| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Фундаментальний аналіз інвестиційної привабливості цінних паперів | ||
|
Фундаментальний аналіз проводиться на чотирьох рівнях: макроекономічний, регіональний, галузевий і мікроекономічний. Макроекономічний фундаментальний аналіз призначений для виявлення загальних тенденцій, що характеризують стан економіки країни в цілому і великі її частин, таких, як промисловість, сільське господарство і т.д. Аналіз стану економіки країни в цілому показує, наскільки сприятлива загальна макроекономічна ситуація для інвестування. Результати даного аналізу і прогнози розвитку здійснюються спеціа-лизировать організаціями та публікуються у пресі. У макроекономічному фундаментальному аналізі можна виділити наступні блоки: валовий внутрішній продукт (ВВП), виробництво та послуги; доходи населення і структура доходів, ринок трудових ресурсів, зайнятість; платіжний баланс; грошова сфера, кредитно-грошова політика, валютні курси;-федеральний бюджет, фінансова політика, система оподаткування; фондовий ринок, динаміка (кінетика) фондових індексів; інфляція. Фундаментальний аналіз регіонального рівня аналогічний макроекономічному фундаментальному аналізу (з поправкою на масштаб) і оперує економічними факторами, які характерні для даного регіону. темпи зростання обсягів промислового виробництва; рентабельність виробництва та активів; швидкість обороту капіталу ; темпи зростання цін на фактори виробництва, які використовуються в га-лузі (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата тощо); значення рівнів фінансового і виробничого важелів; інноваційні показники: рівень патентно-ліцензійної та винахідницької діяльності, число реалізованих науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. З метою аналізу галузі можна групувати наступним чином: нарождающиеся галузі; зростаючі, розвиваються галузі; стабільні галузі; циклічні галузі; увядающие (старіючі) галузі; спекулятивні галузі. За підсумками цього аналізу інвестор вибирає галузь для вкладення коштів - навіть за несприятливої загальної макроекономічної ситуації можна знайти галузі, куди можливо з вигодою вкласти кошти. Четвертий рівень фундаментального аналізу - аналіз компанії-емітента аналізованих цінних паперів. Аналіз даного виду є найбільш трудомістким і складним аналізом і проводиться у двох варіантах: аналіз фінансової звітності підприємства (фінансово-економічний аналіз) і аналіз чинників, що визначають вартість цінних паперів компанії-емітента. Інформацію, що відноситься до діяльності підприємства необхідно проаналізувати за ряд років (не менше, ніж 2-3 по-следних року). Джерела інформації для аналізу: офіційна звітність компанії; публікації в пресі; дані комп'ютерних інформаційних систем, баз даних; виступи керівників компанії; -результати досліджень спеціалізованих організацій (рейтинги компанії-емітента і конкуруючих компаній). Можна виділити наступні методи фінансово-економічного аналізу: горизонтальний аналіз, або метод динамічних коефіцієнтів (визначення тенденцій зміни економічних і фінансових показників); вертикальний аналіз, або метод структурних коефіцієнтів. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства проводиться на основі його фінансової звітності, серед якої можна виділити: звіт про прибутки і збитки (форма № 2). При цьому аналізу піддаються: структура активів підприємства і їх стан (оцінка майнового положення); ліквідність; фінансова стійкість; платоспроможність; ділова активність; рентабельність; становище на ринку цінних паперів. Розраховуються показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності аналізуються по роках, порівнюються з аналогічними показниками інших підприємств, і виявляються тенденції у розвитку даної компанії. Крім загальноприйнятих показників фінансового аналізу розраховують показники інвестиційної діяльності компанії: фінансовий важіль (відношення величини позикового капіталу підприємства до величини власного капіталу (норма 50% і нижче); причому можна досліджувати вплив тільки довгострокових кредитів, або взяти суму довгострокових і короткострокових кредитів (тоді коефіцієнт фінансового важеля вище); -рентабельність власного капіталу (відношення чистого (нерозподіленого прибутку до величини власного капіталу); при цьому досліджується динаміка (кінетика) цього показника; відсоткове покриття за облігаціями (сума прибутку до вирахування податків і процентних платежів, віднесена до суми відсотків за облігаціями), при цьому надійними вважаються облігації, за якими прибуток перевищує суму відсотків за облігаціями в 3-4 рази, причому дане со-ставлення має бути відносно стабільним. -покриття дивідендів за привілейованими акціями (відношення суми чистого прибутку до суми необхідних дивідендів); покриття дивідендів по звичайних акціях (відношення різниці чистого прибутку та дивідендів за привілейованими акція до величини дивідендів по звичайних акціях); коефіцієнт виплати дивідендів (відношення виплати дивідендів на одну звичайну акцію до величини прибутку, припадає на одну звичайну акцію); дивідендний дохід (відношення дивідендів на одну звичайну акцію до ринкової ціни акції); -коефіцієнт впевненості (відношення ринкової ціни акції до прибутку на одну акцію), чим вищий цей коефіцієнт, тим більшою мірою інвестори впевнені, що майбутні доходи перевищать минулі, і що ціни на акції зростуть; -вартість чистих активів, що припадають на облігацію (акцію) (сума чистих активів підприємства, віднесена до числа випущених акцій (облігацій). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||