| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2 Специфіка організації моніторингу підприємств у зарубіжних країнах | ||
|
Незважаючи на наявні відмінності в цілях, формах і інструментах здійснення моніторингу підприємств центральними банками окремих країн, можна виділити і найбільш загальні завдання, які вирішуються в результаті моніторингу підприємств: оцінка системних ризиків у банківській системі, що виникають під впливом, перш за все, структурних зрушень в реальному секторі економіки; рішення практичних завдань, пов'язаних з основними функціями центрального банку окремо взятої країни (переоблік векселів, рефінансування і т . д.); оцінка ефективності проведеної грошово-кредитної політики з урахуванням реального розвитку загальноекономічних процесів як на рівні країни в цілому, так і в окремих регіонах; аналіз і прогноз економічної кон'юнктури на основі оцінки фінансового стану підприємств, зміни попиту та пропозиції на мікрорівні, формування на конкретних територіях інвестиційного клімату. Центральні банки країн з ринковою економікою використовують три основних компоненти моніторингу підприємств: кон'юнктурні опитування, опитування з фінансових аспектів діяльності підприємств, аналіз балансів підприємств (як правило, на річній основі). Тим самим вони досягають ком комплексного підходу до підприємства, що розглядається в якості одного з основних суб'єктів кредитних відносин, господарська діяльність якого вирішальним чином впливає на формування капіталу і його подальше перерозподіл в рамках фінансових потоків в економіці. Разом з тим у деяких країнах з ринковою економікою є своя специфіка здійснення моніторингу підприємств центральними банками залежно від визначених ними напрямків вдосконалення проведеної грошово-кредитної політики. У Японії система моніторингу підприємств була створена наприкінці 1940-х - початку 1550-х рр.. з метою сприяння відновленню економіки країни в післявоєнний період. Специфіка японської системи моніторингу полягає в тому, що він здійснюється одночасно різними економічними відомствами відповідно до функцій цих відомств, - Банком Японії, Банком розвитку Японії, Агентством з економічного планування, Міністерством промисловості і зовнішньої торгівлі та Міністерством фінансів. У Банку Японії існує найбільш цікава за результатами організація моніторингу підприємств, центральне місце в якій займає система "Танкан", заснована на анкетуванні підприємств. Анкетування проводиться на щомісячній, квартальної та річної основі. Предметом опитувань є: реальні економічні і фінансові показники, засновані на оперативній інформації про діяльність підприємства, балансах і відомостях про прибуток і збитки; оцінка керівництвом підприємств перспектив зміни показників і загальної кон'юнктури в країні (співвідношень попиту і пропозиції на товари, запасів, цін), або так званий "огляд суджень". Істотним елементом організації моніторингу в Японії є забезпечення конфіденційності інформації, одержуваної від підприємств. У рамках системи "Танкан" здійснюється короткострокове прогнозування економіки підприємств, а також розраховуються цінові індекси (оптових цін; цін корпорацій, що працюють у сфері послуг; міжгалузевої таблиці індексів цін "витрат і випуску"). Для побудови системи анкетіруются більше 700 найбільших підприємств, діяльність яких визначає динаміку відповідних галузей. Для формування цінової статистики опитується 1950 підприємств за номенклатурою, яка налічує близько 4300 торгових марок. Крім того, Банк Японії проводить спеціальне дослідження для оцінки фінансового стану підприємств-емітентів, цінні папери яких використовуються банками як застави при отриманні кредитів рефінансування. На основі балансових даних здійснюються спеціальні розрахунки, виходячи з яких здійснюється ранжування емітентів на категорії. Ця інформація використовується тільки в роботі з комерційними банками. Наявність власної первинної інформації про фінанси і діяльності підприємств створює для банку певні якісні і тимчасові переваги при короткостроковому прогнозуванні економічних процесів. Моніторинг інвестиційної діяльності підприємств проводиться Банком розвитку Японії. Аналіз поточного стану японської економіки, ділової кон'юнктури, руху ділового циклу здійснюється Агентством з економічного планування. Для вироблення промислової і торгової політики використовуються результати моніторингу під-приємств, проведеного Міністерством промисловості і зовнішньої торгівлі Японії. Найбільш важливі фінансові дослідження проводить Міністерство фінансів Японії. У анкетування воно включає баланс підприємства, дані про прибуток і збитки, оцінку тенденцій динаміки кон'юнктури, інвестиційної діяльності. Організація моніторингу підприємств у Німеччині також має свої особливості. По-перше, крім центрального банку - Бундесбанку, в проведенні моніторингу підприємств навчаючи-обхідних та дослідницькі центри, провідним з яких є Інститут економічних досліджень в Мюнхені. Вони розробляють методологію аналізу фінансового стану та змін економічної кон'юнктури, а також спільно з регіональними відділеннями Бундесбанку (земельними банками) займаються збором і обробкою інформації. По-друге, Бундесбанк проводить моніторинг підприємств в основному для забезпечення переобліку векселів підприємств реального сектора економіки, сфери послуг, а також для рефінансування (дисконтний кредит, ломбардний кредит, операції РЕПО), оскільки вони є найважливішими елементами проведеної центральними банками грошово-кредитної політики. Надійність діючої в Бундесбанку системи рефінансування грунтується на чітко відпрацьованою методології перевірки платоспроможності та фінансового стану підприємств-позичальників. При цьому процедура перевірки застави ужесточена відповідно до вимог Європейського центрального банку, який стандартизував аналітичні підходи. Отримана і оброблена інформація оцінюється з використанням методу дискримінантного аналізу та експертної системи в розрізі окремих галузей, а також з урахуванням поділу підприємств за обсягами обороту (великі, середні, малі). Дискримінантний аналіз являє собою математично-статистичний метод, за допомогою якого об'єкти, наявні в базі даних, можуть бути розділені на задану кількість груп за заздалегідь встановленим критеріям. При цьому за отриманим узагальнюючим показником, який представляє собою економічно інтерпретується коефіцієнт, кожне підприємство можна класифікувати з точки зору його платоспроможності. Залежно від значення отриманого узагальнюючого коефіцієнта підприємство може бути віднесено до однієї з трьох категорій платоспроможності: "хороший кредитний ранг", "посередній кредитний ранг" і "небезпечний кредитний ранг". На наступному етапі аналізу використання експертної системи дозволяє на основі встановлений-них правил провести уточнення результатів дискримінантного аналізу. За результатами цієї роботи територіальним відділенням Бундесбанку приймається рішення про прийнятність боргових інструментів підприємств в якості гарантій при рефінансуванні (визначається так званий заставний пул). Таким чином, діюча в системі моніторингу Бундесбанку технологія оцінки платежеспо-можності підприємств як основи визначення якості та надійності наданого застави, а також успішного здійснення заставних операцій як інструменту рефінансування в кінцевому підсумку вимагає прийняття відповідальних рішень з боку територіальних установ Бундесбанку. Велика увага приділяється моніторингу підприємств в Банку Франції. В даний час про-водяться дослідження кон'юнктури підприємств різних галузей економіки: промисловості (4000 підприємств - щомісяця), будівництва (1000 підприємств - щокварталу), роздрібної торгівлі (більше 3000 торгових точок - раз на два місяці), торгово-посередницької діяльності (близько 2500 установ з 7 галузей - раз на два місяці), оптової торгівлі (700 респондентів - щокварталу). Щокварталу проводиться опитування 2000 промислових підприємств і 1000 будівельних організацій про зміну їх фінансового стану. Зрештою дані дослідження дають інформацію про економічний і фінансовий стан суб'єктів господарювання і включають в себе насамперед такі показники: динаміку цін, діяльності (обсяги виробництва товарів, послуг, їх реалізація), замовлень (попит на внутрішньому і зовнішньому ринках), ступеня використання виробничих потужностей, чисельності персоналу по відношенню до попереднього місяця (двомісячного періоду або кварталу) і по відношенню до відповідного періоду попереднього року; стан запасів і портфелів замовлень по відношенню до нормальної ситуації; прогнози діяльності на майбутні місяці; фінансове становище підприємств промисловості та будівництва; стан ліквідності в роздрібній торгівлі та в сервісних фірмах. У банківській системі щоквартально проводиться фінансовий опитування. Він стосується стратегії кредитних установ і поведінки підприємств і приватних осіб в області заощаджень і кредитування. Банком Франції також проводиться щорічне опитування всіх учасників ринку житлового будівництва. Він описує динаміку основних сегментів ринку і відображає дані, що стосуються фінансування нерухомості. Починаючи з 1992 р. на запит органів державної влади два рази на рік проводиться дослідження відстрочок платежу, яке спільно виконують Банк Франції (промисловий сектор) і Національний інститут статистики і економічних досліджень. З такою ж періодичністю Банк Франції проводить дослідження зайнятості в промисловості. Всі вищенаведені опитування підприємств і банків дозволяють отримати якісну інформацію, накопичення та обробка якої використовуються для виявлення тенденцій. Банком Франції проводяться і так звані кількісні опитування з дослідження економічної кон'юнктури. Зокрема, щомісячні опитування близько 6000 торгових точок для визначення об'ємних індексів по окремих товарах і по окремих формам збуту. Результати опитування використовуються для розробки індексу споживання населення. До кількісних опитуваннями відносяться також опитування кредитних установ за вартістю кредитів, наданих підприємствам і приватним особам. Результати опитування необхідні для встановлення лихварських процентних ставок, що використовуються у відносинах з підприємствами та приватними особами. Інакше кажучи, Банк Франції встановлює граничну ставку відсотка за кредитами банків підприємствам і населенню. Опитування респондентів з дослідження кон'юнктури проводять безпосередньо філії Банку Франції, розміщені по всій території країни (в даний час їх більше 200). У кожній філії є спеціальні підрозділи, які здійснюють моніторинг підприємств і кредитних установ. Так як опитування Банку Франції засновані на добровільній участі, довірливі відносини з діловими колами і обіцянка швидкого повернення інформації значною мірою сприяють набору необхідного числа респондентів. Кон'юнктурні опитування проводяться як по телефону, так і шляхом відвідування підприємств. В цілому Банк Франції прагне до прямих відносин з підприємствами, що допомагає підтримувати специфічний характер досліджень по відношенню до роботи інших інститутів вивчення кон'юнктури. Враховуючи важливість проведення моніторингу, опитування респондентів, а також підготовку узагальнюючої інформації за результатами обробки даних здійснюють, як правило, керівники філій та їх заступники. При філіях створені ради за участю представників великих підприємств, на яких періодично розглядаються питання кон'юнктури. Аналогічний рада є і в самому Банку Франції. Крім дослідження кон'юнктури Банк Франції здійснює моніторинг фінансового стану підприємств. Інтерес представляє також досвід по створенню бази даних про підприємства (Івеко), котируванні (рейтингу) підприємств та їх керівників. Рейтинг являє собою інтегровану оцінку становища підприємства в короткостроковій перспективі. Він встановлюється на основі оцінки виробничо-господарської діяльності та платоспроможності підприємства, а також оцінки кре-дітно справи, яка означає ступінь довіри. База даних Івеко містить інформацію про більш ніж 2,7 млн. підприємств, що є найповнішою і великою базою даних у світі. Вона формується на основі даних підприємств, експонованих філіям Банку Франції, а також з інших джерел: комерційних банків, преси, торгових суден, Національного інституту статистики. Завдяки системі рейтингу Банк Франції встановлює перелік підприємств, векселі яких приймаються ним до переобліку з метою рефінансування комерційних банків. Це дозволяє підвищити надійність взаємодії центрального банку з комерційними банками, банків з підприємствами і підприємств один з одним. Доступ комерційних банків до інформаційно-аналітичній системі моніторингу дає їм можливість знизити до мінімуму ризики неповернення кредитів. На основі даних системи моніторингу банки приймають рішення про доцільність видачі кредитів клієнтам і величиною процентної ставки по кредитах. За допомогою рейтингу підприємств - клієнтів банків Банк Франції має можливість оцінювати фінансову стійкість комерційних банків. Банк Франції продає матеріали з результатами аналізу зацікавленим організаціям, тому частина витрат на цю роботу може бути відшкодована. Подібна практика надання докладної інформації про кредитні ризики банківського сектору центральним банком на платній основі унікальна для Європи. У Банку Франції робота з моніторингу підприємств є складовою частиною моніторингу ходу реалізації грошово-кредитної політики, структурного і мікроекономічного аналізу реального сектора національної економіки. Дані моніторингу підприємств, здійснюваного Банком Франції, поряд з матеріалами інших центральних банків країн, що входять до Європейського союзу, використовуються Європейським центральним банком для розробки та реалізації грошово-кредитної політики [7]. Створена в Банку Австрії система моніторингу є основою для прийняття Банком рішень про кредитування підприємств на вигідних умовах, а рейтингова оцінка їх платоспроможності використовується для визначення якості та надійності наданого застави, успішного здійснення заставних операцій як інструменту рефінансування. Моніторинг підприємств проводять також в таких країнах як Туреччина, Ірландія, Румунія, Чехія, Польща та ін З країн СНД моніторинг підприємств проводять центральні банки Росії, Білорусі, Казахстану та Узбекистану. Таким чином, маючи свої особливості в кожній країні, система моніторингу підприємств призначена для постійних спостережень за станом реального сектора економіки і банківської сфери з метою своєчасного виявлення негативних процесів у їх розвитку та запобігання негативних наслідків цих процесів Слід зазначити, що вище викладені базові принципи і підходи до використання моніторингу підприємств у функціональній діяльності центральних банків країн з ринковою економікою. При всіх зазначених відмінностях вони являють собою те загальне, що характеризує цільові передумови та організацію роботи центрального банку з підприємствами [11]. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||