3.3 СИСТЕМА РИЗИК-ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
? Ризик-планування фінансової діяльності підприємства являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників, що відображають основні управлінські рішення з нейтралізації різних видів фінансових ризиків у процесі його розвитку в майбутньому періоді.
Здійснюване на підприємстві ризик-планування фінансової діяльності покликане забезпечити вирішення таких основних завдань:
Забезпечити чітку спрямованість всіх планових завдань з нейтралізації фінансових ризиків на реалізацію стратегічних цілей розвитку підприємства в відповідними періоді.
Забезпечити реалізацію виявлених в процесі ризик-аналізу резервів підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства і зростання його ринкової вартості.
Визначити потребу в необхідному обсязі фінансових ресурсів, необхідних для нейтралізації різних видів фінансових ризиків підприємства, і оптимізувати джерела їх формування.
Визначити напрямки найбільш ефективного використання фінансових ресурсів, що спрямовуються в майбутньому періоді для нейтралізації фінансових ризиків, і оптимізувати їх розподіл за критерієм мінімізації рівня ризиків і максимізації ринкової вартості підприємства.
Оптимізувати внутрішні пропорції формування активів, капіталу і грошових потоків підприємства з метою забезпечення його фінансової стійкості і платоспроможності в процесі майбутнього розвитку.
Фінансове ризик-планування на підприємстві базується на використанні трьох основних його систем:
Перспективного планування фінансової діяльності підприємства.
Поточного планування фінансової діяльності підприємства,
Оперативного планування фінансової діяльності підприємства.
Кожній з цих систем фінансового ризик-планування притаманні особливі методичні підходи до здійснюва-
лению, форми реалізації результатів і певний період (плановий горизонт) охоплення (табл. 3.1):
Всі системи внутрішньофірмового фінансового ризик-планування знаходяться у взаємозв'язку і реалізуються у певній послідовності. На початковому вихідному етапі цього процесу здійснюється перспективне ризик-планування, яке покликане реалізувати стратегічні цілі розвитку підприємства, а також визначити завдання і параметри поточного ризик-планування. У свою чергу, поточне фінансове планування формуючи планові завдання з нейтралізації фінансових ризиків підприємства в рамках майбутнього року, створює основу для розробки і доведення до виконавців оперативних бюджетів (і інших форм оперативних планових завдань) по всіх основних питань управління фінансовими ризиками.
I. Система перспективного фінансового ризик-плану-вання є найбільш складною з розглянутих систем і вимагає для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. Це планування полягає у розробці прогнозу основних показників фінансової діяльності та фінансового стану підприємства з урахуванням факторів ризику на довгостроковий період.
Вихідними передумовами для розробки довгострокового фінансового плану по найважливіших напрямках управління фінансовими ризиками підприємства є:
Цілі фінансової стратегії підприємства (виражені конкретними кількісними цільовими показниками).
Фінансова політика підприємства по окремих аспектах фінансової діяльності (відображається у системі розробленої фінансової стратегії).
Прогнозована кон'юнктура фінансового ринку в розрізі основних його видів - кредитного, фондового, валютного та ін
Прогнозовані зміни інших факторів зовнішнього середовища і внутрішнього розвитку підприємства.
Результати горизонтального (трендового) аналізу найважливіших показників фінансової діяльності підприємства за ряд попередніх років.
Оскільки ряд вихідних передумов довгострокового фінансового плану по найважливіших напрямках управління фінансовими ризиками підприємства носять імовірнісний характер і розкид їх параметрів в умовах сучасної економічної нестабільності країни досить високий, цей план бажано розробляти в кількох варіантах - "оптимістичному" , "реалістичному", "песимістичному".
Довгостроковий фінансовий план по найважливіших на-правлінням фінансового ризик-менеджменту складається, як правило, на майбутні три роки з розбивкою по від-слушною рокам прогнозованого періоду. Форма такого плану носить довільний характер, але в ньому повинні по-лучити відображення найбільш важливі параметри фінансового розвитку підприємства, з урахуванням фактров ризику, визначаємо ті цілями його фінансової стратегії. До числа основних з таких параметрів належать: «прогнозована структура активів підприємства (у цілому, в т.ч. оборотних);
прогнозована структура капіталу (співвідношення влас-ного і позикового його видів);
прогнозований обсяг і форми реального інвестування підприємства;
прогнозовані сума чистого прибутку підприємства і показник рентабельності власного капіталу;
прогнозоване співвідношення розподілу чистого прибутку підприємства на споживання і накопичення (відповідно до обраної дивідендною політикою під-приємства);
прогнозована сума чистого грошового потоку підприємства.
У процесі прогнозування основних показників довгострокового фінансового плану підприємства використовуються такі основні методи:
Метод кореляційного моделювання. Сутність цього методу полягає у встановленні кореляційної залежності між двома розглянутими показниками в динаміці і наступному прогнозуванні одного з них залежно від зміни іншого (базового). У фінансовому ризик-менеджменті широкого поширення набуло прогнозування структури активів підприємства (у цілому і окремих їх видів), а також деяких інших показників залежно від зміни обсягу реалізації продукції.
Метод оптимізаційного моделювання. Його сутність полягає в оптимізації конкретного прогнозованого показника в залежності від ряду умов ризику його формування. Цей метод використовується у фінансовому ризик-менеджменті при прогнозуванні структури капіталу, чистого прибутку і деяких інших показників.
Метод багатофакторного економіко-математичного моделювання. Сутність цього методу полягає в тому, що прогнозований показник визначається на основі конкретних математичних моделей, що відображають функціональну взаємозв'язок його кількісного значення від системи певних факторів, також виражених ко-кількісно. У фінансовому ризик-менеджменті широко ис-користуються різноманітні моделі стійкого зростання підприємства, що визначають обсяги його зовнішнього фінан-нансування залежно від темпу зростання реалізації про-дукції (або в зворотній постановці) та інші.
Економіко-статистичний метод. Сутність цього методу полягає в дослідженні закономірностей динаміки конкретного показника (визначенні лінії його тренда) і поширенні темпів цієї динаміки на прогнозований період. Незважаючи на відносну простоту цього методу, його використання дає найменшу точність прогнозу, оскільки не дозволяє врахувати нові тенденції і фактори ризику, що впливають на динаміку аналізованого показника. Цей метод може застосовуватися у прогнозних розрахунках лише при незмінності умов формування того чи іншого фінансового показника, що в наших економічних умовах дуже проблематично.
У процесі прогнозування основних показників довгострокового фінансового плану підприємства з урахуванням факторів ризику можуть бути використані й інші методи (метод експертних прогнозних оцінок, балансовий і т.п.).
II. Система поточного фінансового ризик-планування
базується на розробленому довгостроковому плані по найважливіших аспектів управління фінансовими ризиками підприємства. Це планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, які дозволяють визначити на майбутній період з урахуванням окремих фінансових ризиків всі джерела фінан-сування розвитку підприємства, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможний-ність підприємства, обумовити структуру його активів і капіталу на кінець планованого періоду.
Текушего плани розробляються на майбутній рік з розбивкою по кварталах.
Вихідними передумовами для розробки поточних фінансових планів підприємства по окремих аспектах управління фінансовими ризиками є:
прогнозовані показники довгострокового фінансово-го плану підприємства;
плановані обсяги виробництва і реалізації продукції та інші економічні показники операційної діяльності підприємства;
система розроблених на підприємстві норм і нормативів, що лімітують окремі фінансові ризики;
діюча система ставок податкових платежів;
середні ставки кредитного і депозитного відсотків на фінансовому ринку;
результати фінансового ризик-аналізу за попередній рік.
Якщо економічна ситуація в країні і кон'юнктура товарного і фінансового ринків на майбутній рік прогнозуються як нестабільні, поточні фінансові плани підприємства за основними показниками бажано розробляти в кількох варіантах - від "Оптиміст-чеського" до "песимістичного" .
У процесі розробки окремих показників поточних фінансових планів використовуються переважно такі методи:
техніко-економічних розрахунків;
балансовий;
економіко-математичного моделювання.
Основними видами поточних фінансових планів, раз-тись на підприємстві, є (рис. 3.10):
1. План доходів і витрат з операційної діяльності є одним з основних видів поточного фінансового плану підприємства, що складається на первинному етапі поточного планування його фінансової діяльності (так як ряд його показників служить вихідною базою розробки інших видів поточних фінансових планів).
Метою розробки цього плану є визначення суми чистого прибутку з операційної діяльності підприємства з урахуванням рівня її ризиків.
Малюнок 3.10. Система основних видів поточних фінансових
планів, що розробляються ка підприємстві з урахуванням факторів ризику.
У процесі розробки цього плану повинна бути забезпечена чітка взаємозв'язок планованих показників доходів від реалізації продукції (валового і чистого), витрат, податкових платежів, балансового і чистого прибутку підприємства.
План надходження та витрачання грошових коштів покликаний відображати результати прогнозування грошових потоків підприємства. Цей план замінює раніше складається на підприємстві план формування та використання його фінансових ресурсів.
Метою розробки цього плану є визначення обсягу та джерел формування фінансових ресурсів підприємства; розподіл фінансових ресурсів за видами і напрямами його господарської діяльності; забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду.
У цьому плані повинна бути забезпечена чітка взаємозв'язок показників залишку коштів на початок періоду, їх надходження в плановому періоді, їх витрачання в плановому періоді і залишку грошових коштів на кінець періоду.
Балансовий план відображає результати прогнозування складу активів і структури використовуваного капіталу підприємства на кінець планового періоду.
Метою розробки балансового плану є визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу, забез-чіваюшей достатню фінансову стійкість підприємства в майбутньому періоді.
При розробці балансового плану використовується укрупнена схема статей балансу підприємства, що відображає вимоги його побудови стосовно специфіки конкретної організаційно-правової форми діяльності (товариства з обмеженою відповідальністю; акціонерного товариства тощо).
Крім перерахованих основних видів поточних фінансових планів на підприємстві можуть розроблятися й інші їхні види (наприклад, програма реальних інвестицій в розрізі окремих інвестиційних проектів, емісійний план тощо).
III. Система оперативного фінансового ризик-планування базується на розроблених поточних фінансових планах. Це планування полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів нейтралізації окремих видів фінансових ризиків підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет.
Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що розробляється зазвичай в рамках до одного року (як правило, в рамках майбутнього кварталу або місяця), що відображає витрати і надходження фінансових ресурсів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності з урахуванням факторів ризику.
Розробка планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном "бюджетування" і спрямована на вирішення двох основних завдань: а) визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з нейтралізацією фінансових ризиків; б) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.
Процес бюджетування носить безперервний або ковзаючий характер. Виходячи з планових фінансових показників, встановлених на рік в процесі поточного фінансового планування, заздалегідь (до настання плано-вого періоду) розробляється система квартальних бюджетів (на майбутній квартал), а в рамках квартальних бюджетів - система місячних бюджетів (на кожен перед-стоїть місяць). Процес такого ковзаючого бюджетування гарантує безперервність функціонування системи оперативного планування фінансової діяльності підприємства, з урахуванням факторів ризику, закладає міцну основу для здійснення постійного контролю та необхідного коригування результатів цієї діяльності.
Застосовувані в процесі оперативного фінансового планування бюджетів класифікуються по ряду при-знаків (рис. 3.11).
Малюнок 3.11. Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в процесі оперативного управління фінансовими ризиками.
За сферами діяльності підприємства виділяються бюджети по операційній, інвестиційної та фінансової діяльності. Ці бюджети розробляються в порядку деталізації відповідних поточних фінансових планів по підприємству в цілому на майбутній квартал або місяць.
Бюджет по операційній діяльності деталізує в рамках відповідного часового періоду зміст показників, що відображаються у поточному плані доходів і витрат з операційної діяльності.
Бюджет з інвестиційної діяльності спрямований на відповідну деталізацію показників поточного плану надходження та витрачання грошових коштів за цією де-ності.
Бюджет по фінансовій діяльності покликаний відповідним чином деталізувати показники аналогічного розділу поточного плану надходження та витрачання грошових коштів.
За видами витрат планові бюджети поділяються на поточний і капітальний.
Поточний бюджет конкретизує план доходів і витрат підприємства, доводяться до центрів доходів, витрат і прибутку. Він складається з двох розділів: 1) поточні витрати; 2) доходи від поточної (операційної) господарської діяльності. Поточні витрати являють собою витрати виробництва (обігу) з даного виду операційної діяльності. Доходи від поточної (операційної) господарської діяльності формуються в основному за рахунок реалізації продукції - товарів або послуг.
Капітальний бюджет являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, що розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації основних засобів, придбання нових видів обладнання і нематеріальних активів тощо Він складається з двох розділів: 1) капітальні витрати (витрати на придбання необоротних активів); 2) джерела надходження коштів (інвестиційних ресурсів).
За широтою номенклатури витрат розділяють бюджети функціональний і комплексний.
Функціональний бюджет розробляється за однією (або двом) статтями витрат - наприклад бюджет оплати праці персоналу, бюджет рекламних заходів тощо
Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат - наприклад, бюджет виробничих-ного ділянки, бюджет адміністративно-управлінських витрат і т.п.
За методами розробки розрізняють стабільний і гнучкий бюджети.
Стабільний бюджет не змінюється від зміни обсягів діяльності підприємства - наприклад, бюджет витрат по забезпеченню охорони підприємства.
Гнучкий бюджет передбачає встановлення планованих поточних або капітальних витрат не в твердо фіксованих сумах, а у вигляді нормативу витрат, "прив'язаних" до відповідних об'ємним показниками діяльності. За реальними інвестиційними проектами таким показником може бути обсяг будівельно-монтажних робіт. За операційної діяльності аналогічним показником може виступати обсяг випуску або реалізації продукції. У цьому випадку витрати в цілому плануються за наступним алгоритмом:
Особливою формою бюджету виступає платіжний календар, що розробляється за окремими видами руху грошових коштів (податковий платіжний календар, платіж-ний календар за розрахунками з постачальниками, платіжний календар з обслуговування боргу тощо) і по підприємству в цілому (у цьому випадку він деталізує поточний фінансовий план надходження і витрачання грошових коштів).
Платіжний календар складається зазвичай на перед-стоїть місяць (у розбивці по днях, тижнях і декадах).
Він складається з наступних двох розділів: а) графік витрачання грошових коштів (або графік майбутніх платежів), б) графік надходження грошових коштів. Графік витрачання грошових коштів відображає терміни і суми платежів підприємства в майбутньому періоді по всіх (або конкретним) видам його поточних фінансових зобов'язань. Графік надходження грошових коштів розробляється з тих видів руху коштів, за якими є поворотний їх потік; він фіксує терміни і суми майбутніх платежів на користь підприємства ..
Використання розглянутих систем і методів фі-нансового ризик-планування дозволяє підвищити ефективність управління фінансовими ризиками підприємства, забезпечити його цілеспрямованість,