Положення зобов'язує кожен банк і відповідні його органи на постійній основі вести контроль за наступними напрямками: організація діяльності банку; функціонування системи управління банківськими ризиками та оцінка таких ризиків; розподіл повноважень при здійсненні банківських операцій та інших угод; управління інформаційними потоками (одержання і передача інформації) та забезпечення інформаційної безпеки; моніторинг самої системи внутрішнього контролю (спостереження за функціонуванням зазначеної системи в цілях оцінки ступеня її відповідності завданням діяльності банку, виявлення недоліків, розробки пропозицій та контролю за реалізацією рішень про її вдосконаленням).
Але чи можна вважати, що перераховані напрями контролю утворюють систему, потенційно здатну вберегти банк від будь-яких несподіванок і неприємностей на всіх напрямках його функціонування, для чого, власне, і потрібен внутрішній контроль? Очевидно, що ні. «Система» вимальовується-якась урізана.
|