3.2 СИСТЕМА РИЗИК-АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансовий ризик-аналіз являє собою процес дослідження умов зовнішнього і внутрішнього фінансового середовища, що впливають на фінансовий стан і основні результати фінансової діяльності підприємства з метою ідентифікації та об'єктивної оцінки фінансових ризиків.
Формована на підприємстві система фінансового ризик-аналізу підрозділяється на різні форми залежно від наступних основних ознак (рис. 3.5).
1. За характером оцінки виділяють якісний і кількісний фінансовий ризик-аналіз.
Якісний фінансовий ризик-аналіз спрямований іден-тифікації окремих фінансових ризиків різних ак-тивів, їх портфеля, фінансових операцій або фінансової діяльності підприємства в цілому, а також генеруючих їх факторів без здійснення кількісної їх оцінки. Такий аналіз є попереднім етапом після-дме кількісної оцінки і можливої нейтралізації фінансових ризиків.
Кількісний фінансовий ризик-аналіз характеризує процес безпосередньої оцінки ймовірності виникнення ризикової події, а також пов'язаного з ним розміру фінансових втрат (вартості ризику).
Малюнок 3.5. Основні форми фінансового ризик-аналізу на
підприємстві.
За джерелами виникнення виділяють аналіз си-стематіческіх (ринкових) і несистематических (специфічні-чеських) фінансових ризиків підприємства.
Аналіз систематичних ризиків пов'язаний з дослідженням і оцінкою динаміки кон'юнктури фінансового ринку, а також ступенем її коливання (волатильності) в рамках аналізованого періоду.
Аналіз несистематических ризиків пов'язаний з дослідженням і оцінкою внутрішніх умов здійснення фінансової діяльності підприємства.
По організації проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий ризик-аналіз підприємства.
Внутрішній фінансовий ризик-аналіз проводиться фінансовими менеджерами підприємства і його власниками з використанням всієї сукупності наявних інформативних показників (результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю).
Зовнішній фінансовий ризик-аналіз здійснюють робіт-ники аудиторських форм, комерційних банків, страхових компаній з метою вивчення рівня ризиків фінансової де-ності предпршггія, його кредитоспроможності, інвес-тіціонной привабливості і т.п.
За обсягом аналітичного дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий ризик-аналіз.
Повний фінансовий ризик-аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності та всіх характеристик фінансових ризиків підприємства в комплексі.
Тематичний фінансовий ризик-аналіз обмежується вивченням окремих сторін фінансової діяльності та окремих характеристик фінансових ризиків підприємства (предметом тематичного фінансового ризик-аналізу може бути стан його фінансової стійкості; рівень поточної платоспроможності; ефективність використання окремих активів підприємства або їх сукупності в цілому; оптимальність структури джерел формування фінансових ресурсів тощо).
За глибиною аналітичного дослідження виділяють наступні його види: 1. Експрес-аналіз. Він проводиться за даними кон'юнктури тури фінансового ринку або фінансової звітності на основі стандартних алгоритмів розрахунку основних анали-тичні показників фінансової діяльності підпри-ємства.
Фундаментальний аналіз. Він включає факторне дослідження показників динаміки кон'юнктури фінансовим-вого ринку або характеру фінансової діяльності підпри-ємства і се ефективності.
По об'єкту фінансового ризик-аналізу виділяють наступні його види:
Аналіз ризиків фінансової діяльності підприємства в цілому У процесі такого аналізу предметом вивчення є портфель ризиків фінансової діяльності підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.
Аналіз ризиків фінансової діяльності окремих іцентров відповідальності "підприємства. Якщо розглядається структурний підрозділ за характером своєї діяльності не має закінченого циклу формування власних фінансових ресурсів, такий аналіз спрямований зазвичай на дослідження рівня і вартості фінансових ризиків, пов'язаних з ефективністю використання фінансового потенціалу (витрат). Ця форма аналізу базується в основному на результатах управлінського обліку.
Аналіз ризиків окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі фінансові ризики, пов'язані з короткостроковими або довгостроковими фінансовими інвестиціями; з фінансуванням реалізації окремих реальних інвестиційних проектів тощо
По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий ризик-аналіз.
Попередній фінансовий ризик- аналіз пов'язаний з изу-чением умов здійснення фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій (наприклад, оцінка інвестиційних якостей окремих цінних паперів напередодні формування інвестиційних рішень про напрямки довгострокових фінансових інвестицій; оцінка рівня власної кредитоспроможне-сти напередодні прийняття рішення про притягнення крупного банківського кредиту тощо).
Поточний (або оперативний) фінансовий ризик-аналіз проводиться в контрольних цілях в процесі реалізації окремих ризикових рішень для оперативного впливу на хід фінансової діяльності (як правило, він обмежується коротким періодом часу).
Подальший (або ретроспективний) фінансовий ризик-аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в ув'язці з реалізованими ризиковими подіями в порівнянні з попереднім і поточним ризик-аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.
Для вирішення конкретних завдань управління фінансовими ризиками використовується ряд систем аналізу фінансової діяльності підприємства , що дозволяють отримати кількісну оцінку її здійснення з урахуванням факторів ризику. У теорії фінансового менеджменту в залежності від використовуваних методів розрізняють такі основні системи фінансового аналізу, проведеного на підприємстві: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльних аналіз; аналіз коефіцієнтів; інтегральний аналіз (рис . 3.6).
Малюнок 3.13. Основні системи фінансового аналізу, що відображають результати фінансової діяльності підприємства з урахуванням факторів ризику.
I. Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз
базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда). В управлінні фінансовими ризиками найбільшого поширення набули такі види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:
Дослідження динаміки показників звітного періоду в зіставленні з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу, року).
Дослідження динаміки показників звітного періоду в зіставленні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності. 1.
3. Дослідження динаміки показників за ряд попередніх періодів Метою цього виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової діяльності підприємства (визначення лінії тренда в динаміці).
Всі види горизонтального (трендового) фінансового аналізу доповнюються зазвичай дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних її показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які використовуються потім у процесі управління окремими фінансовими ризиками підприємства.
II. Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фі-нансових показників. В управлінні фінансовими ризиками підприємства найбільше поширення отримали наступні види вертикального (структурного) аналізу:
Структурний аналіз активів. У процесі цього аналізу визначаються питома вага оборотних і необоротних активів; елементний склад оборотних активів; елементний склад необоротних активів; складу активів підприємства за рівнем ліквідності ; складу інвестиційного портфеля за видами цінних паперів та інші. Результати цього аналізу використовуються в процесі управління портфелем ризиків підприємства.
Структурний аналіз капіталу. У процесі цього аналізу визначаються питома вага використовуваного підприємством власного і позикового капіталу; склад використовуваного позикового капіталу за періодами його надання (коротко-і довгостроковий залучений позиковий капітал); склад використовуваного позикового капіталу за його видами - банківський кредит; фінансовий кредит інших форм; товарний (комерційний) кредит і т.п. Результати цього аналізу використовуються в процесі управління ризиком порушення фінансової стійкості підприємства і в інших випадках.
Структурний аналіз грошових потоків. У процесі цього аналізу в складі загального грошового потоку виділяють грошові потоки з операційної, інвестиційної 1. та фінансової діяльності підприємства; в складі кожного з цих видів грошового потоку більш глибоко структури-зірустся надходження і витрачання грошових коштів, склад залишку грошових активів по окремих його елементів Результати цього аналізу використовуються в процесі управління ризиком неплатоспроможності підприємства.
Порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства і середньогалузевих показників. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення основних результатів фінансової діяльності даного підприємства від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції за фінансовими результатами господарювання та виявлення резервів подальшого підвищення ефективності фінансової діяльності.
Порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства та підприємств - конкурентів. У процесі цього аналізу виявляються слабкі сторони фінансової діяльності підприємства з метою розробки мероприя-тий з підвищення його конкурентної позиції на конк-ної регіональному ринку.
Порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць і підрозділів даного підприємства (його "центрів відповідальності"). Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки і пошуку резервів підвищення ефективності фінансової діяльності внутрішніх підрозділів підприємства.
Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників. Такий аналіз становить основу організовуваного на підприємстві контролінгу поточної фінансової діяльності. У процесі цього аналізу виявив-ляется ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації щодо коригування окремих напрямів фінансової діяльності підприємства. IV. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) ба-зіруется на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі результати фінансової діяльності та рівень фінансового стану підприємства. В управлінні фінансовими ризиками підприємства найбільшого поширення набули такі групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства; коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) підприємства; коефіцієнти оцінки оборотності активів; коефіцієнти оцінки оборотності капіталу; коефіцієнти оцінки рентабельності та інші.
1. Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку. Для проведення такої оцінки в процесі фінансового ризик-аналізу використовуються наступні основні показники:
а) коефіцієнт автономії (КА). Він показує, якою мірою обсяг використовуваних підприємством активів сформований за рахунок власного капіталу і наскільки воно незалежно від зовнішніх джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за такими формулами:
б) коефіцієнт фінансування (КФ). Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю влас-ного капіталу, т, е. ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
в) коефіцієнт заборгованості (КЗ). Він показує частку позикового капіталу в загальній використовуваної його сумі. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за наступною формулою:
г) коефіцієнт поточної заборгованості (КТЗ). Він характеризує частку короткострокового позикового капіталу в загальній використовуваної його сумі. Цей показник розраховується-ється за такою формулою:
д) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (КДН). Він показує в якій мірі загальний обсяг використовуваних активів сформований за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу підприємства, тобто характеризує ступінь його незалежності від короткострокових позикових джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
е) коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМСК). Він показує, яку частку займає власний капітал, інвестований в оборотні активи, в загальній сумі власного капіталу (тобто яка частина власного капіталу знаходиться в високооборачіваемой і високолік-видною його формі). Розрахунок цього показника здійснюється
за такою формулою:
ж) коефіцієнт маневреності власного і довгострокового позикового капіталу (КМС ^). Він показує яку частку займає власний і довгостроковий позиковий капітал, спрямований на фінансування оборотних активів, у загальній сумі власного і довгострокового позикового капіталу. Цей показник дозволяє судити про ис-пользуемя підприємством типі політики фінансування своїх активів. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
2. Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннях за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки вимагає попередньо котельної угруповання оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності. Для проведення оцінки платежеспо-можності (ліквідності) в процесі фінансового аналізу використовуються наступні основні показники:
а) коефіцієнт абсолютної платоспроможності або "кислотний тест" (КАП). Він показує на скільки всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забез-чени наявними у нього готовими коштами платежу на певну дату. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюва-ляется за формулою:
б) коефіцієнт проміжної платоспроможності (КПП). Він показує на скільки всі поточні фінансові зобов'язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів (включаючи готові засоби платежу). Для визначення цього показника використовується наступна формула:
в) коефіцієнт поточної платоспроможності (КТП). Він показує в якій мірі вся заборгованість за поточними фінансовими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
г) загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (КДК0). Він характеризує загальне співвідношення розрахунків за цими видами заборгованості підприємства. Обчислення цього показника здійснюється за формулою:
д) коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості по комерційних операціях (КДК ^). Цей показник характеризує співвідношення розрахунків за придбану та поставлену продукцію. Для визначення цього показника використовується формула:
3. Коефіцієнти оцінки оборотності активів ха-теризується наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. Певною мірою вони є індикатором його діловий (виробничо-комерційної) актив-ності. Для оцінки оборотності активів підприємства використовуються наступні формули:
а) коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів у розглянутому періоді (КО (a)). Цей показник визначається за наступною формулою:
б) коефіцієнт оборотності оборотних активів підприємства в аналізованому періоді (КОоа). Цей поки-затель розраховується за такою формулою:
в) період обороту усіх використовуваних активів в днях (ПОА). Цей показник може бути ІСЧІСЛСН за такими формулами:
г) період обороту оборотних активів у днях (ПОоа). Цей показник розраховується за такими формулами:
д) період обороту необоротних активів у роках (П0ва). Розрахунок цього показника здійснюється за формулами:
За розглянутими принциповим формулами коефіцієнт оборотності і періоди обороту можуть бути при необхідності розраховані і по окремих елементах оборотних і необоротних активів.
4. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характеризують наскільки швидко використовується підприємством капітал у цілому і окремі його елементи обертаються в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу підприємства використовуються такі основні показники:
а) коефіцієнт оборотності всього використовуваного капіталу в аналізованому періоді (КОК). Цей показник визначається за наступною формулою:
Малюнок 3.7. Схема фінансового аналізу за методикою корпора-ції Дюпон.
В основі цієї системи аналізу лежить "Модель Дюпона" (розроблена фірмою "Дюпон", США), відповідно до якої коефіцієнт рентабельності використовуваних активів підприємства являє собою твір коефіцієнта рентабельності реалізації продукції на коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів:
Малюнок 3.8. Матриця оцінки результату інтегрального аналізу
коефіцієнта рентабельності активів підприємства.
За допомогою зазначеної матриці можна виявити основні резерви подальшого підвищення рентабельності активів підприємства - збільшити рентабельність реалізації продукції; прискорити оборотність активів; використовувати обидва ці напрямки.
Для інтегрального аналізу ефективності використання власного капіталу підприємства може бути використана наступна трьохфакторна Модель Дюпона:
2. Система SWOT-аналізу фінансової діяльності. Назва цієї системи являє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу:
S - Strehgths (сильні сторони підприємства);
W-Weaknesses (слабкі сторони підприємства);
О - Opportunities (можливості розвитку підприємства);
Т - Trears (погрози розвитку підприємства).
Основним змістом SWOT-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін фінансової діяльності підприємства, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів на умови її здійснення в майбутньому періоді.
Результати SWOT-аналізу представляються зазвичай графічно з комплексного дослідження впливу окремих факторів на фінансову діяльність підприємства (рис. 3.9).
Об'єктно-орієнтована система інтегрального аналізу формування чистого прибутку підприємства. Кон-цепция інтегрованого об'єктно-орієнтованого аналізу, розроблена фірмою "Модернсофт" (США), ба-зіруется на використанні комп'ютерної технології та спеціального пакета прикладних програм. Основою цієї концепції є уявлення моделі формування чистого прибутку (або іншого результативного показника фінансової діяльності) підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, моді-лірующіх "класи" елементів, безпосередньо формиру-чих суму чистого прибутку. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів виходячи із специфіки фінансовій діяльності підприємства, щоб відповідно до бажаної ступенем деталізації представити в моделі всі ключові елементи формування прибутку з урахуванням факторів ризику. Після побудови моделі користувач на-полняет всі блоки кількісними характеристиками відповідно до звітної інформацією по підприємству. Систему блоків і класів можна розширити і поглибити по мірі зміни напрямків діяльності підприємства і появи більш докладної інформації про процес формування прибутку.
Система портфельного аналізу. Цей аналіз заснований на використанні "портфельної теорії", відповідно до якої рівень прибутковості портфеля фондових інструментів розглядається в одній зв'язці з рівнем ризику портфеля (система "прибуток-ризик"). Відповідно до цієї теорії можна за рахунок формування "ефективного портфеля" (відповідного підбору конкретних цінних паперів) знизити рівень портфельного ризику і відповідно підвищити відношення рівня прибутковості до ризику. Процес аналізу та підбору в портфель таких цінних паперів і становить основу використання цієї системної теорії.