2.3 ЗМІСТ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Малюнок 2.6. Основні етапи процесу управління фінансовими
ризиками підприємства.
Формування інформаційної бази управління фі-фінансовими ризиками. Ефективність управління фінансовими ризиками підприємства багато в чому визначається використовуваною в цих цілях інформаційною базою. Формування такої інформаційної бази в залежності від виду здійснюваних фінансових операцій та окремих напрямків фінансової діяльності передбачає включення до її складу даних про динаміку факторів зовнішнього фінансового середовища і кон'юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів, фінансової стійкості та платоспроможності потенційних дебіторів - покупців продукції, фінансовому потенціалі партнерів по інвестиційній діяльності, портфелі пропонованих страхових продуктів і рейтингу окремих страхових компаній та інших.
У процесі оцінки якості сформованої інформаційної бази перевіряється її повнота для характеристики окремих видів ризиків; можливість побудови необхідних рядів динаміки (для оцінки рівня ризиків, які проявляються в динаміці - інфляційного, валютного, процентного і т.п.) і необхідних угруповань (при оцінці статистичних видів ризиків, наприклад, кредитного, криміногенного тощо); можливість порівнянної оцінки сум фінансових втрат в єдиному рівні цін; надійність джерел інформації (власна інформаційна база, опубліковані статистичні дані тощо). Слід мати на увазі, що недостатня або неякісна інформаційна база, яка використовується підприємством, посилює суб'єктивізм подальшої оцінки рівня ризиків, а, отже знижує ефективність всього подальшого процесу ризик-менеджменту.
Ідентифікація фінансових ризиків. Така ідентифікація здійснюється за такими стадіями:
На першій стадії ідентифікуються фактори ризику, пов'язані з фінансовою діяльністю підприємства в цілому. У процесі цієї ідентифікації фактори поділяються на систематичні (ринкові) і несистематичні (специфічні). Система основних факторів, що генерують основні види фінансових ризиків підприємства, наведено на рис. 2.7.
Малюнок 2.7. Система основних факторів, що генерують фінансові ризики підприємства.
На другій стадії в розрізі кожного напрямку фінансової діяльності (окремих видів фінансових опе-
рацій) визначаються притаманні їм систематичні види фінансових ризиків. У зв'язку зі специфікою фінансової діяльності підприємства окремі з розглянутих у процесі класифікації видів систематичних фінансових ризиків з формованого переліку виключаються (йдеться про валютний ризик, якщо підприємство не здійснює зовнішньоекономічну діяльність; процентному ризику, якщо підприємство не здійснює депозитних операцій та не приваблює фінансовий кредит і т.п.).
На третій стадії визначається перелік несистематических (специфічних) фінансових ризиків, притаманних окремим видам фінансової діяльності або намічаються фінансових операцій підприємства (ризик зниження фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, кредитний ризик і т.п.).
На четвертій стадії формується передбачуваний загальний портфель фінансових ризиків, пов'язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства (що включає можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики). Приблизна форма проекту портфеля ідентифікованих фінансових ризиків наведена в табл. 2.2.
На п'ятій стадії на основі портфеля ідентифікованих фінансових ризиків визначаються сфери найбільш ризикових видів і напрямків фінансової діяльності підприємства за критерієм широти генеруються ними ризиків.
3. Оцінка рівня і вартості фінансових ризиків. В
системі ризик-менеджменту цей етап представляється найбільш складним, що вимагає використання сучасного методичного інструментарію, високого рівня технічної та програмної оснащеності фінансових менеджерів, а також залучення в необхідних випадках кваліфікованих експертів.
На першій стадії визначається ймовірність можливого настання ризикової події по кожному виду ідентифікованих фінансових ризиків. З цією цслио використовується обширний методичний інструментарій оцінки, що дозволяє оцінити рівень цієї ймовірності в конкретних умовах. Вибір окремих методів оцінки визначається наступними факторами:
повнотою і достовірністю інформаційної бази, сформованої для оцінки рівня ймовірності різних фінансових ризиків;
рівнем кваліфікації фінансових менеджерів (ризик-менеджерів), які здійснюють оцінку; ступінь їх підготовленості до використання сучасного математичного та статистичного апарату проведення такої оцінки;
технічної та програмної оснащеністю фі-нансових менеджерів (ризик-менеджерів), можливістю використання сучасних комп'ютерних технологій проведення такої оцінки;
можливістю залучення до оцінки складних фінансових ресурсів кваліфікованих експертів та ін
На цій же стадії формується група фінансових ризиків підприємства, ймовірність реалізації яких визначити неможливо (групу фінансових ризиків, що реалізуються "в умовах невизначеності").
На другій стадії визначається розмір можливого фінансового збитку при настанні ризикового події. Цей збиток характеризує максимально можливий збиток від здійснення фінансової операції або певного виду фінансової діяльності без урахування можливих заходів з нейтралізації негативних наслідків фінансового ризику. Фінансовий збиток виражається сумою втрати очікуваного прибутку, доходу або капіталу, пов'язаного із здійсненням розглянутої фінансової операції, при найгіршому сценарії розвитку подій. Методика оцінки розміру можливого фінансового збитку при настанні ризикової події повинна враховувати як прямі, так і непрямі збитки підприємства (у формі упущеної вигоди, можливого пред'явлення претензій з боку контрагентів і третіх осіб тощо).
Розмір можливих фінансових втрат визначається характером здійснення фінансових операцій, обсягом задіяних в них активів (капіталу) і максимальним рівнем амплітуди коливання доходів при відповідних видах фінансових ризиків. На основі цього визначення проводиться групування здійснюваних (намічених до здійснення) фінансових операцій за розміром можливих фінансових втрат.
У фінансовому менеджменті використовується наступна угруповання фінансових операцій по зонах ризику з позицій можливих фінансових втрат при настанні ризикового випадку (рис. 2.8):
Малюнок 2.8. Характеристика різних зон фінансових ризиків.
А) безризикова зона. У зв'язку з безризиковим характером здійснюваних в ній операцій можливі фінансові втрати по них не прогнозуються. До таких фінансових операцій можуть бути віднесені хеджування, інвести-вання коштів у державні короткострокові облігації (при низьких темпах інфляції в країні) та інші;
б) зона допустимого ризику. Критерієм допустимого рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянутій фінансової операції в розмірі розрахункової суми прибутку;
в) зона критичного ризику. Критерієм критичного рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянутій фінансової операції в розмірі розрахункової суми доходу. У цьому випадку збиток підприємства буде обчислюватися сумою понесених ним витрат (витрат);
г) зона катастрофічного ризику. Критерієм катастрофічного рівня фінансових ризиків є можливість втрат по розглянутій фінансової операції в розмірі всього власного капіталу або істотної його частини. Такі фінансові операції при невдалому їх результаті призводять зазвичай підприємство до банкрутства.? Результати проведеної угруповання дозволяють оце-нитка рівень концентрації фінансових операцій в раз-особистих зонах ризику за розміром можливих фінансових втрат. Для цього визначається яку питому вагу зани-мают окремі фінансові операції в кожній з відповідних зон ризику. Виділення операцій з високим рівнем концентрації в найбільш небезпечних зонах ризику (зонах катастрофічного або критичного ризику) дозво-ляє розглядати їх як об'єкт підвищеної уваги в процесі подальших етапів управління фінансовими ризиками.
На третій стадії з урахуванням ймовірності настання ризикової події і пов'язаного з ним можливого фінансового збитку (очікуваних фінансових втрат) визначається загальний вихідний рівень фінансового ризику по окремих фінансових операцій або окремих видах фінансової діяльності.
4. Оцінка можливостей зниження вихідного рівня і вартості фінансових ризиків. Ця оцінка здійснюється послідовно за такими основними стадіями.
На другій стадії вивчається можливість передачі розглянутих ризиків страховим компаніям. У цих цілях визначається, чи є на страховому ринку відповідні види страхових продуктів, оцінюється вар-тість та інші умови надання страхових послуг.
На третій стадії оцінюються внутрішні фінан-сові можливості підприємства щодо забезпечення зниження вихідного рівня і вартості окремих фінансових ризиків - створення відповідних резервних грошових фондів, оплату посередницьких послуг при хеджуванні ризиків, оплаті послуг страхових компаній і т. п. При цьому витрати по можливому зниженню вихідного рівня і вар-тості фінансових ризиків зіставляються з очікуваним рівнем прибутковості відповідних фінансових операцій.
Встановлення системи критеріїв прийняття ризикових рішень. Формування системи таких критеріїв базується на фінансовій філософії підприємства і конкретизується з урахуванням політики здійснення управління різними аспектами його фінансової діяльності (політики формування фінансових ресурсів, політики фінансування активів, політики реального і фінансового інвестування, політики управління грошовими потоками тощо). Диференційована в розрізі окремих аспектів фінансової діяльності система критеріїв виражається зазвичай показником гранично допустимого рівня фінансових ризиків.
Прийняття ризикових рішень. На основі оцінки вихідного рівня фінансового ризику, можливостей його зниження і встановлених значень гранично допустимого їх рівня процедура прийняття ризикових рішень зводиться до двох альтернатив - прийняття фінансового ризику або його уникненню. Разом з тим обгрунтування таких альтернатив є досить складним процесом і здійснюється на основі великого арсеналу методів, які розглядаються в наступному розділі.
В окремих випадках на підприємстві може бути встановлена диференціація повноважень фінансових менеджерів різного рівня управління щодо прийняття фінансових ризиків, що генерують різну ступінь загрози фінансової безпеки підприємству.
Вибір і реалізація методів нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків. Така нейтралізація покликана забезпечити зниження вихідного рівня прийнятих фінансових ризиків до прийнятного його значення, процес нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків полягає в розробці та здійсненні підприємством конкретних заходів щодо зменшення ймовірності виникнення окремих видів ризиків і зниження розміру пов'язаних з ними очікуваних фінансових втрат. Ці заходи передбачають використання як внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків, так і зовнішнього їх страхування. У процесі розробки та реалізації заходів з нейтралізації фінансових ризиків забезпечується принцип економічності управління ними. Система методів нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків, що використовуються підприємством, докладно розглядається в спеціальному розділі.
8. Моніторинг та контроль фінансових ризиків. Моніторинг фінансових ризиків підприємства будується в розрізі наступних основних блоків:
моніторинг факторів, що генерують фінансові ризики;
моніторинг реалізації заходів з нейтралізації можливих негативних наслідків фінансових ризиків;
моніторинг бюджету витрат, пов'язаних з управлінням фінансовими ризиками;
моніторинг результатів здійснення ризикових фінансових операцій та видів фінансової діяльності.
У процесі контролю фінансових ризиків на основі їх моніторингу і результатів аналізу при необхідності забезпечується коригування раніше прийнятих управлінських рішень, спрямована на досягнення передбаченої рівня фінансової безпеки підприємства.