| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9.3. Валютні ринки | ||
|
У сучасній економічній літературі зустрічаються різні тлумачення сутності ринку. Найчастіше його визначають як сферу економічних відносин, що виявляються при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, а також операцій з інвестування валютного капіталу. З інституційної точки зору валютний ринок являє собою безліч великих фінансових установ, пов'язаних один з одним складною мережею сучасних комунікаційних засобів зв'язку. Об'єктом ринку іноземної валюти є вільно конвертована валюта. Залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору використовуваних валют валютні ринки поділяються на національні, регіональні та міжнародні. Роль валютного ринку в економіці визначається його функціями: - обслуговування міжнародного обігу товарів, послуг і капіталу; - формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції; - надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово-кредитної політики. За обсягом операцій валютні ринки перевершують середньорічні обороти будь-яких фінансових і нефінансових ринків, складаючи в середньому за рік від 200-250 трлн. дол (США). Основними інструментами валютного ринку є банківські перекази й акценти, акредитиви, чеки, векселі і депозитні сертифікати. Валютні ринки можна класифікувати по цілому ряду ознак: - за ступенем організованості валютний ринок буває біржовий і позабіржовий. Біржовий - це організований ринок, який представлений валютними біржами. Валютна біржа - суб'єкт ринку в різних організаційно-правових формах, організуючий торги валютою. Позабіржовий валютний ринок організується дилерами, які можуть бути або не бути членами валютної біржі і ведуть торгівлю по телефону, телефаксу, комп'ютерних мережах. Головним достоїнством позабіржового валютного ринку є досить низька собівартість витрат на операції з обміну валют і більш висока швидкість розрахунків, ніж при торгівлі на валютній біржі, тому що угоди на ньому проводяться протягом усього операційного дня, а не в строго певний час біржової сесії. Обидва ринки - біржовий і позабіржовий - доповнюють один одного, тому що виконують спільну функцію з торгівлі валютою, хоча й застосовують різні методи і форми її реалізації; - по відношенню до валютних обмежень виділяють вільні і невільні валютні ринки (більшою мірою це відноситься до регіональних і національних валютних ринків) залежно від наявності або відсутності валютних обмежень. Особливістю сучасного валютного ринку є інтенсивний розвиток такого великого регіонального елемента, як ринок євровалют і Єврокапіталі, що виник наприкінці 50-х рр.. з метою забезпечення більшої незалежності економіки європейських держав від американського впливу і забезпечення стабільності в міжнародних розрахунках країн - членів ЄС. Попит та пропозиція на валютному ринку формуються в результаті зіткнення де-ніжних вимог і зобов'язань. Для здійснення міжнародних розрахунків потрібно валюта тих країн, з якими ці операції здійснюються. У результаті з'являється попит від ре-зидента на іноземну валюту для оплати імпортних товарів, іноземних цінних паперів, придбання власності за кордоном. Пропозиція іноземної валюти приходить через ру-бежа через оплату національного експорту товарів і послуг іншими країнами, покупки ними цін-них паперів, придбання власності. Коливання попиту та пропозиції валюти визначають валютний курс, який є ціною валюти на даному ринку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||