Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Тавасіева. БАНКІВСЬКА СПРАВА УПРАВЛІННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Вступні зауваження

Управління банком базується на використанні повної і достовірної інформації про формування його ресурсів та їх розміщення, досягнутих результатах, наявності резервів на можливі втрати і про всіх інших операціях банку. Забезпечує банк такою інформацією ведеться в ньому облік.
Бухгалтерський облік у банку являє собою строго організований, упорядкований процес збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про стан і рух його матеріального майна, грошових коштів, кредитів, фондів, цінних паперів, створених резервів, про доходи та витрати, фінансові результати. Бухгалтерський облік у цій якості створюється і вдосконалюється самим банком на основі норм законодавства та вимог регулюючих органів і призначений для формування повної і достовірної інформації у вигляді систематизованих даних (звітності) про його фінансово-економічний стан, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам в цілях управління (аналізу , планування, регулювання та контролю) діяльністю банку.
Основна мета бухгалтерського обліку - достовірне і реальне відображення фінансових результатів діяльності, фінансового стану та руху грошових ресурсів - формулюється практично однаково в основоположних документах з бухгалтерського обліку різних країн. Однак за цією загальною формулюванням, як буде показано далі, можуть ховатися різні концептуальні підходи, завдання і способи обліку.
При цьому під внутрішніми користувачами (споживачами) бухгалтерської інформації розуміються власники (учасники) банку та їх органи (рада та її голова, ревізійна комісія, загальні збори), керівники виконавчих органів банку (правління і його голова), підрозділи банку та їх керівники, внутрішні контролери та аудитори, а під зовнішніми користувачами - відповідні державні регулюючі органи (центральний банк, міністерство фінансів, податкові та інші органи), зовнішні аудитори, партнери по бізнесу, існуючі та потенційні клієнти, позичальники, інвестори , кредитори і вкладники банку, а також інформаційні та рейтингові агентства, бюро кредитних історій, аналітики, консультанти, словом, суспільство в цілому.
Звідси можна відразу зробити висновок, що фінансова інформація банку та про банк потрібна багатьом, але кожному з різною точки зору. Очевидно, що жодна інформаційна система не в змозі в рівній мірі задовольнити потреби всіх користувачів. Відповідно виникає об'єктивна база для переважної орієнтації на задоволення інформаційних інтересів тієї чи іншої групи (груп) користувачів, що може вести до формування в різних країнах таких систем бухгалтерського обліку та звітності, в яких по-різному розставлені «споживчі акценти».
Бухгалтерський облік банків характеризується оперативністю і єдністю форми побудови; всі операції, здійснені в банку протягом операційного дня, в той же день за єдиними правилами відображаються на особових рахунках аналітичного обліку, відкритих на клієнтів. Бухгалтерський баланс банк складає («підводить») щоденно; щодня оформляє записи на рахунках, а також робить для клієнтів виписки з рахунків. Єдина форма обліку створює можливість адекватного порівняння та аналізу діяльності всіх банків.
Правильний, грамотно поставлений облік у банку допомагає йому вирішувати такі основні завдання: 1) оптимальним чином виконувати обов'язки платника податків (маючи на увазі, що дані бухгалтерського і податкового обліку можуть розходитися), 2) своєчасно подавати необхідні звіти та іншу необхідну інформацію про себе регулюючим органам і в ^ ем іншим користувачам такої інформації, демонструючи своє законослухняність і відкритість; 3) забезпечувати керівні органи та особи банку матеріалом для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz