| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
21.9. Галузевий і ризик країни | ||
|
При оцінці галузевого ризику необхідно враховувати наступне: діяльність даної галузі, а також суміжних галузей за певний (обраний) період часу; | наскільки їх діяльність стійка в порівнянні з економікою країни; які результати діяльності різних фірм всередині однієї і тієї ж галузі. Чи мається значна розбіжність в результатах їх діяльності. Існують різні підходи до оцінки галузевого ризику. Одним з показників його вимірювання є визначення рівня коливань (або відхилень) в результатах діяльності галузі по відношенню до результатів діяльності ринку або всієї економіки. Цей різновид ризику в статистичному аналізі за кордоном позначається грецькою буквою р. Показник р = 1 вважається нормальним для ринкової економіки. Показник р <1 буде у відносно стабільній галузі, для якої не характерні значні зміни. Показник р> 1 свідчитиме про значні зміни в галузі. Тому, чим вище показник р, тим сильніше і галузевий ризик. Для розрахунку показника р потрібна велика інформація. Зазвичай в аналізі галузевого ризику розрахунок даного показника поєднується з регресійним аналізом роботи галузі в майбутньому, тобто, по суті, проводиться аналіз маркетингових витрат. Такий аналіз під силу спеціальним агенціям (фірмам), але не банку. Банки за кордоном отримують необхідну інформацію за галузевим ризику у спеціалізованих організацій, які мають такою інформацією. Однак якщо розглянутий аналітичний підхід неможливий, то в якості альтернативи розглядають спеціальні чинники, пов'язані з роботою тієї чи іншої галузі. Наприклад, використовуються наступні два чинники: стадія промислового життєвого циклу галузі та внутрішньогалузева середу конкуренції. стадія 1 - первинний розвиток галузі; стадія 2 - бистроускоряющійся зростання; стадія 3 - розмірений зростання; стадія 4 - стабілізація і зрілість ринку; стадія 5 - зниження росту і спад. Внутрігалузева середу конкуренції є додатковим джерелом інформації про стійкість фірм у даній галузі по відношенню до фірм інших галузей і може розглядатися як показник ризику. При оцінці внутрішньогалузевої середовища конкуренції використовується наступна інформація: ступінь цінової та нецінової конкуренції; легкість або складність входження в галузь (а іноді і виходу); існування або нестача близьких і конкурентоспроможних за ціною замінників; купівельна спроможність покупців і постачальників; | політичне і соціальне оточення. Однак всі перераховані умови, в яких працює галузь, піддані несподіваним, іноді різким, змінам. Тому ступінь галузевого ризику не статична і вимагає постійної уваги. Страновой ризик - це ризик зміни поточних або майбутніх по-літичних чи економічних умов у країні в тій мірі, в ко-торою вони можуть вплинути на здатність країни, фірм та інших за-ні позичальники відповідати за зобов'язаннями зовнішнього боргу. Ризик країни впливає на ті банки, які мають розвинені зовн-неекономічні відносини, а їх клієнти є активними уча-ників міжнародного товарообігу. Ризик країни - це складний ризик, тому при його аналізі беруть до уваги численні фактори впливу. Крім того, ризик країни включає в якості складових ще ряд ризиків: політичний ризик, економічний ризик, ризик переказу. У практичній роботі банки самостійно розробляють відповідні рейтинги, що стосуються ризику країни. Традиційно зарубіжні банки користуються спеціально розробленими рейтингами ризику країни. Наприклад, банки США можуть використовувати рейтинги, підготовлені Міжурядовою комітетом з страновому ризику. Рейтинги політичного ризику вимірюють бажання і політичну здатність даного уряду оплатити зовнішні зобов'язання. економічне керівництво країною; структура економіки; інвестиційна структура; насиченість ресурсами, включаючи робочу силу, ресурси капіталу, природні ресурси; здатність країни підтримувати стабільний неінфляційний зростання; схильність країни до впливу зовнішніх факторів і т. д. З економічним ризиком пов'язаний ризик перекладу. Він визначається ліквідністю платіжного балансу країни, наявністю у неї стабільної національної грошової одиниці (конвертованій) і її здатністю забезпечувати платежі за зовнішнім боргом. Ризик перекладу - можливість призупинення обслуговування боргу через проблеми ліквідності, пов'язаної із зовнішньою торгівлею та інвестиціями. При оцінці ризику переказу країни поділяються на категорії на основі сушествуюшей умов і очікуваних змін цих умов протягом наступних 12 місяців. Залежно від рейтингу країни поділяються на три категорії: нестандартні, коли країна не виконує зобов'язань з обслуговування боргу, не приймає програми економічної адаптації МВФ або не слід вже існуючої програмі; країни-боржники (коли країна затримала виплати, накопичує заборгованість); країни-банкрути. Відповідно до рейтингу країни встановлюються умови кредитування, включаючи максимальний обсяг кредиту (страновой ліміт), субліміти за термінами дії і типами позичальників (суверенний ризик при кредитуванні урядових установ і комерційний ризик при кредитуванні компаній в приватному секторі), за типами ризику. Кожному з цих елементів може надаватися різне значення в процесі формування портфеля кредитів для конкретно взятої країни. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||