4.2.4. Розрахунок величини власного капіталу банку
Характерною особливістю дворівневої структури власного капіталу банку є встановлення граничних співвідношень між різними його частинами. Зокрема, основний капітал банку повинен становити щонайменше 50% від загальної величини власного капіталу банку, а додатковий капітал відповідно не може бути за своїм розміром більше величини основного капіталу. Крім того, наявність елементів капіталу другого рівня допустимо лише в розмірі, що становить певну частину основного капіталу (як, наприклад, за субординованим кредитом). Зазначена обставина обумовлює необхідність розрахунку чистого власного капіталу банку послідовно, в три етапи.
Перший етап - це визначення величини чистого основного капіталу . Із суми всіх наявних у банку джерел основного капіталу, складових, як уже зазначалося, перший рівень валового власного капіталу банку, виключаються нематеріальні активи; власні акції, викуплені комерційним банком у акціонерів; непокриті збитки попередніх років; збиток поточного року.
Таким чином, досягається граничне співвідношення між різними частинами власного капіталу банку: сума елементів додаткового капіталу не повинна перевищувати 100% величини чистого основного капіталу.
Третій етап - розрахунок величини чистого власного капіталу. Із загальної суми отриманих в результаті двох попередніх етапів величин чистого основного і додаткового капіталів віднімають величину недосозданного резерву під можливі втрати по позиках під 2-5 -ю групи ризику і під знецінення цінних паперів, прострочену дебіторську заборгованість тривалістю понад 30 днів, вкладення банку в акції (частка участі), придбані для інвестування, надані субординовані кредити та інші абстрактні власні кошти.
Величина чистого власного капіталу банку повинна бути по-ложітельной. Негативна його величина свідчить про те, що комерційний банк фактично не має вільних власних коштів, а на покриття непередбачених витрат банку використовуються виключно залучені кошти. В результаті значно знижується фінансова стійкість комерційного банку, що веде в разі виникнення кризової ситуації до серйозних ускладнень і додаткових труднощів.
Таблиця 4.3. Власний капітал банку С
З таблиці. 4.3 видно, що величина чистого власного капіталу банку С протягом року змінювалася, що залежало від ряду факторів. Так, отриманий за результатами дев'яти місяців (на 1 жовтня 2004 р.) збиток у розмірі 6,8 млн руб. справив значний вплив на величину основного капіталу банку, зменшивши суму його джерел в 1,7 рази, а також величину чистого власного капіталу банку на цю дату. Остання скоротилася порівняно з 1 липня 2004 р. майже вдвічі і склала всього 11,1 млн руб., що в цілому вивело банк на деякий час з фінансової рівноваги, яка стабілізувалося тільки до кінця року.
Таким чином , величина чистого власного капіталу є свого роду барометром, що характеризує фінансову стійкість і стабільність комерційного банку. При низькому значенні цього показника перспектива активної співпраці, залучення додаткових ресурсів і надійних капіталів і в цілому перспектива Підтримки довіри клієнтів до банку стає для нього менш сприятливою.