| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
20.3. Кредитна політика банку та механізми її реалізації | ||
|
Відповідно до підходом, розвиненим в гол. 12 підручника, формулювання політики (політик) банку становить один з етапів планування його діяльності. Мається на увазі той етап, на якому раніше визначені укрупнені якісні (в основному) цільові орієнтири діяльності банку стосовно до різних об'єктів банківського управління повинні отримати уточнене якісне і кількісне вираження на конкретний плановий період і стати конкретними планами (програмами) діяльності банку в цілому та / або окремих його підрозділів. Зазначені мети (виміряні, що отримали по можливості точні кількісні характеристики) повинні: бути конкретними, реальними (досяжними) і взаємно підтримують; бути ув'язані з наявними можливостями і підкріплені ресурсами і конкретними практичними заходами; включати визначення типів та ступенів допустимих ризиків; містити опис очікуваних результатів. Стосовно до кредитній політиці ці загальні положення означають наступне. Визначити і затвердити свою кредитну політику - значить сформулювати і закріпити в необхідних внутрішніх документах позицію керівництва банку як мінімум з наступних питань: пріоритети банку на кредитному ринку, маючи на увазі під цим переважні для даного банку: об'єкти кредитування (галузі, види виробництв або іншого бізнесу); категорії позичальників (органи влади, державні та недержавні підприємства і організації, приватні особи); характер відносин з позичальниками (курс на довгострокові і партнерські відносини або на разові кредитні угоди, поєднання кредитування з іншими видами банківського обслуговування, міра відвертості і довіри з обох сторін); види і розміри (мінімальні, максимальні) кредитів; схеми обслуговування кредитів; форми забезпечення повернення кредитів і др.; мети кредитування: очікуваний рівень рентабельності кредитів; інші (не пов'язані безпосередньо з отриманням прибутку) цілі. Для прийняття банком обгрунтованих рішень за вказаною кола питань важливе значення мають чітка і зважена постановка загальних цілей діяльності банку на майбутній період (тобто хороша постановка планування в цілому), адекватний аналіз кредитного ринку (тобто хороша робота маркетингової служби), ясність перспектив розвитку ресурсної бази банку, вірна оцінка якості кредитного портфеля, облік динаміки рівня кваліфікації персоналу та інші фактори. Відповідно до п. 2.3 Положення ЦБ РФ № 254 уповноважений орган (органи) банку приймає внутрішні документи банку з питань класифікації кредитів (позик) і формування відповідних резервів, які повинні відповідати вимогам цього Положення та інших нормативних правових актів з питань кредитної політики та / або методів її реалізації. У зазначених внутрішніх документах банк відображає, зокрема: 1) систему оцінки кредитних ризиків, що дозволяє класифікувати кредити (позики) за категоріями якості, в тому-числі містить більш деталізовані процедури оцінки якості кредитів і формування резерву, ніж це передбачено в Положенні; 2) порядок оцінки позик, у тому числі критерії їх оцінки, порядок документального оформлення та підтвердження такої оцінки; 3) процедури ухвалення та виконання рішень про формування резерву; 4) процедури ухвалення та виконання рішень про списання з балансу нереальних для стягнення позик; 5) опис методів, правил і процедур, що використовуються при оцінці фінансового стану позичальника, перелік основних використовуваних джерел інформації з даного врпросу, коло відомостей, необхідних для оцінки фінансового стану позичальника, а також повноваження працівників банку, що беруть участь у проведенні зазначеної оцінки; 6) порядок складання та подальшого ведення досьє позичальника; 7) порядок і періодичність визначення вартості застави; 8) порядок і періодичність оцінки ліквідності застави, а також порядок визначення розміру резерву з урахуванням забезпечення за позикою; 9) порядок оцінки кредитного ризику по портфелю однорідних позичок; 10) порядок і періодичність формування (регулювання) резерву. Роль кредитної політики коротко може бути виражена в наступних тезах: відсутність у банку власної кредитної політики або наявність слабкої (погано продуманої, необгрунтованої) політики, або її формальна наявність означають відсутність в ньому планування кредитного процесу і, отже, повноцінного управління цим найважливішим напрямком діяльності, що прирікає банк на безумовний неуспіх, особливо в середньо-і довгостроковій перспективі; якісна кредитна політика банку, якщо її положення реально використовуються, хоча і не гарантує безумовного успіху, проте сприяє осмисленої координації його зусиль на кредитному ринку, забезпечує діяльність підрозділів, що у кредитному процесі, необхідним «стрижнем» і продуманими технологіями, значно зменшує ризик прийняття невірних управлінських рішень, дає керівництву банку важливий критерій оцінки якості управління кредитним підрозділом і постановки кредитного процесу в банку в цілому. Роль кредитної політики слід розуміти як сукупність її функцій, тобто очікувань, обгрунтовано пов'язують з її розробкою та застосуванням. Тому можна вважати, що функцією кредитної політики банку в загальному плані є оптимізація кредитного процесу, маючи на увазі, що цілі і пріоритети розвитку (вдосконалення) кредитування, визначені банком, і складають його кредитну політику. Всі положення кредитної політики повинні бути підкріплені практичними заходами, які в сукупності являють собою механізми реалізації кредитної політики. Всі заходи, покликані реалізувати намічену кредитну політику в передбачуваних обставинах (необхідні та / або можливі дії, які належить вчиняти), також повинні бути розглянуті і схвалені керівництвом банку, а відповідні рішення оформлені у вигляді внутрішніх документів. У принциповому плані серед таких заходів повинні або можуть бути присутні такі, які дадуть можливість: визначити необхідні обсяги і доступні (у тому числі за фактором ціни) джерела поповнення кредитних ресурсів, розширювати ресурсну базу; встановити і при необхідності переглядати значення прийом-лемих ризиків і ліміти кредитування (за галузями, видами виробництв, категоріям позичальників, на одного позичальника тощо), необхідного рівня ліквідності; різно-образ свої кредитні послуги та підвищувати їх якість, розширювати клієнтуру за-ні позичальники (якщо кредитна політика включає в себе такі цілі); краще перевіряти кредитоспроможність позичальників, домагатися підвищення рівня зворотності ви-даних кредитів; своєчасно і в необхідному обсязі формувати резерви на покриття можливих збитків від кредитної діяльності; удосконалювати орга-ганізаційні, інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення кредитного процесу і т.д. Особливий блок механізмів реалізації кредитної політики становить обов'язковий для кожного банку комплект інструктивних і методичних матеріалів, які регламентують всі аспекти організації його роботи на кредитному ринку. Крім норм законодавства та офіційних документів Банку Росії в цей комплект необхідно включати: 1) рішення керівних органів банку, що відносяться до діяльності кредитного підрозділу (затверджена кредитна політика банку на поточний період; положення про порядок розробки та затвердження кредитної політики банку та керівництва з проведення кредитних операцій ; інші документи); 2) Положення про кредитному підрозділі; 3) посадові інструкції працівників підрозділу; 4) керівництво з проведення кредитних операцій. опис повноважень кредитних працівників банку; порядок розгляду кредитних заявок потенційних позичальників і дозволу кредиту; інструкцію з організації кредитування; порядок взаємодії підрозділів, що у кредитному процесі; методичні вказівки з аналізу: кредитоспроможності клієнтів; кредитного портфеля; виконання кредитних договорів. Вказівки можуть супроводжуватися рекомендаціями, якщо та чи інша кредитна завдання допускає різні варіанти рішення, і поясненнями, якщо є небезпека того, що якісь пункти вказівок можуть бути витлумачені неоднозначно; методики: розрахунку ціни кредитів, визначення цін предметів застави, розрахунку (нарахування) відсотків, розрахунку лімітів кредитування та перевірки їх дотримання, проведення зустрічей-інтерв'ю з позичальниками, перевірки організації (підприємства) позичальника з виїздом на місце, перевірки кредитної історії позичальника, отримання про нього додаткової інформації у третіх осіб, з інших питань; інструкцію по веденню кредитної документації. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||