| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
10.3.5. Робота банку з проблемними позиками | ||
|
Труднощі з погашенням позик найчастіше виникають не випадково і не відразу. Це процес, який розвивається протягом певного часу. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки зародження фінансових труднощів, випробовуваних клієнтом, і вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку. Ці заходи слід прийняти якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть необоротними. При цьому слід враховувати, що збитки банку не обмежуються лише несплатою боргу і відсотків. Збиток, нанесений банку, значно більше, і він може бути пов'язаний з іншими обставинами: підривається репутація банку, так як велика кількість прострочених і непогашених кредитів призведе до падіння довіри вкладників, інвесторів; збільшуються адміністративні витрати, оскільки проблемні позики вимагають особливої уваги кредитного персоналу; підвищується загроза відходу кваліфікованих кадрів через зниження можливостей їх стимулювання в умовах падіння при-бильності операцій; кошти можуть бути заморожені в непродуктивних активах; виникає небезпека зустрічного позову боржника до банку, який може довести, що вимога банку про відкликання позички привело його на межу банкрутства. Основні причини виникнення труднощів з погашенням позик можуть бути з вини як банку, так і позичальника. Розглянемо деякі з них. I. Помилки, допущені персоналом банку при розгляді кредитної заявки, розробці умов угоди і подальшому контролі. Найбільш часто зустрічаються наступні порушення: недостатньо суворе ставлення до позичальника; погане структурування позички як наслідок недостатнього знайомства кредитного працівника з потребами підприємства, специфікою галузі; недостатнє забезпечення позики; помилки в документальному оформленні позики; поганий контроль над позичальником в період погашення позики. 2. Неефективна робота компанії, що одержала позику: слабке керівництво; погіршення якості продукції і витіснення її з ринку; неефективний маркетинг з- за відсутності плану рекламної кампанії, помилок в оцінці майбутніх ринків; слабкий контроль за фінансами компанії. Крім того, важливу роль можуть зіграти чинники, які не знаходяться під контролем банку: погіршення економічної кон'юнктури, зміна законодавства, технологічні прориви. Труднощі з погашенням кредитів рідко виникають раптово. Як правило, є численні тривожні сигнали, що дозволяють запідозрити, що фінансове становище позичальника погіршується і що виданий йому кредит може бути не погашений в строк або взагалі перетвориться на безнадійний борг. Ці тривожні сигнали виявляються шляхом: аналізу фінансових звітів, особистих контактів з боржником, повідомлень третіх осіб, відомостей з інших відділів банку. У період дії кредиту позичальник зобов'язаний представляти банку баланси, звіти про прибутки і збитки, звіти про надходження готівки та інші матеріали. Їх ретельний аналіз і зіставлення з минулими звітами може вказати на виникає небезпека. Банк повинен звернути увагу на: неподання фінансових звітів у встановлені терміни; різке збільшення дебіторської заборгованості; уповільнення оборотності оборотних коштів; зниження коефіцієнтів ліквідності; зниження обсягу продажів; зростання прострочених боргів; несплату податків і платежів у позабюджетні фонди; часті прохання по зміні терміну гасіння позики; наявність тенденції до зниження прибутковості підприємства І т.д. Для банку важливо постійно підтримувати персональні контакти з клієнтом: відвідувати компанію та її філії, зустрічатися з керівного кадрами, що дозволяє виявити наявність невстановленого обладнання, незайнятого персоналу, надлишкових запасів. Банківських працівників повинні насторожити такі факти, як: зміна поведінки або звичок вищого керівного складу; заміна ключових співробітників; погане складання фінансових звітів; встановлення нереальних цін на продукцію; створення спекулятивних запасів. Банк може насторожити зміна взаємовідносин позичальника з іншими діловими партнерами, що виражається в отриманні запитів про кредитоспроможність позичальника у зв'язку з його проханнями про надання пільг в оплаті товарів або про компанію з боку нових її кредиторів; сповіщень страхової компанії про анулювання страховки через несплату страхових премій. Нарешті, інші відділи банку можуть повідомити важливі відомості про значне скорочення залишків на банківському рахунку клієнта, про видачу їм чеків без покриття. При виявленні неблагополучної (проблемної) позики необхідно негайно вжити заходів для забезпечення погашення кредиту. Найкращий варіант - розробка спільно з позичальником плану заходів для відновлення стабільності компанії, який може включати: продаж активів, скорочення накладних витрат, зміна маркетингової стратегії, зміну керівництва і призначення нових осіб на ключові пости. Якщо намічена програма проходить успішно, то позичка досить швидко погашається. Якщо ситуація ускладнюється, то можуть бути наступні варіанти: позику вдається повернути після продажу застави; погашення позики передує рішення суду про банкрутство та реалізації активів позичальника; якщо банком не були вжиті заходи своєчасно, він несе збитки. При продажу застави слід насамперед перевірити всі документи і встановити безумовне право банку на розпорядження заставою. При цьому з'ясовуються можливості реалізації застави з метою покриття всіх витрат банку, пов'язаних з даним кредитом. У разі оголошення позичальника банкрутом банк повинен діяти без зволікань, оскільки при необхідності в цьому випадку платити ДПІ, позабюджетних фондів, страхової компанії він виявиться й довгій черзі кредиторів, що вимагають відшкодування боргу. У цьому випадку гарантії повернення коштів немає. Використання РВПС здійснюється при списанні основного боргу з банку в разі його безнадійності і нереальності до стягнення за рішенням ради банку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||