|
Значною мірою воно проявляється в залежності від відмінностей міст за величиною і народногосподарському профілем (функціонального типу). У міру розвитку процесу урбанізації рівень народжуваності міського населення порівняно з сільським падає, надалі відбувається падіння народжуваності і в сільській місцевості. У деяких країнах, що розвиваються (наприклад, в Єгипті) більш високий рівень народжуваності в містах, що пояснюється цілим рядом соціально-економічних, демографічних і релігійних чинників, зокрема тим, що в містах більш збалансоване співвідношення статей.
Майже у всіх країнах рівень народжуваності у міських жителів, нещодавно переїхали із сільської місцевості, вище, ніж у давно живуть у містах (якщо адаптація сільських жителів у містах не пов'язана з великими труднощами). Рівень смертності на перших етапах розвитку урбанізації в слабо розвинених країнах був вище в містах, ніж у сільській місцевості, що пояснюється антисанітарними умовами життєдіяльності концентрованих мас населення. Особливо висока дитяча смертність. Сільські жителі, переїжджають у міста, зазвичай погано пристосовані до умов міського життя! Проте з плином часу відмінності в рівнях смертності міського та сільського населення скорочуються. У міру розвитку урбанізації роль міграції у зростанні міст поступово знижується. Інтенсивність же територіальної рухливості населення в цілому зростає, особливо інтенсивність маятникових міграцій.
|