|
Вже на прикладі глобальної екологічної проблеми видна визначальна роль людини в появі і загостренні глобальних проблем. Так, близько 15% поверхні суші (2000 млн га грунтів) деградувало, стало не придатною для сільськогосподарського використання внаслідок діяльності людини. Деградацію грунтів викликають перевипасання (35%), зведення лісів (30%), сільськогосподарська діяльність (27%), надмірна експлуатація рослинного покриву (7%) і промислова діяльність (1%).
Нераціональне управління водними ресурсами стало причиною засолення близько 20% зрошуваних земель світу, причому щорічно засолення піддається 1,5 млн га нових земель.
Зростання чисельності населення разом із збільшенням неконтрольо-руемого споживання, зростання виробництва відходів та забруднювачів, розвиток міст, міжнародні конфлікти і збільшення нерівномірності розподілу багатств і ресурсів є основними причинами скорочення видової різноманітності в тваринному і рослинному світі. За даними Всесвітнього союзу охорони природи, ІЗО видів ссавців і стільки ж видів птахів в даний час знаходяться на межі зникнення. Список прикладів негативного антропогенного впливу можна продовжити.
Глобальні проблеми людства вимагають невідкладного та адекватного їх глибину та гостроту рішення. Як це не парадоксально, але багато вчених приходять до розуміння того, що в основі такого рішення повинні лежати не потужне виробничо-технологічне забезпечення, а мораль і моральність. На жаль, сучасне технологічне розвиток світової економіки сприяє вирішенню одних кризових ситуацій і породжує нові, ще більш глибокі проблеми, відволікаючі на їх вирішення все більший об'єм і так обмежених ресурсів. Моральне ж ставлення людини до природи, іншим людям, самому собі припускає відмову від вирішення проблем з позицій сили і прагнення до безмежного економічному зростанню всяку ціну. Самообмеження, розумне природокористування і взаємні поступки повинні запобігти глобальній катастрофі.
|