8.1 СУТНІСТЬ І ВИДИ СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА
Страхування фінансових ризиків являє собою захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями (страховиками) за рахунок грошових фондів, що формуються ними шляхом отримання від страхувальників страхових премій (страхових внесків).
У процесі страхування підприємству забезпечується страховий захист за всіма основними видами його фінансових ризиків - як систематичних, так і несистематичних. При цьому обсяг відшкодування негативних наслідків фінансових ризиків страховиками не обмежується - він визначається реальною вартістю об'єкта страхування (розміром страхової його оцінки), страхової суми і розміром уплачиваемой страхової премії.
Вдаючись до послуг страховиків, підприємство повинно в першу чергу визначити об'єкт страхування - ті види фінансових ризиків, за якими воно має намір забезпечити зовнішню страховий захист. Склад таких фі-нансових ризиків визначається рядом принципів, основними з яких є (рис. 8.1).
Рисунок 8.1. Основні принципи страхування фінансових ризиків підприємством.
I. Страхуються ризиків. Незважаючи на те, що законодавство не перешкоджає страхуванню будь-яких видів фінансових ризиків підприємства, ринок страхових продуктів по цих ризиків в певній мірі обмежений. Ця обмеженість викликається непрогнозованістю ймовірності настання страхового випадку за окремими фінансовими ризиками в умовах нестабільного економічного розвитку країни, високою ймовірністю виникнення страхової події по ряду фінансових ризиків у процесі переходу до ринкових відносин. Певні ог-раничения в страхованого окремих фінансових ризиків вносить і здійснення вкрай агресивної фінансової політики низкою підприємств по окремих аспектах фінансової діяльності. Тому, визначаючи можливості страхування своїх фінансових ризиків, підприємство повинно з'ясувати здійсненність такого страхування з урахуванням страхових продуктів, що пропонуються ринком.
Обов'язковість страхування фінансових ризиків. Ряд
фінансових ризиків відповідно до умов державно-го регулювання господарської діяльності підприємств підлягає обов'язковому страхуванню. За таким фінансовим ризикам у підприємства немає альтернатив управлінських рішень в частині їх складу.
Наявність у підприємства страхового інтересу. Він ха-теризується фінансової зацікавленістю підприємства у страхуванні окремих видів своїх фінансових ризиків. Такий інтерес визначається складом фінансових ризиків підприємства, можливістю їх нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів, рівнем імовірності виникнення ризикової події, розміром можливого збитку по окремих фінансових ризиків і рядом інших факторів.
Розрізняють повний і частковий страховий інтерес підприємств - страхувальників фінансових ризиків.
Повний страховий інтерес підприємства визначає його по-требность у відшкодуванні страховиком повного обсягу фінансових втрат, понесених при настанні страхової події. Іншими словами, повний страховий інтерес відображає необхідність забезпечення страховиком повного страхового захисту з даного виду фінансового ризику.
Частковий страховий інтерес підприємства визначає його потребу у відшкодуванні страховиком лише певної частки фінансових втрат, понесених при настанні страхової події. Така форма страхового інтересу пов'язана з можливостями використання підприємством внутрішніх механізмів нейтралізації окремих фінансових ризиків, ефект яких не забезпечує однак полнооб'емной ліквідації їх негативних фінансових наслідків.
Наявність у підприємства повного або часткового страхового інтересу визначає необхідність в добровільному зверненні до послуг страховиків у пошуках страхового захисту за окремими видами фінансових ризиків.
Неможливість поліостью заповнити фінансові втрати за ризиком за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця умова є одним з основних у формуванні страхового інтересу підприємства. Відповідно з цією умовою в страховому захисті в першу чергу потребують фінансові ризики підприємства, зараховують за розміром можливих фінансових втрат до числа катастрофічних.
З урахуванням цієї умови підприємство повинно забезпечувати повне або часткове страхування за всіма видами страхуються катастрофічних ризиків, притаманних його фінансової діяльності. У ряді випадків це визначає необхідність страхування і окремих фінансових ризиків критичної групи за наявності високого рівня їх концентрації на підприємстві в рамках ряду здійснюваних фінансових операцій.
5 Високий ступінь ймовірності виникнення фінансового ризику. Ця умова визначає необхідність страхового захисту по окремих фінансових ризиків допустимої та критичної їх груп, якщо можливості їх нейтралізації не забезпечуються повністю за рахунок вну] рснніх її механізмів. У цьому випадку у підприємства виникає, як правило, лише частковий страховий інтерес.
Непрогнозованість і нерегульованість ризику в рамках підприємства. Відсутність досвіду або достатньої інформаційної бази іноді не дозволяють в рамках підприємства визначити ступінь ймовірності настання ризикової події за окремими фінансовими ризиками або розрахувати можливий розмір фінансового збитку по них. Навіть якщо фінансовий ризик чітко ідентифікований по виду, але його рівень не оцінений, це позбавляє фінансових менеджерів можливості ефективного управління ним, в першу чергу, вибору альтернативних заходів його нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів. У цих випадках переважним управлінським рішенням є передача фінансового ризику страховику.
Пропоновані на ринку страхові послуги, що забезпечують страхування фінансових ризиків підприємства, класифікуються за рядом ознак (рис. 8.2).
Малюнок 8.2. Класифікація страхування фінансових ризиків
підприємства за основними ознаками.
За формами страхування воно поділяється таким чином:
Обов'язкове страхування, Воно являє собою форму страхування, що базується на законодавчо оформленої обов'язковості його здійснення як для страхувальника, так і для страховика . Масовість цього страхування дозволяє істотно знизити розміри страхових тарифів і спростити процедуру його здійснення. Однак обов'язкове страхування не враховує повною мірою особливості страхуються активів, різну ймовірність настання страхової події на підприємствах різних типів, фінансові можливості страхувальника та ряд інших факторів, индивидуализирующих страхову за-щита.
Добровільне страхування. Воно характеризує форму страхування, засновану лише на добровільно укладається договорі між страхувальником і страховиком виходячи зі страхового інтересу кожного з них. Принцип добровільності, заснований на страховому інтересі сторін, поширюється як на підприємство, так і на страховика, дозволяючи останньому ухилятися від страхування небезпечних або невигідних для нього фінансових ризиків.
По об'єктах страхування діюча в країні практика виділяє наступні його групи:
Майнове страхування. Воно охоплює практично всі основні види матеріальних і нематеріальних активів підприємства. Страхові відносини при майновому страхуванні визначаються наступними зобов'язаннями сторін: страхувальник повинен забезпечувати своєчасну сплату страхових внесків (страхової премії), а страховик повинен забезпечити відшкодування фінансового збитку, понесеного підприємством при настанні страхової події. У ролі страхувальника можуть виступати при майновому страхуванні не тільки власники відповідних активів, а й юридичні особи, зацікавлені у їх збереження (наприклад, орендарі приміщень, лизингополучатели обладнання, комісійні магазини тощо).
Страхування відповідальності. Його об'єктом є відповідальність підприємства і його персоналу перед третіми особами, які можуть понести фінансовий і інший вид збитку в результаті якої-небудь дії або бездіяльності страхувальника. Це страхування забезпечує страховий захист підприємства від ризиків фінансових втрат, які можуть бути покладені на нього в законодавчому порядку у зв'язку із заподіяною їм шкодою третім особам - як фізичним, так і юридичним. Відносини сторін при страхуванні відповідальності визначаються наступними взаємними зобов'язаннями: страхувальник зобов'язаний сплачувати необхідні страхові внески, (страхову премію), а страховик зобов'язаний відшкодувати страхувальнику суму грошових коштів, що підлягає сплаті ним третім особам за заподіяну шкоду. Страхування відповідальності забезпечує підприємству страховий захист по значному числу видів його фінансових ризиків.
Страхування персоналу. Воно охоплює страхування підприємством життя своїх співробітників, а також можливі випадки втрати ними працездатності, настання інвалідності та інші. Конкретні види цього страхування здійснюються підприємством у добровільному порядку за рахунок його прибутку відповідно до колективним трудовим договором та індивідуальними трудовими контрактами.
За обсягами страхування виділяють наступні його групи:
Повне страхування. Воно забезпечує страховий захист підприємства від негативних наслідків фінансових ризиків в повному їх обсязі при настанні страхової події.
Часткове страхування. Воно обмежує страховий захист підприємства від негативних наслідків фі-нансових ризиків як певними страховими сума-ми, так і системою конкретних умов настання страхової події.
По використовуваних системам страхування виділяють:
Страхування за дійсною вартістю майна. Воно використовується в майновому страхуванні та забезпечує страховий захист у повному обсязі фінансового збитку, нанесеного застрахованим видами активів підприємства (у розмірі страхової суми за договором, що відповідає розміру страхової оцінки майна). Іншими словами, при цій системі страхування страхове відшкодування може бути виплачене у повній сумі понесеного фінансового збитку.
Страхування але системою пропорційної відповідальності. Воно забезпечує лише часткову страховий захист за окремими видами фінансових ризиків. У цьому випадку страхове відшкодування суми понесеного фінансового збитку здійснюється пропорційно коефіцієнту страхування (співвідношення страхової суми, визначеної договором страхування, та розміру страхової оцінки об'єкта страхування). З урахуванням цього коефіцієнта страхування сума страхового відшкодування, виплачуваного за системою пропорційної відповідальності, визначається за наступною формулою:
Страхування за системою першого ризику. Під "першим ризиком" розуміється фінансовий збиток, понесений страхувальником при настанні страхової події, заздалегідь оцінений при складанні договору страхування як розмір зазначеної в ньому страхової суми. Якщо фактичний фінансовий збиток перевищив передбачену страхову суму (застрахований перший ризик), він відшкодовується при цій системі страхування тільки в межах узгодженої раніше сторонами страхової суми.
кість страхувальнику суму страхового відшкодування за міну-сом розміру франшизи, залишаючи її у себе. При цій сис-темі страхування сума страхового відшкодування визначається за наступною формулою:
Страхування з використанням умовної франшизи. При цій системі страхування страховик не несе відпові-дальності за фінансовий збиток, понесений підприємством у результаті настання страхової події, якщо розмір цієї шкоди не перевищує розміру узгодженої франшизи. Якщо ж сума фінансового збитку перевищила розмір франшизи, то вона відшкодовується підприємству повністю у складі виплачуваної їй страхового мож-ня (тобто без вирахування в цьому випадку розміру фран-шизи).
5. За видами страхування в процесі його классифика-ції виділяють:
Страхування майна (активів). Цей вид стра-хування є основним, так як він забезпечує страховий захист основної суми активів підприємства. Особливості цього виду страхування укладаються в на-ступному:
а) страхуванням може бути охоплений весь комплекс матеріальних і нематеріальних активів підприємства;
б) страхування цих активів може бути здійснено в розмірі реальної ринкової їх вартості (тобто за їх відновної, а не балансовій оцінці) за наявності відповідної експертної оцінки;
в) страхування різних видів цих активів може бути здійснено у декількох (а не одного) страховиків, що гарантує більш міцну сте-пень надійності страхового захисту, зокрема, при банкрутстві самих страховиків (таке страху-вання є для підприємства одним з на-правлінь диверсифікації фінансових ризиків);
г) в процесі страхування цих активів як його зі складова може бути врахований інфляційний ризик перспективного періоду.
Страхування кредитних ризиків (або ризику розрахунків). Об'єктом такого страхування є ризик неплатежу (Не-своєчасного платежу) з боку покупців продукції при наданні їм товарного (комерційного) кредиту або при постачанні ним продукції на умовах наступної оплати Це страхування здійснює, як правило, саме підприємство, відносячи витрати по ньому на де- бітора Кредитний ризик підприємства може бути застрахованих і самим покупцем продукції (у формі його фінансовій відповідальності) з передачею страхового поліса підприємству-продавцю. Такий вид страхування може бути поширений і на фінансові ризики по споживач-ському кредиту при довгострокових його формах і високої вартості товарів.
Страхування депозитних ризиків. Воно проводиться в процесі здійснення підприємством як коротко-термінових, так і довгострокових фінансових вкладень з використанням різних депозитних інструментів. Об'єктом такого страхування є фінансовий ризик неповернення банком суми основного боргу і відсотків по депозитних внесках і депозитних сертифікатах в разі його банкрутства.
Страхування інвестиційних ризиків. Об'єктом цього виду страхування є, як правило, численні прості ризики реального інвестування, в першу чергу, ризики несвоєчасного завершення проектно-кон-рукторської робіт за інвестиційним проектом, Несвіт-евременного завершення будівельно-монтажних робіт по ньому, невиходу на заплановану проектну виробниц -ственную потужність та інші. У зарубіжній практиці рас-пространено страхування отримання передбаченого доходу і з фінансових інвестицій, проте у нас цей вид фінансового ризику відноситься поки до нестрахусмим у зв'язку з високою ймовірністю настання страхової події (за таких умов розмір страхової премії може перевищувати розмір прогнозованого інвестиційного доходу) .
Страхування непрямих фінансових ризиків Таке страхування охоплює багато видів фінансових ризиків підприємства за наявності достатнього страхового інтересу у страховика. Цей вид страхування охоплює такі його різновиди, як страхування розрахункового прибутку, страхування упущеної вигоди, страхування перевищення встановленого бюджету капітальних або поточних витрат, страхування лізингових платежів та інші.
Страхування фінансових гарантій. До такого виду страхування підприємство вдається в процесі залучення позикових фінансових коштів (у формі банківського, комерційного та інших видів кредитів) на вимогу кредиторів. Об'єктом такого страхування є фінансовий ризик неповернення (невчасного повернення) суми основного боргу та несплати (несвоєчасної сплати) встановленої суми відсотків. Страхування фінансових гарантій припускає, що певні фінансові зобов'язання підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, будуть виконані у повній відповідності з умовами кредитного договору.
Інші види страхування фінансових ризиків. Його об'єктом є інші види фінансових ризиків, які не ввійшли до складу розглянутих вище традиційних видів страхування. При взаємному задоволенні страхових інтересів сторін складу інших видів страхування може мати широкий діапазон (за рахунок включення раніше нестраху-ваних ризиків, інноваційних страхових продуктів і т.п.).