Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

3.2.1. Комерційні банки: універсальні та спеціалізовані

Основна конкуренція на банківському ринку розгортається між комерційними банками, тобто банківськими інститутами, що знаходяться на другому, нижньому «поверсі» дворівневої банківської системи та займаються наданням банківських послуг (всіх або ка-кой-то їх частини) клієнтурі. Центральні банки в безпосередню конкуренцію за обслуговування банківських клієнтів вступати не повинні.
Усередині цієї основної групи конкуруючих суб'єктів банківського ринку за традицією виділяють підгрупи універсальних і спеціалізованих банків.
Універсальний банк надає всі або майже всі види банківських послуг, обслуговує найрізноманітніші підприємства та організації, а також населення.
Спеціалізований (спеціальний) банк, навпаки, зосереджує свою діяльність на одному або небагатьох видах послуг:
ощадні банки займаються наданням послуг (в основному депозитних) населенню;
будівельно-ощадні банки фінансують придбання індивідуального житла за допомогою комбінування кредиту і власних накопичень вкладників;
іпотечні банки видають кредити під заставу нерухомості та здійснюють емісію заставних листів (іпотек);
інвестиційні банки виступають як посередники на ринку цінних паперів;
ділові банки займаються розробкою інвестиційних проектів;
клірингові банки концентруються на організації розрахунків у господарстві тощо
У минулому між універсальними і спеціалізованими банками існувала чітка грань. По-перше, це було пов'язано з тим, що для ряду операцій встановлювалися законодавчі обмеження. Наприклад, такого роду обмеження на інвестиційну діяльність банків були введені у Великобританії на початку 30-х років як реакція на величезне число банківських крахів в період світової економічної кризи 1929-1933 рр.. По-друге, прибутки банків від окремих спеціалізованих операцій іноді були настільки великі, що діяльність в інших сферах ставала для них зовсім не обов'язковою.
В результаті поруч існували універсальні та спеціалізовані банки. При цьому в банківських системах одних країн переважали перші, а інших - другі. Так, універсальні банки традиційно панували в Швейцарії, ФРН, Австрії. Домінування спеціалізованих банків було характерно для Великобританії, Франції, США, Італії та (з деякими застереженнями) Японії.
Проте останнім часом в багатьох країнах в умовах посилення банківської конкуренції все більше проявляється тенденція до універсалізації банківської діяльності. Відмінності універсальних і спеціалізованих банків стають все більш розпливчастими , а багато комерційних банків за кордоном стали на сьогоднішній день свого роду «банківськими супермаркетами», де можна отримати найрізноманітніші банківські послуги. Причина цього - та ж, що і диверсифікації в галузях матеріального виробництва: універсальний банк краще захищений від комерційного ризику, ніж спеціалізований , він може більш гнучко реагувати на зміни кон'юнктури, а отже, більш конкурентоспроможний.
У сучасній Росії також більшість банків (у тому числі і багато банків, що декларували спеціалізацію в своїх назвах і статутах) є універсальними. Проте деякі банки виділяють певні сфери діяльності (іпотечне кредитування, робота на ринку цінних паперів, міжбанківські операції) в якості стратегічних пріоритетів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz