| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Закріпачення селян | ||
|
Головною передумовою цього був процес, який прийнято називати «другим виданням кріпацтва». Він відбувався не тільки в Німеччині, але і в інших країнах східної Європи. В результаті втягування сільського господарства в ринкові щ носіння в країнах Західної Європи відбувалася лнкпплаіім кріпосного права і комутації, тобто вся феодальна виріши НЕ РЕВОД на гроші. У країнах Східної Європи, в тому чіспс і в Росії, ця ж причина вела до встановлення або усілеішо кріпосного права. Чому? У Західній Європі до л ому часу влада феодалів вже була підірвана «революцією цін» і раз витием буржуазних відносин, тому в ринкові відносини втягувалися селяни. У Росії ж влада феодалів була підірвана ні «революцією цін» (яка сюди не докотилася), ні розвитком буржуазних відносин (які тільки зароджувалися), тому в торгівлю тут втягувалися самі феодали. Але для продажу було потрібно більше продукції, ніж для власного споживання, тому феодали розширювали свою оранку, а, отже, і панщину, бо поле пана оброблялося панщинних працею селян. Тому розвиток ринкових відносин і привело в Росії до офіційного встановлення кріпосного права. Сприяли встановленню кріпацтва та інші об-стоятельства. 7. Господарська розруха початку XVII в. була продовженням господарського занепаду кінця XVI в., але тепер вона посилилася в результаті смути і польсько-шведської інтервенції. Центральні райони прийшли в такий занепад, що в ряді повітів було закинуто 95% ріллі. Тільки 5% ріллі і раніше засівалося, решта, за свідченням джерел, «лісом поросла в кол і в жердина, і в колоду». Спорожніли не тільки села, а й багато міст. У Можайському повіті було порожніх дворів 478, населених селянами - 17, в Орловському з 752 селянських дворів залишилося 51, а з 5875 чвертей ріллі - 43 чверті. Таким чином, вотчина і помістя зблизилися за своїм юридичним статусом. Згладжувалася і різниця між боярами і дворянами. Стан феодалів консолідувався і відособлялося від інших верств суспільства. Природно, посилювалася і їхня влада над селянами. 3. Істотний вплив на оформлення кріпацтва надав і інститут холопства. Саме холопи зазвичай працювали при дворі феодала - конюхами, кухарями, теслями, прикажчиками. А прикажчик, природно, займав більш високе положення, ніж селянин. Царські холопи іноді й отримували маєтки за свою службу. Орні холопи вели своє господарство і працювали на панській ріллі, виконуючи панщину. Але ті холопи, які жили в селах, все більше зливалися з селянами, і закон часто вже не робив різниці між холопами і селянами. Зрештою, ці дві групи населення злилися в одну - кріпаків. Селяни, звичайно, пручалися закріпачення. Серед форм цього опору особливо масового характеру набуло втеча селян від поміщиків на окраїни, на «чорні землі». З цим втечею була пов'язана єдина форма прогресу в сільському господарстві - зростання посівних площ шляхом селянської колонізації. Посівні площі в центрі скорочувалися, а на околицях - росли. Насамперед - на південних околицях. Ще в середині XVI в. південна межа держави проходила по Оці, тобто навіть частина нинішньої Московської області була за кордоном. По лінії кордону пролягала «засічнихриса»: між фортецями по лісах влаштовувалися «засіки» - вали з підрубаний та повалених один на одного дерев. Щоб подолати таку засеку, треба було її спалити, а на стовп диму збиралося російське військо. У XVII в. російська кордон пішла далеко на південь, дійшла до степів. У ці степи, за кордон, в «дике поле», тікали від помешен-ка селяни, розорювали ріллю, влаштовували деретш. Але ip.i ница йшла за селянами, і нові втікачі тікали ще південніше Їх села, розташовані за кордоном, перебували в час постою ної небезпеки. На відміну від Західної Європи, міський іш духу нас не робив людину вільною, і заради свободи приходь лось ризикувати. На сході йшла колонізація Уралу і Сибіру. Уряд заохочував її. До того ж для сибірських службових і ратних людей був потрібний хліб, а везти його з європейської частини країни було занадто далеко і дорого. Тому звідси втікачів повертати поміщикам було не прийнято. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||