Тема 4. Реалізація бізнес-плану та контроль за його виконанням
Герчикова І.М. Менеджмент. - Глава 12, § 1, 2;
Ільєнкова С.Д. Виробничий менеджмент. - Глава 6, § 4. При роботі з вказаними джерелами необхідно виділити
такі положення:
Внутрішні і зовнішні джерела фінансування.
Кругообіг виробничого капіталу і стадії реалізації бізнес-плану.
Практичні рекомендації щодо впровадження бізнес-проектів.
Сутність, форми і методи контролю.
Порядок проведення контролю заходів.
Завдання фінансового контролю. Комплексний контроль.
Для засвоєння теми рекомендується пройти тест № 2, пункти 16-20. У результаті вивчення цієї теми студент повинен вміти правильно організувати процес реалізації бізнес-плану та контроль за його виконанням.
Реалізувати бізнес-план - значить виконати всі практичні завдання у фірмі і поза її, необхідні для того, щоб перевести діловий проект зі стадії бізнес-плану в реальну виробничу стадію.
Реалізація бізнес-плану може бути наочно представлена у виробничій підприємницької діяльності.
Рис. 3. Блок-схема кругообігу виробничого капіталу
Процес реалізації бізнес-плану можна розділити на 5 стадій (на рис. 3 ці стадії представлені стрілками із зазначенням номера стадії).
1) Процес вишукування фінансових коштів.
Джерела фінансування ділять на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерел фінансування належать:
власний капітал;
фінансові кошти від реалізаційних операцій фірми;
фінансові кошти від позареалізаційних операцій (доходи від пайової участі в інших фірмах, здачі в оренду, доходи по акціях, облігаціях);
амортизаційні відрахування;
суми, що виплачуються страховими органами за шкоду;
резервні (страхові) фонди фірми.
До зовнішніх джерел фінансування відносяться:
кошти від випуску акцій, облігацій;
банківський кредит;
комерційний кредит;
податковий кредит (зміна строку сплати податку від 3 місяців до 1 року), інвестиційний податкової кредит (зміна строку сплати податку від 1 року до 5 років);
факторинг (переуступка банку або факторингової компанії боргових вимог);
лізингові операції;
бюджетний кредит РФ;
інвестиції міжнародних організацій, держав, фірм і приватних осіб;
асигнування з федеральних, регіональних і місцевих бюджетів, фондів підтримки підприємництва, що надаються на безоплатній основі.
Таким чином, на 1 стадії реалізації бізнес-плану можна скористатися залученням будь-яких з наведених внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування, які найбільш вигідні для підприємницької діяльності.
2) Процес перетворення грошового (авансованого) капіталу в продуктивний капітал.
На даній стадії реалізації бізнес-плану грошова форма капіталу перетворюється в товарну форму шляхом купівлі засобів виробництва і робочої сили. Саме на цій стадії реалізації проекту дуже важливо найбільш грамотно підібрати персонал фірми і надійних партнерів-постачальників, раціонально витрачати фінансові кошти на придбання необхідних предметів і засобів праці, в які включаються сировину, матеріали, знаряддя праці, технології, виробничі приміщення, засоби комунікацій, транспорт та ін
Процес виробництва товарів (послуг).
Третя стадія реалізації проекту є вирішальною, оскільки призводить до створення кінцевого продукту бізнесу, який пропонується на ринку. При цьому найважливішими факторами конку-тоспроможності виробів (послуг) є їх якість і себестоі-тість.
Для успішної реалізації виробничого процесу необхідно впровадження наукової організації праці - НОТ, яка на-правлена на вирішення наступних завдань:
психофізіологічної, пов'язаної із створенням сприятливих умов праці;
соціальної, спрямованої на підвищення задоволеності умовами і результатами праці.
Процес реалізації готових товарів (послуг).
Даний етап є визначальним, оскільки саме четверта стадія реалізації бізнес-плану дозволяє практично оцінити прибутковість інвестицій після виручки. Успіх реалізації виробів (послуг) фірми безпосередньо залежить від рівня і якості проведених маркетингових досліджень, а також команди збутових служб і партнерів-покупців.
Зазвичай на цій стадії реалізації бізнес-плану вносяться зміни (якщо це необхідно) в стратегію і тактику підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на наступний по послідовності процес розподілу виручки.
Процес розподілу виручки.
Якщо з виручки в наступний цикл обороту капіталу вкладається сума, рівна первісним авансованого капіталу, то таке відтворення називають простим (відсутні зростання і скорочення виробництва).
Якщо ж у наступний цикл вкладається сума більша, ніж спочатку авансований капітал, то таке відтворення називають розширеним (в наявності стратегія зростання). При цьому надлишок фінансових коштів береться з фонду накопичення чи інших джерел фінансування (див. рис. 3).
Процес розподілу виручки включає в себе поділ прибутку на фонд споживання (дохід) і фонд накопичення (капі-тал). Фонд споживання у свою чергу розподіляється між фірмою та інвесторами.
Таким чином, комплексне впровадження бізнес-плану представляє собою реалізацію всіх п'яти стадій проекту. Необхідно відзначити, що стадії реалізації бізнес-плану не завжди піддаються покроковому аналізу, коли одна стадія незмінно слідує за іншою. Неминуче велика кількість перетинів і одночасного планування різної діяльності. Це може бути обумовлено, зокрема, тим, що для різних стадій реалізації проектів потрібні різні періоди часу. Тому необхідно скласти реалістичний графік для різних стадій впровадження проекту. План реалізації всього бізнес-проекту повинен містити графік, який об'єднує різні стадії реалізації в послідовну схему дій.
Комплексна реалізація бізнес-плану зазвичай покладається на команду впровадження проекту. Якщо компанія в процесі утворення має кваліфікований персонал, то вона може призначити команду впровадження під своїм власним управлінням. В іншому випадку може бути обраний професійний консультант, що діє на користь інвестора. Якщо інвестори починають новий бізнес, і проект не може бути впроваджений в існуюче підприємство, то в цьому випадку необхідно створення нової компанії.
При реалізації бізнес-плану рекомендується:
скласти графік реалізації бізнес-плану, який об'єднає різні стадії реалізації в послідовну схему дій;
визначити тривалість кожної стадії;
розподілити обов'язки одразу ж як сформували план і контролювати їх виконання;
документувати всі дані реалізації для подальшого коректування планів;
вчитися на помилках і намагатися не повторювати їх;
розробити кілька альтернативних прогнозів зміни значень вихідних даних, відповідних песимістичним та оптимістичним варіантами розвитку ситуації.
Одним з основних завдань бізнес-планування є здійснення постійного контролю. При цьому завдання контролю полягає не в тому, щоб зафіксувати невиконання рішення, а в тому, щоб не допустити зриву рішення, тобто досягти мети в намічені терміни.
Форми контролю прийнято класифікувати за наступними критеріями:
по часу проведення - попередній, поточний, наступний;
по суб'єктам, які здійснюють фінансовий контроль, - президентський, представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, виконавчих органів влади, фінансово-кредитних органів, внутрішньофірмовий, аудиторський;
по об'єктах контролю - бюджетний, за позабюджетними фондами, податковий, валютний, кредитний, страховий, інвестиційний, за грошовою масою.
Система контролю реалізації бізнес-плану включає в себе контроль заходів та фінансовий контроль. Що стосується плану заходів, то це можуть бути відомі всім адміністраторам таблички (хто робить, що робить, коли робить, результат виконання), а в більш складному випадку, коли заходи пов'язані між собою, - різні мережеві графіки. Слід взяти за правило, щоб кожен підрозділ підприємства щоквартально направляло «Звіт про виконання бізнес-плану підрозділу» (відповідно до типової форми) за підписом керівника підрозділу в Планово-економічний відділ або інші уповноважені організації, які здійснюють контроль за реалізацією бізнес-планів підрозділів . У зв'язку з цим доцільно розробити «Положення про порядок обліку та контролю заходів щодо впровадження бізнес-плану», оформлене відповідним наказом.
Існують наступні методи проведення контролю заходів: перевірка, обстеження, нагляд, аналіз, спостереження (моніторинг), ревізія.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємств (бухгалтерія, фінансовий відділ і т.д.). Незалежний фінансовий контроль здійснюють спеціалізовані аудиторські фірми і служби, що надають послуги на платній основі.
Об'єктом фінансового контролю виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства та його структурних підрозділів.
Перед фінансовим контролем стоять наступні завдання:
сприяння збалансованості між потребою в фі-нансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів під-приємства;
забезпечення своєчасності і повноти виконання фінан-сових зобов'язань;
виявлення внутрішньовиробничих резервів зростання фінансовим-вих ресурсів, у тому числі по зниженню собівартості і вище-нию рентабельності;
сприяння раціональному витрачанню матеріальних цін-ностей і грошових ресурсів на підприємстві;
сприяння правильному веденню бухгалтерського обліку і від-парності;
забезпечення дотримання законодавчих і нормативних ак- тов, в тому числі у сфері оподаткування підприємства.
Розрізняють такі форми проведення фінансового кон-тролю:
попередній - здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансового плану підприємства;
поточний - проводиться в процесі виконання фінансового плану, в ході здійснення господарсько-фінансових операцій;
наступний - здійснюється після завершення звітного періоду і фінансового року в цілому, перевіряється доцільність витрачання грошових коштів при виконання фінансового плану підприємства.
За прийомам і способам здійснення фінансового контро-ля розрізняють: перевірки, обстеження, аналіз, ревізії.
Комплексний контроль складається з наступних елементів сис-теми контролю: контроль запасів, виробничий контроль, кон-троль якості, контроль продажів, контроль витрат.
Доцільно зазначити, що у разі потреби співро-ники контролюючих організацій можуть запитувати необхід-мую для контролю інформацію з підрозділів підприємства, задіяних у реалізації контрольованого бізнес-плану.