Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
О.І. Лаврушин. БАНКІВСЬКА СПРАВА, 2005 - перейти до змісту підручника

8.1. СТРУКТУРА І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАСИВНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

Під пасивними розуміються такі операції банків, в результаті яких відбувається збільшення грошових коштів, що знаходяться на пасивних рахунках або активно-пасивних рахунках в частині перевищення пасивів над активами (у балансі російських банків активно-пасивних рахунків немає).
Пасивні операції відіграють важливу роль для комерційних банків.
Саме з їх допомогою банки набувають кредитні ресурси на грошових ринках.
Існують чотири форми пасивних операцій комерційних банків:
а) внески до статутного фонду (продаж паїв і акцій першим власникам);
б) відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів;
в) депозитні операції (кошти, одержувані від клієнтів);
г) внедепозітние операції.
Пасивні операцій дозволяють залучати в банки грошові кошти, що вже знаходяться в обігу. Нові ж ресурси створюються банківською системою в результаті активних кредитних операцій. За допомогою перших двох форм пасивних операцій (а, б) формується перша велика група кредитних ресурсів - власні ресурси. Наступні дві форми (в, г) пасивних операцій утворюють другу велику групу ресурсів - позикові, або залучені, кредитні ресурси.
Власні ресурси банку являють собою банківський капітал та прирівняні до нього статті. Роль і величина власного капіталу комерційних банків має особливу специфіку, відмінну від підприємств та організацій, що займаються іншими видами діяльності тим, що за рахунок власного капіталу банки покривають менше 10% загальної потреби в коштах. Зазвичай держава встановлює для банків мінімальну межу співвідношення між власними і при-потягу ресурсами. У Росії таке співвідношення не встановлено, тому в різних банках коливання в співвідношенні дуже значні.
Значення власних ресурсів банку полягає насамперед у тому, щоб підтримувати його стійкість. На початковому етапі створення банку саме власні засоби покривають першочергові витрати (зем-ля, будівлі, обладнання, зарплата), без яких банк не може почати свою діяльність. За рахунок власних ресурсів банки створюють необхідні їм резерви. Нарешті, власні ресурси є глав-ним джерелом вкладень у довгострокові активи.
Структура власних коштів різних банків неоднорідна. Вони включають:
статутний капітал;
додатковий капітал;
резервний фонд, фонди спеціального призначення та інші, а також нерозподілений прибуток .
Залучені кошти банків покривають близько 90% всієї потреби в грошових ресурсах для здійснення активних операцій, насамперед кредитних. Роль їх виключно висока. Мобілізуючи тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки з їхньою допомогою задовольняють потреба народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей у капітал, забезпечують потреби населення в споживчому кредиті.
Як власні, так і залучені ресурси комерційного бан-ка знаходять відображення на кореспондентському рахунку, що відкривається йому в ЦБ РФ. Це активний рахунок по балансу комерційного банку (30102), тому ресурси відображаються за дебетом цього рахунку, а вкладення коштів - за кредитом цього рахунку.
Таким чином, величина дебетового сальдо відображає розмір вільного резерву банку (величину його ресурсів, які ще не вкладені в активні операції). Чим більше розмір вільного резерву, тим стійкіше даний, банк, але і тим менше прибутку він отримує. Навпаки, чим менше величина вільного резерву, тим менш стійкий банк, але і тим більше прибутку він витягує. Тому кожен комерційний банк прагне до того, щоб оптимізувати залишок коштів на кореспондентському рахунку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz