10.3.3. Формування резерву на можливі втрати по позиках
Зазначений резерв забезпечує створення банкам більш стабільних умов фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків у зв'язку зі списанням втрат по позиках.
Класифікація позичок і формування резерву здійснюються на підставі наступних принципів:
відповідність фактичних дій по класифікації позик і формування резерву вимогам цього Положення та внутрішніх документів кредитної організації;
комплексний і об'єктивний аналіз всієї інформації, що відноситься до сфери класифікації позик і формування резервів;
своєчасність класифікації позики і формування резерву і достовірність відображення змін розміру резерву в обліку та звітності.
З метою визначення розміру розрахункового резерву у зв'язку з дією факторів кредитного ризику позички класифікуються на підставі професійного судження (за винятком позик, згрупованих в портфель однорідних позичок) в одну з п'яти категорій якості:
1) вища категорія якості (стандартні позики) - відсутність кредитного ризику (ймовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за позикою дорівнює нулю);
категорія якості «нестандартні позики» - помірний кредитний ризик (ймовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за позикою обумовлює її знецінення в розмірі від одного до 20%);
категорія якості «сумнівні позички» - значний кредитний ризик (ймовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за позикою обумовлює її знецінення в розмірі від 21 до 50%);
категорія якості «проблемні позики» - високий кредитний ризик (ймовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або належного виконання позичальником зобов'язань за позикою обумовлює її знецінення в розмірі від 51 до 100%);
нижча категорія якості «безнадійні позики» - відсутня ймовірність повернення позики в силу нездатності або відмови позичальника виконувати зобов'язання за позикою, що обумовлює її повне (у розмірі 100%) знецінення.
Позики, віднесені до другої - п'ятої категоріями якості, є знеціненими.
Оцінка кредитного ризику за кожною виданою позикою (професійне судження) повинна проводитися кредитною організацією на постійній основі.
Професійне судження виноситься за результатами комплексного та об'єктивного аналізу діяльності позичальника з урахуванням його фінансового становища, якості обслуговування позичальником боргу за позикою, а також всієї наявної в розпорядженні кредитної організації інформації про будь руських позичальника, включаючи відомості про його зовнішніх зобов'язаннях, про функціонування ринку, на якому він працює.
Джерелами отримання інформації про ризики позичальника є його правовстановлюючі документи, бухгалтерська, податкова, статистична та інша звітність, додатково надаються відомості, засоби масової інформації та інші джерела, що визначаються кредитною організацією самостійно. Кредитна організація повинна забезпечити отримання інформації, необхідної і достатньої для формування професійного судження про розмір розрахункового резерву.
Формування резерву здійснюється кредитною організацією на момент отримання інформації про появу кредитного ризику. При зміні фінансового стану позичальника, зміні якості обслуговування позички, а також за наявності інших відомостей про ризики позичальника кредитна організація зобов'язана здійснити реклассі-сифікацію позики і за наявності підстав уточнити розмір резерву.
Фінансове становище позичальника оцінюється відповідно до методики, затвердженої внутрішніми документами кредитної ор-ганізації, відповідними вимогам Положення № 254-П.
Перелік показників, використовуваних для аналізу фінансового стану позичальника, та порядок їх розрахунку визначаються кредитною організацією самостійно в залежності від галузі та сфери діяль-ності позичальника, завдань аналізу, з урахуванням всієї наявної інфор-мації як на звітні, так і на внутрімесячние дати.
Фінансове становище позичальника може бути оцінений як «добрий», «чи не краще ніж середнє» або «погане».
Фінансове становище позичальника може бути оцінений як добрий, якщо комплексний аналіз виробничої і фінансово-господарською його діяльності та інші відомості про нього, включаючи інформацію про зовнішні умови, свідчать про стабільність виробництва, позитивної величиною чистих активів, рентабельності та платоспроможності й відсутні якісь негативні явища, здатні вплинути на фінансову стійкість позичальника в перспективі. До негативних явищ можуть бути віднесені не пов'язане з сезонними факторами істотне зниження темпів зростання обсягів виробництва, показників рентабельності, істотне зростання кредиторської та дебіторської заборгованості, інші явища.
Фінансове становище позичальника оцінюється не краще ніж середнє, якщо комплексний аналіз виробничої і фінансово-господарської його діяльності та інші відомості про нього свідчать про відсутність прямих погроз поточному фінансовому положенню при наявності в діяльності позичальника негативних явищ, які в осяжній перспективі можуть привести до появи фінансових труднощів.
Фінансовий стан оцінюється як погане, якщо позичальник визнаний не спроможним (банкрутом).
Позики відносяться в одну з трьох категорій: гарне, середнє, незадовільний обслуговування позичальником боргу.
Обслуговування боргу по позиці може бути визнано хорошим, якщо:
- платежі за основним боргом і відсотками здійснюються вчасно і в повному обсязі;
- є поодинокий випадок прострочених платежів по основному боргу і відсоткам протягом останніх 180 календарних днів.
Обслуговування боргу за позикою не може бути визнано хорошим, якщо платежі за основним боргом та за відсотками здійснюються за рахунок грошових коштів та іншого майна, наданих позичальнику кредитною організацією - ссудодателем прямо або побічно, або кредитна організація - ссудодатель прямо або побічно прийняла на себе ризики понесення втрат у зв'язку з наданням позичальникові грошових коштів та іншого майна.
Категорія якості позики визначається із застосуванням професійного судження на основі комбінації двох класифікаційних критеріїв відповідно до табл. 10.1.
Таблиця 10.1. Визначення категорії якості позики з урахуванням фінансового стану позичальника і якості обслуговування боргу
Розмір розрахункового резерву визначається виходячи з результатів класифікації позики. Розміри розрахункового резерву залежно від якості позики наведені в таблиці 10.2.
По позиках, що віднесені до II-V категорій якості, резерв формується з урахуванням забезпечення I і II категорії якості.
Під забезпеченням за позикою розуміється забезпечення у вигляді застави, банківської гарантії, поручительства, гарантійного депозиту (вкладу), віднесене до однієї з двох категорій якості забезпечення.
Таблиця 10.2. Величина розрахункового резерву за класифікаційними позиках
До забезпечення / категорії якості можуть бути віднесені:
заставу, якщо в якості предмета застави виступають:
котируються цінні папери держави, якщо зазначене держава має інвестиційний рейтинг не нижче «В В В» за класифікацією S & P (Standart <6 Poor's) та не нижче аналогічного за класифікаціям «Fitch 1ВСА», «Moody'sа також цінні папери центральних банків цієї держави ;
облігації Банку Росії;
цінні папери, емітовані Міністерством фінансів Російської Федерації;
векселя Міністерства фінансів Російської Федерації;
гарантійний депозит;
гарантія Російської Федерації, банківська гарантія Банку Росії;
поручительства юридичних осіб з високим інвестиційним рейтингом.
До забезпечення II категорії якості можуть бути віднесені заставу земельних ділянок, підприємств, будівель, споруд, квартир та іншого нерухомого майна та обладнання, заставу сировини, матеріалів, готової продукції, товарів і т.д. за наявності стійкого ринку зазначених предметів застави.
За наявності забезпечення I та II категорій якості мінімальний розмір резерву визначається за наступною формулою:
З урахуванням оцінки стану перспектив реалізації предметів застави (звернення стягнення на гаранта: поручителя, аваліста (акцептанта) формований кредитною організацією резерв може бути більше, ніж визначений відповідно до цього підрозділом мінімальний розмір резерву.
Списання кредитною організацією нереальних для стягнення позик, у тому числі об'єднаних в портфель однорідних позичок, здійснюється за рахунок сформованого резерву за відповідною позикою.
Одночасно кредитна організація списує відносяться до нереальним для стягнення позиках нараховані відсотки.