіз впливу зміни цін на формування ризикових рішень).
Показники, що входять до складу цієї групи, підрозділяються на три основні блоки.
У першому блоці містяться показники, що відображаються у "Балансі підприємства Цей баланс містить два основних розділи -" Актив "і" Пасив ".
У складі Активу балансу відображаються показники наступних трьох розділів: 1) необоротні активи; 2) оборотні активи; 3) витрати майбутніх періодів.
У складі Пасиву балансу відображаються показники наступних п'яти розділів: а) власний капітал; 2) забезпечення майбутніх витрат і платежів; в) довгострокові зобов'язання; 4) поточні зобов'язання; 5) доходи майбутніх періодів.
У другому блоці містяться показники, що відображаються у "Звіті про фінансові результати'' підприємства. Цей звіт включає показники за наступними трьома розділами: 1) фінансові результати; 2) елементи операційних зат-рат; 3) розрахунок показників прибутковості акцій. У третьому блоці містяться показники, що відображаються у "Звіті про рух грошових коштів" підприємства. Цей звіт побудований в розрізі наступних розділів: 1) рух коштів у результаті операційної діяльності; 2) рух коштів у результаті інвестиційної діяльності; 3) рух коштів у результаті фінансової діяльності.
2. Показники управлінського обліку підприємства.
Система цієї групи показників використовується для поточного та оперативного управління практично всіма аспектами управління несистематичними фінансовими ризиками підприємства.
Цей вид обліку отримує розвиток у зв'язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, який дозволяє суттєво доповнити облік фінансовий. Він являє собою систему обліку всіх необхідних показників, що формують інформаційну базу оперативних ризикових рішень (в основному, в галузі управління формуванням і використанням прибутку) і планування діяльності підприємства в майбутньому періоді.
У порівнянні з фінансовим управлінський облік володіє наступними основними перевагами: він відображає не тільки вартісні, а й натуральні значення показників (а отже і тенденції зміни цін на сировину, готову продукцію тощо); періодичність подання результатів управлінського обліку повністю відповідає потребі в інформації для прийняття оперативних ризикових рішень (при необхідності ін-формація може представлятися навіть щодня); цей облік може бути структуризувати в будь-якому розрізі - по центрам відповідальності, видам фінансової діяльності і т.п. (При одночасному агрегування показників у цілому по підприємству); він може відображати окремі активи з урахуванням темпів інфляції, вартості грошей у часі і т.п. Результати цього обліку є комерційною таємницею підприємства і не повинні надаватися зовнішнім користувачам.
У процесі побудови системи інформаційного забезпечення управління фінансовими ризиками підприємства управлінський облік покликаний формувати групи показників, що відображають обсяги діяльності, суму і склад витрат, суму і склад одержуваних доходів та ін-ших. Ці групи показників формуються в процесі уп-равленческого обліку зазвичай за такими блоками:
а) за сферами фінансової діяльності підприємства; б) по регіонах діяльності (якщо для підприємства характерна регіональна диверсифікація фінансової діяль-ності);
в) по центром відповідальності (створеним на підприємстві центрами витрат, доходу, прибутку та інвестицій).
Управлінський облік будується індивідуально на кожному підприємстві і повинен бути в першу чергу підпорядкований завданням інформативного забезпечення процесу оперативного управління фінансовими ризиками.
3 Нормативно-планові показники, пов'язані з фінансовим розвитком підприємства. Ці показники використовуються в процесі поточного і оперативного контролю за ходом здійснення прийнятих ризикових рішень. Вони формуються безпосередньо на підприємстві за такими двом блокам:
а) система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства з урахуванням факторів ризику. У цю систему включаються нормативи окремих видів активів підприємства, нормативи співвідношення окремих видів активів і структури капіталу, норми питомої витрати фінансових ресурсів і витрат тощо;
б) система планових показників фінансового розвитку підприємства. До складу показників цього блоку включається вся сукупність показників поточних і оперативних фінансових планів усіх видів, що забезпечують можливу нейтралізацію фінансових ризиків підприємства.
Побудова інформаційної системи фінансового ризик-менеджменту нерозривно пов'язано з впровадженням на підприємствах автоматизованих інформаційних технологій управління фінансовою діяльністю. Застосування таких технологій передбачає використання різноманітного програмного забезпечення, сучасних засобів обчислювальної техніки і зв'язку, максимальне наближення термінальних пристроїв з накопичення, зберігання і переробки інформації до робочих місць фінансових ризик-менеджерів.
Разом з тим, слід врахувати, що високий ступінь автоматизації фінансової інформаційної системи посилює ризик зниження її безпеки, підвищує її вразливість по відношенню до деструктивних впливів конкурентів та інших зацікавлених осіб. У зв'язку з цим, впроваджуючи на підприємстві автоматизовані ін- 2. формаційні технології управління фінансовими ризиками, необхідно забезпечувати відповідні системи їх захисту.
Використання всіх представляють інтерес показників, що формуються із зовнішніх і внутрішніх джерел, а також впровадження сучасних автоматизованих інформаційних технологій дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення фінансового ризик-менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних фінансових рішень, гак і на ефективне поточне управління фінансовими ризиками .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz