| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
20.4.3. Збутова політика банку | ||
|
Організація збутової мережі На сьогоднішній день в країнах з розвиненою ринковою економікою сформувалася надзвичайно потужна і густа мережа кредитних інститутів та їх філій. За наявними даними, найвища щільність банківської мережі в 80-ті роки була в Бельгії, де на кожні 968 жителів припадало одне відділення банку. Чи повинна така густа мережа бути еталоном? Відповідь на це питання не так простий, як може здатися на перший погляд. Останнім часом в європейських банківських колах нерідко говорять про проблему зайвої густоти банківської мережі (оуегЬапкт?). При прийнятті рішення про організацію збутової мережі комерційного банку потрібно прагнути не тільки до того , щоб вона охоплювала якомога більш широке коло споживачів, але і до раціонального використання банківських потужностей, по можливості більш повної їх завантаженні. Важливу роль грає облік характеру пропонованих банківських послуг. З точки зору залежності від впливу людського фактора послуги банку можна поділити на: а) проблемні послуги, що вимагають інтенсивного контакту клієнта з банком; б) рутинні послуги, для яких потрібен мінімальний контакт. І якщо при виборі банку для придбання рутинних послуг клієнт буде керуватися в першу чергу. Зручністю його місця розташування, то консультацію та проблемну послугу він віддасть перевагу отримати в тому банку, до співробітників якого він відчуває більшу довіру. За частотою придбання тих чи інших банківських послуг розрізняють: а) часто придбані послуги, б) рідко здобуваються послуги. Природно, чим частіше клієнт користується тим чи іншим видом послуг, тим більшу роль у виборі банку грає близькість його розташування. Збутова мережа зарубіжних комерційних банків будується в кілька ліній: банківські автомати, що встановлюються якомога ближче до споживача і розраховані на те, щоб клієнт, навіть не заходячи в банк , міг швидко скористатися певними стандартизованими послугами (зняття готівки, здійснення грошового переказу, отримання інформації про стан рахунку). З розвитком автоматизації та впровадженням нових засобів телекомунікацій (модемного зв'язку) виникає навіть можливість того, що місцем надання рутинних послуг замість відділення банку (branch banking) стане крісло біля екрану комп'ютера (home banking); головні відділення в діловій частині міста, надають весь спектр послуг, аж до складних проблемних послуг. Що стосується вибору каналів збуту, то зважаючи абстрактності банківських послуг в банківській справі неможливо широко поширений-ве в торгівлі фізичний розподіл (physical distribution), тобто використання послідовних ступенів збутової системи, що вимагає транспортування і зберігання. Тому банки використовують метод прямого збуту, при якому продавець (кредитний інститут) і покупець банківських послуг вступають один з одним у безпосередній контакт. Це не означає, що збут через посередників у банківській справі абсолютно виключений. Нерідко такі відносини виникають серед членів одного банківського союзу. Наприклад, у ФРН кредитні товариства беруть участь в якості посередників (агентів) в реалізації програм з кредитування будівництва для центрального іпотечного банку свого союзу або будощадкаси. Широко використовується банками децентралізований збут з підключенням представників вільних професій (наприклад, архітекторів при збуті послуг з фінансування житлового будівництва), самостійних посередників (наприклад, представників стройсберкасс), роздрібних торговців (наприклад, автомобільних дилерів при збуті послуг з фінансування покупки автомобілів), оптових торговців (наприклад, споживчого кооперативу для реалізації послуг з фінансування витрат його членів за зберігання товарів), інших підприємств сфери послуг (наприклад, туристичних агентств для реалізації послуг з фінансування туристичних поїздок). У загальному вигляді перелік можливих збутових каналів для банківських послуг виглядає наступним чином: власні канали збуту: головне відділення; територіальні управління, філії, відділення (у тому числі пересувні); віддалені робочі місця (відділи по роботі з населенням, пункти обміну валют тощо); банківські представництва; зовнішня служба (обслуговування клієнта «на дому»); банківські автомати (грошові автомати та багатофункціонального-нальні термінали); невласні збутові канали; дочірні фінансові та нефінансові установи (банки, страхові компанії, підприємства житлового будівництва і т.д.); незалежні агенти (представники вільних професій та ін.) Тимчасові параметри банківського збуту Оскільки банківські послуги не можуть зберігатися, банки виконують їх, як правило, протягом дня. Винятком є кредит-ні операції. У зв'язку з їх ризикованістю видачу кредиту передує перевірка кредитоспроможності позичальника, а іноді й узгодження рішення про видачу кредиту на різних щаблях банківської ієрархії. У цьому випадку від подачі кредитної заявки до видачі позички може пройти кілька днів. І все ж у тривалому періоді часу і для всього банківського асортименту такий стан справ нетипово, тому основним змінним тимчасовим параметром збуту банківських послуг є годинник роботи відділення банку. Незважаючи на конкуренцію, у більшості європейських кредитних інститутів відносно однакові години роботи, що пов'язано, зокрема, з впливом профспілок. Звичайні години роботи ком заходів чеських банків у Європі - з 8.30 до 16.00, іноді з перервою на обід, з вихідними в суботу та неділю. Як можна помітити, для працюючої частини населення такий графік роботи виключно несприятливий, тому той банк, якому вдається за погодженням з співробітниками розширити години роботи, може завоювати собі конкурентну перевагу. Істотне розширення тимчасових рамок банківського обслугову-вання досягається в результаті автоматизації банківської справи, так як грошові автомати і багатофункціональні банківські термінали працюють цілодобово (24 hours banking). Іноді на принципі самообслуговування організовуються цілі банківські відділення: автомати працюють цілодобово, а понад це під час звичайної роботи банку клієнти можуть з автоматизованих низових відділень по телефону проконсультуватися з фахівцями головного відділення. Таким чином, особливістю сучасної збутової політики кредитних інститутів є автоматизація частини збуту банківських послуг. Вона дозволяє дешево і ефективно здійснювати як розширення збутової мережі, так і продовження временнбго періоду обслуговування клієнтів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||