Вимоги до технології планування і його інформаційно-аналітичного забезпечення
У банку має бути спеціальне підрозділ, на основі стратегічного аналізу (аналізу факторів, які будуть істотно впливати на умови діяльності банку в найближчому і / або більш віддаленому майбутньому) займається підготовкою проектів документів, в яких відображені концепція, цілі та плани розвитку банку, і підтриманням їх в актуальному (адекватному мінливих умов) стані. Такий підрозділ має діяти на основі особливого пакета внутрішньобанківських нормативних документів.
Розвинена система внутрішньобанківського планування повинна забезпечувати розробку та затвердження (документальну фіксацію): концепції (місії) банку, розрахованої на період, реально піддається прогнозуванню; системи якісних і найважливіших кількісних цілей діяльності або намірів банку («дерева цілей» банку) на конкретний плановий період (наприклад, на рік); системи політик банку стосовно всіх істотним об'єктам банківського управління, тобто системи цілей банку, які отримали уточнене якісне і кількісне вираження (на той же або менший період); переліків практичних заходів (організаційних, юридичних, аналітичних, фінансових, економічних, технічних і технологічних, кадрових та ін.) із зазначенням конкретних термінів, обсягів, виконавців, які необхідно вжити для реалізації кожної із затверджених політик банку та бюджету банку.
Слід мати на увазі найбільш часто зустрічаються помилки в тлумаченні банківського планування: обмеження завдань планування тільки складанням планів або визначенням способів, шляхів досягнення намічених цілей діяльності (тобто виключення завдань, пов'язаних з формулюванням концепції, визначенням пріоритетів, цілей діяльності і політик банку); обмеження планування діяльності банку тільки плануванням його фінансів; орієнтування результатів планування виключно на вищу ланку управлінців.
повинні представляти собою узгоджений, несуперечливий комплекс планів, що характеризуються різними періодами планування, різним рівнем деталізації робіт ; що поширюються на розвиток банку в цілому та / або окремих його підрозділів, на реалізацію окремих рішень;
повинні перебувати в стані постійного розвитку (регулярно переглядатися і при необхідності уточнюватися за фіксованими правилами).
3. Банк повинен розташовувати спеціальною службою і цілісної технологією інформаційної підтримки (обгрунтування) всіх прийнятих в ньому управлінських рішень, для чого зазначена служба повинна:
сприяти проведенню стратегічного аналізу, здійснюваного спеціальним плановим підрозділом, зазначеним у п. 1;
своєчасно (у режимі, близькому до режиму реального часу) забезпечувати обробленої певним чином поточною інформацією і результатами її оперативного аналізу процес прийняття керівництвом банку і його підрозділів управлінських рішень оперативного характеру . Зазначена інформація і висновки з неї повинні характеризувати в першу чергу поточний стан всіх активів і пасивів банку, їх узгодженість, терміновість, пов'язані з ними ризики.
Така технологія, адаптована до можливостей кожного конкретного банку, повинна бути зафіксована в сукупності відповідних внутрішньобанківських нормативних управлінських документів, ядро якої повинні складати викорис-вуються службою інформаційного забезпечення методики збору, обробки, аналізу та подання інформації. Тут слід мати на увазі, що проблема швидкого по-одержанні достовірної та якісної управлінської інформації може бути рі -на тільки комплексно. Для цього необхідно, з одного боку, мати відповідаю-щее методичне забезпечення, зрозуміле кожному керівнику банку, з іншого - оптимізувати саму структуру банку і його документообіг. Керівники невеликі-шого банку, не що займає аналітиками достатньої кваліфікації і не маю -ного можливостей організувати спеціальну службу, можуть отримувати необхідну інформацію в рамках традиційної лінійної системи управління.
про характеристики самого банку, включаючи: опис його слабких і сильних сторін, перелік зовнішніх можливостей, здатних забезпечити банку порівняльні з іншими переваги, список перешкод для діяльності банку; визначення його спеціалізації на поточний і майбутній періоди (перелік операцій та угод, якими банк займається переважно або хоче займатися); опис якостей, що відрізняють банк від конкурентів, а також ключових цінностей, при-Знавала усіма співробітниками банку; визначення принципів і меж гнучкого реагування банку на ті чи інші можливі зміни умов його діяльності; порівняння фактичних результатів діяльності з плановими;
про ринки і галузях, на які поширюються інтереси банку;
про клієнтуру (як можна більш докладні відомості).
З урахуванням викладеного схема, що відображає зміст процесу управління банком, має наступний вигляд:
Це означає, що на ділі планування має базуватися не на аналізі взагалі, а на аналізі стратегічному (аналізі глибинних факторів), тоді як регулювання (оперативне управління) повинно здійснюватися на основі вимог затверджених планів (програм) розвитку банку, але з урахуванням результатів оперативного (поточного, щоденного) аналізу. -