| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Ставки податку на додану вартість | ||
|
Єдина ставка ПДВ, встановлена в Росії в момент введення цього податку, існувала недовго: вже в 1992 р. було запроваджено оподаткування деяких продовольчих товарів за ставкою 15%. Надалі також відбувалися зміни рівня ставок з одночасним переглядом переліку товарів, які обкладаються за мінімальною ставкою. На момент введення ПДВ у Росії його ставка була помітно вище, ніж в інших країнах. Так, в Австрії цей податок стягувався за ставкою 20%, у Бельгії - 19, у Данії - 22, у Франції - 18,6, у ФРН - 14, у Норвегії - 20, у Швеції - 23,5, у Великобританії - 15 %. Наприкінці 1993 р. були встановлені ставки ПДВ, що діють до теперішнього часу: на продовольство і дитячі товари за затвердженим Урядом РФ переліком - 10%, на інші товари, роботи, послуги - 20%. Середньоєвропейський рівень цього податку становить 14-20%, однак процентні ставки ПДВ, як правило, диференційовані за видами продукції. Наприклад, в Італії діють чотири ставки: нормальна - 19%, дві знижені - 4 і 9% на товари широкого вжитку (продовольство, вода, газ, електроенергія для побутових потреб, медикаменти і т. п .) і підвищена - 38% на предмети розкоші. Аналогічна картина спостерігається в інших країнах. У Франції, наприклад, в 1988 р. діяли чотири ставки ПДВ: гранична ставка на предмети розкоші, тютюн, алкоголь - 33,33%; скорочена ставка на товари культурно-освітнього призначення - 7%; мінімальна ставка на товари та послуги першої необхідності, включаючи продукти харчування (крім шоколаду, медикаментів, житла, транспорту), - 5,5%. В рамках гармонізації податкової системи ЄЕС (нині ЕС) передбачається, що в найближчі роки в країнах Союзу будуть встановлені дві ставки ПДВ: знижена - 4-9% і нормальна - 9-19%. В даний час в Росії ставки ПДВ складають 0, 10 і 18%: 0% - по товарах (крім природного газу, який експортується на територію держав СНД) , вивезеним у митному режимі експорту, а також поміщеним під режим вільної митної зони, а також по роботах (послугах), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією зазначених товарів (з організації і супроводу перевезень, перевезення або транспортування, організації, супроводу, навантаження і перевантаження вивозяться за кордон або ввозяться в РФ товарів, виконуваних (надаються) російськими організаціями чи підприємцями (за винятком російських перевізників на залізничному транспорті), та іншим подібним робіт (послуг), а також по роботах (послугах) з переробки товарів, поміщених під режим переробки на митній території); по роботах (послугах), безпосередньо пов'язаним з перевезенням або транспортуванням товарів, поміщених під режим міжнародного митного транзиту; по послугах з перевезення пасажирів і багажу за межі РФ при оформленні перевезень на підставі єдиних міжнародних перевізних документів; по роботах (послугах), виконуваних (надаються) в космічному просторі, а також по комплексу підготовчих наземних робіт (послуг), технологічно зумовленого і нерозривно пов'язаного з виконанням робіт (наданням послуг) у космосі; по дорогоцінним металам платниками податків, здійснювала-складовими їх видобуток або виробництво з брухту і відходів, Гос-фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння РФ, Цент -ральному банку РФ, банкам; по товарах (роботах, послугах) для офіційного користування іноземними дипломатичними та прирівняними до них пред-ставництва або для особистого користування дипломатично-го або адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи проживають разом з ними членів їх сімей; по припасам, вивезеним з РФ у митному режимі переміщення припасів. Припасами визнаються паливо та пально-мастильні матеріали, які необхідні для забезпечення нормальної експлуатації повітряних і морських суден, суден змішаного (річка - море) плавання; по виконуваних російськими перевізниками на залізничному транспорті робіт (послуг) з перевезення або транспортування експортованих за кордон товарів, а також пов'язаним з таким перевезенням робіт (послуг), у тому числі робіт (послуг) з організації перевезень, супроводу, навантаження, перевантаження. 10% - по продовольчих товарах (крім підакцизних), товарам для дітей за переліками, які мають ст. 164 НК РФ. 18% - по інших товарах (робіт, послуг), включаючи підакцизні продовольчі товари. Якщо платник випускає та реалізує товари, які оподатковуються за різними ставками, то слід вести облік реалізації товарів і сум ПДВ по них окремо в розрізі застосовуваних ставок і вказувати в розрахункових документах суми ПДВ за ві-дам товарів в залежності від застосовуваних ставок. Іншими сло-вами, обов'язковою умовою диференційованого застосований-ня ставок є ведення підприємством роздільного обліку реалізації товарів (робіт, послуг) та сум податку за ним в раз-резе затверджених ставок. Якщо ж роздільний облік не забез-чен, то застосовується максимальна ставка - 18%. Ставці 10%, яку прийнято називати загальною, відповідає так звана розрахункова ставка 9,09%, а загальною ставкою 18% - розрахункова ставка 15,25%. Розрахункова ставка пов'язана із загальною ставкою наступним співвідношенням: О Р = с 100%, с 100% + ОС де РС - розрахункова ставка ПДВ; ОС - загальна ставка ПДВ. Цю формулу можна вивести з таких міркувань. Загальна ставка податку - це відношення суми податку до його бази, тобто оборотам по реалізації виходячи з оптових цін: о = пдв, з Ц "опт а розрахункова ставка - відношення податку до оборотів з відпускних цін: Р ПДВ з Ц отп Відпускна ціна - це сума ціни оптової та ПДВ. Тому проведемо наступні перетворення: Р = ПДВ ПДВ Ц ПДВ + ц ^ ОТП ^ ^ ^ ОПТ = (помножимо чисельник і знаменник на - = ОПТ ПДВ х Ц-О ОПТ з 100%. (Цопт + ПДВ) X Ц-100% + Ос ОПТ Втім, в даний час замість розрахункових ставок 9,09% і 15,25% застосовують податкові ставки, що визначаються як процентне відношення ставки 10% або 18% до податковій базі, прийнятої за 100 і збільшеною на відповідний розмір ставки 18 січня (тобто на 10 і 18%), - і. Ці ставки виходять сліду- 11 118 ющим чином: 10 = 1. 18 = І8_ 100 + 10 листопада '100 + 18 118. По суті це також розрахункові ставки. Вони використовуються в наступних випадках: при отриманні грошових коштів, пов'язаних з оплатою товарів (робіт, послуг): а) отриманих оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів; б) отриманих за реалізовані товари (роботи, послуги) у вигляді фінансової допомоги, на поповнення фондів спеціального призначення, в рахунок збільшення доходів або інакше пов'язаних з оплатою товарів (робіт, послуг); в) отриманих у вигляді відсотка (дисконту) за отриманими в рахунок оплати за товари (роботи, послуги) облігаціями і векселями, відсотки за товарним кредитом в частині, що перевищує розмір відсотка, розрахованого відповідно до ставок рефінансування ЦБР, що діяли в періодах, за які проводиться розрахунок відсотка; г) отриманих страхових виплат за договорами страхування ризику невиконання договірних зобов'язань контрагентом страхувальника-кредитора, якщо страхують до- говорная зобов'язання передбачають поставку стра-хователем товарів (робіт, послуг), реалізація яких визнається об'єктом оподаткування ПДВ; при отриманні оплати, часткової оплати в рахунок майбутньої передачі майнових прав: а) отриманого доходу новим кредитором грошової вимоги, що випливає з договору реалізації товарів, при подальшій уступку цієї вимоги або при припиненні відповідного зобов'язання; б) отриманої вартості передаються майнових прав (в тому числі учасниками пайового будівництва, на житлові будинки або житлові приміщення, частки в житлових будинках або житлових приміщеннях, гаражі або машино-місця); в) отриманого доходу від боржника або при подальшій уступку грошової вимоги по придбаному вимогу у третіх осіб; при утриманні податку податковими агентами; при реалізації майна, придбаного на стороні і який враховується з ПДВ; при реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, закупленої у фізичних осіб (що не є платниками податків), за переліком, який затверджується Урядом РФ (за винятком підакцизних товарів); 6) в інших випадках, коли відповідно до НК РФ сума ПДВ повинна визначатися розрахунковим методом. В силу ст. 454 ЦК РФ продавець і покупець самостійно визначають ціну реалізованої речі. Однак податкове законодавство виходить з того, що узгоджена сторонами ціна підлягає збільшенню на суму ПДВ. Отже, якщо в договорі при вказуванні ціни продукції сторони не зробили застереження про включення ПДВ, то узгоджена ними ціна повинна бути збільшена на суму ПДВ. Іншими словами, непрямий податок - це щось окреме від ціни, що- то начебто особливої добавки до ціни товару. Продавець, формуючи ціну, включає в неї ПДВ за ставкою 18 або 10%, а в остаточній ціні ПДВ становить відповідно 15,25 або 9,09%. У ціні завжди міститься якась сума ПДВ незалежно від того, виділена чи вона спеціально в первинних платіжних або розрахункових документах. Дійсно, ціна містить вартість, додану на даному технологічному етапі руху товару, а тому і податок на цю величину доданої вартості. Іншими словами, спочатку виникає додана вартість як результат господарської діяльності і лише потім частину цієї вартості вилучається у формі ПДВ до бюджету за рахунок надійшов майна (джерела податку). Податок необхідно виділяти з ціни за розрахунковою ставкою (15,25 і 9,09%), а не нараховувати понад суми, що надійшла. Не можна вважати, що якщо платник не вказав про податок в документах, то податку немає; і навпаки, податок є лише тоді, коли він зазначений у документах. Податок виникає в силу наявності об'єкта оподаткування (реалізації), а не в силу того, вказав Чи технічний працівник бухгалтерії у відповідних документах суму нарахованого податку. При реалізації товарів (робіт, послуг) ціна товарів (робіт, послуг) повинна бути збільшена на суму ПДВ, тому для визначення суми податку у складі ціни, сформованої з урахуванням ПДВ, якраз і використовується розрахункова ставка. Слід зазначити, що розрахункова ставка не є будь-яка самостійна (третя) ставка податку. Розрахункова ставка є похідною від основної і відрізняється від останньої не величиною, а методом розрахунку. Так, якщо ставка, рівна 18%, встановлена по відношенню до ціни до включення в неї ПДВ, то розрахункова ставка, що дорівнює 15,25%, автоматично виходить при віднесенні основної ставки, рівний 18%, до кінцевої ціни реалізації, що включає ПДВ. Наприклад, якщо повна собівартість виробу 480 руб., а прибуток, передбачена в оптовій ціні, - 170 руб., то оптова ціна складе 650 руб . (480 + 170). ПДВ при цьому дорівнює 117 руб. (18% від 650 руб.). Відпускна ціна складе 767 руб. (650 + 117). Частка ПДВ (117 руб.) в оптовій ціні (650 руб.) складає 18%, а частка тієї ж суми ПДВ (117 руб.) у відпускній ціні (767 руб.), тобто в ціні продажної, вже включає ПДВ, - 15,25% . Звідси випливає, що будь-яка розрахункова ставка (15,25; 9,09%) означає, що оподаткування відбувається в загальному порядку за стандартними ставками (18 і 10%). Оскільки підприємства роздрібної торгівлі одночасно торгують товарами, оподатковуваними за різними ставками, вони визначають так звану середню розрахункову ставку виходячи з наступного співвідношення: р ПДВ ^ Сср с, де ПДВ - сума ПДВ, яка припадає на що надійшли за звітний період товари; с - вартість надійшли за звітний період товарів за ціною з урахуванням ПДВ (крім продукції, не обкладається ПДВ тільки у постачальників, а також закуповується у населення). Чинними нормативними актами передбачаються також спеціальні ставки ПДВ, які є на відміну від розрахункових самостійними ставками. Вони за своїм рівнем збігаються з розрахунковими (15,25 і 9,09 %), проте не є тотожними розрахунковим ставками. Спеціальні ставки при-змінюються до сум отриманих штрафів, пені, неустойок за порушення зобов'язань, передбачених договорами поставки товарів (реалізації робіт, послуг). Таким чином, при характеристиці ставок ПДВ необхідно їх поділяти на стандартні, знижені, розрахункові та спеціальні (стандартні і знижені). Якщо підприємства торгівлі не ведуть окремого обліку або розрахунку середньої ставки, обчислення ПДВ проводиться по максимальному рівню - 15 , 25%. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||