| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Склад кредитних операцій і їх зміст | ||
|
Розміщення грошей, більш-менш повно відповідає раніше названим базовим ознаками кредиту, може здійснюватися в різних формах. Крім класичного варіанту кредитування, коли позичальникові видається відома сума грошей (готівкою або безготівковими) відповідно до кредитного договору і очікується, що останній поверне свій борг також грошима, тобто варіанту, єдино від-віча всім необхідним ознаками кредиту, в числі таких форм, які з певною часткою умовності можна прирівняти до кредитів, можна назвати тільки наступні операції. Видача банком або власних простих векселів (зобов'язання виплатити зазначену в ньому суму пред'явнику такого векселя, тобто зобов'язання видати кредит з розстрочкою переказу грошей) і прийом назад таких векселів за номіналом (виконання зазначеного зобов'язання, тобто видача грошей з відрахуванням дисконту пред'явнику векселя, яким може бути і третя особа), або акцептування перекладних векселів (надання банком своїм клієнтам права виставляти на нього такі векселі на певну суму і виконання таких зобов'язань). Купівля (облік) банком у клієнтів рахунків-фактур їхніх боржників з набуттям права грошових вимог до останніх (операції факторингу). Виставлення банком за дорученнями клієнтів за свій рахунок покритих (депонованих) акредитивів або непокритих (гарантованих) акредитивів. Купівля банком у клієнтів активів із зобов'язанням останніх зворотного викупу таких активів. Зміст банківського кредитування (кредитних операцій). Банківське кредитування як робочий процес, тобто як певні дії учасників бан-ківських кредитних операцій, насамперед банківських працівників, - це сукупність-ність відносин між банком як кредитором і його позичальником з приводу: пре-доставлення позичальникові певної суми грошей для цільового (як правило) ис-користування; їх своєчасного повернення; отримання від позичальника плати за користу-вання наданими в його розпорядження коштами. Фундаментальною основою кредитного відносини, його необхідним елементом можна вважати довіру між позичальником і кредитором (лат. «credo» означає «вірю»). Перший повинен вірити, що банк вчасно надасть кредит у необхідному розмірі та на нормальних умовах, а другий повинен бути впевнений, що позичальник правильно використовує кредит, в строк і з сплатою належних відсотків поверне (зможе і захоче повернути) раніше отриману суму. Разом з тим це один з тих випадків, коли слід чітко дотримуватися відомого принципу: довіряй, але жорстко перевіряй. У будь-якому випадку ясно, що довіра - це такий фактор кредитних відносин, в силу якого вони не можуть повністю базуватися на яких-або формальних процедурах перевірки. збільшення (поповнення) оборотного капіталу господарюючою організації , що може означати, наприклад, фінансування сезонних потреб організації, тимчасово зрослої кількості товарно-матеріальних цінностей, сплати податків, допомогу в покритті неординарних (великих) витрат і т.д. У всіх цих і подібних випадках говорять про кредитування короткостроковому; фінансування виробничих витрат, включаючи реалізацію інвестицій-онних проектів (наприклад, проекту розширення, реконструкції або модернізації підприємства), тобто в цілому - збільшення капіталу. У такому випадку говорять про середньо-або довгостроковому виробничому (інвестиційному) кредитуванні; споживчі цілі окремої фізичної особи (придбання або ремонт житла, отримання освіти тощо), що задовольняються за допомогою споживчого (особистого) кредиту. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||