Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
І.А. Кривошеєв. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ, 2005 - перейти до змісту підручника

1.2. Сутність і функції податків і зборів в умовах ринкової економіки

У Податковому кодексі частина I в ред. Федерального закону від 09.07.1999г. № 155-ФЗ «Про введення в дію частини першої Податкового кодексу Російської Федерації» сформульовані основні поняття, що застосовуються в податковому законодавстві. Відповідно до НК РФ податок і збори стали різними поняттями. Податок є обов'язковий, індивідуально-безоплатний платіж, що стягується з організацій і громадян у формі відчуження належних їм на праві власності грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави (п. 1 ст. 8 НК РФ).
Збір є обов'язковий внесок, що стягується з організацією фізичних осіб, сплата якого є однією з умов скоєння щодо платників зборів держорганами, органами місцевого самоврядування юридично значимих дій, включаючи надання певних прав або видачу дозволів (ліцензій) (п. 2 ст. 8 НК РФ).
Економічна сутність податків безпосередньо випливає з їх функцій.
Функція податку - це прояв його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Функція показує, яким чином реалізується суспільне призначення даної економічної категорії як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу доходів.
В умовах розвинених ринкових відносин податках притаманні такі функції: фіскальна, регулююча, стимулююча, розподільча, контрольна.
Фіскальна функція (фіскас - державна скарбниця) проявляється у забезпеченні держави фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення його діяльності. Це основна функція, характерна для всіх держав на різних етапах розвитку. За допомогою її утворюється центральний грошовим фонд держави. З розвитком ринкових відносин значення фіскальної функції зростає.
Фіскальна функція податків, формуючи державні фінансові ресурси, створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку і цим обумовлює регулюючу функцію податків.
Регулююча функція. Державне регулювання здійснюється в двох основних напрямках:
регулювання ринкових, товарно-грошових відносин. Воно складається головним чином у визначенні «правил гри», тобто розробці законів, нормативних актів, що визначають взаємини діючих на ринку осіб, насамперед підприємців, роботодавців і найманих робітників. До них відносяться закони, постанови, інструкції державних органів, що регулюють взаємини товаровиробників, продавця і покупців, діяльність банків, товарних і фондових бірж, а також бірж праці, торгових домів, що встановлюють порядок проведення аукціонів, ярмарків, правила обігу цінних паперів і т.п . Цей напрямок державного регулювання ринку безпосередньо з податками не пов'язане;
регулювання розвитку народного господарства, суспільного виробництва в умовах, коли основним об'єктивним економііческім законом, що діє в суспільстві, є закон вартості. Тут мова йде головним чином про фінансово-економічні методи впливу держави на інтереси людей, підприємців з метою спрямування їх діяльності в потрібному, вигідному суспільству напрямку.
Таким чином, розвиток ринкової економіки регулюється фінансово-економічними методами - шляхом застосування налагодженої системи оподаткування, маневрування позиковим капіталом і процентними ставками, виділення з бюджету капітальних вкладень і дотацій, державних закупівель та здійснення народно-господарських програм і т.п.
Центральне місце в цьому комплексі економічних методів зани-мают податки. Маневруючи податковими ставками, пільгами і штрафами, замінюючи умови оподаткування, вводячи одні і скасовуючи інші податки, держава створює умови для прискореного розвитку певних отрас-лей і виробництв, сприяє вирішенню актуальних для суспільства проблем.
Стимулююча функція. За допомогою податків, пільг і санкцій держава стимулює технічний прогрес і соціально-економічну діяльність пріоритетних для держави напрямів, збільшує кількість робочих місць.
Ця функція проявляється в зміні об'єкта оподаткування, зменшення оподатковуваної бази, зниженні податкової ставки та ін
Розподільна функція, або вірніше, перерозподільна. За допомогою податків у державному бюджеті концентруються кошти, що спрямовуються потім на рішення народногосподарських проблем, як виробничих, так і соціальних, фінансування крупних міжгалузевих, комплексних цільових програм - науково-технічних, економічних та ін За допомогою податків держава перерозподіляє частину прибутку підприємств і підприємців , доходів громадян, направляючи її на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, на інвестиції та капіталомісткі і фондомісткі галузі з тривалими термінами окупності витрат: залізниці та автостради, видобувні галузі, електростанції та ін
Перерозподільна функція податкової системи має яскраво виражений соціальний характер, відповідним чином побудована податкова система дозволяє надати ринковій економіці соціальну спрямованість, як це зроблено в Німеччині, Швеції та багатьох інших країнах. Це досягається шляхом встановлення прогресивних ставок оподаткування, напрями значної частини бюджетних коштів на соціальні потреби населення, повного або часткового звільнення від податків громадян, які потребують соціального захисту.
Здійснюючи податкове регулювання, держава проводить всебічний економічний аналіз економічних систем і здійснює податковий контроль.
Тому податках властива контрольна функція, яка сприяє кількісному і якісному відображенню ходу розподільчого процесу, дозволяє контролювати повноту і своєчасність податкових надходжень до бюджету і в кінцевому рахунку дозволяє визначити необхідність реформування податкової системи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz