Головна мета аналізу - виявити не показники прибутковості і ліквідності банку, а кваліфікованість використання наявних у його розпорядженні пасивів шляхом визначення ступеня збалансованості між прибутковістю і ліквідністю і деяких інших сторін фінансового стану банку. У ході аналізу з'ясовується оптимальне співвідношення прибутковості і ліквідності банку, визначається, чи дотримується він у своїх активних і пасивних операціях необхідну диверсифікацію, чи раціонально організував управління портфелем. Підхід заснований на тому, що розумно керованого банку необхідно дотримуватися певні співвідношення в активах і пасивах і між ними, закріплювати окремі статті пасивів за певними статтями активів. Метод угруповання дозволяє шляхом систематизації даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Критерії, ступінь деталізації, а також інші особливості угруповань статей активу і пасиву балансу визначаються цілями аналізу. За цим принципом будується агрегований баланс банку, визначається якість активів і структура пасивів, дається оцінка ліквідності.
Для формування об'єктивного уявлення про стан банку використовуються два блоки аналізу. Перший утворений показниками якості активів і пассівок їх ліквідності і може служити також для оцінки фінансової стійкості бап ка-позичальника, другий включає додаткові або деталізують показники ефективності, причини зміни основних показників і деталізацію факторі, ефективності діяльності. Група показників якості активів дозволяє оцінювати їх по відношенню до ресурсної бази банку. У показниках структури пасивів відображені параметри, що характеризують стійкість банку, структуру зобов'язань, ступінь мінімізації ризику ліквідності або витрат, рівень достатності капіталу. Розділ оцінки ліквідності банку відображає ступінь забезпечення найбільш нестійких за термінами зобов'язань ліквідними коштами банку. Весь цей арсенал аналітичних засобів дозволяє аналітику «моментально» оцінити значимість практично кожного з основних компонентів діяльності банку і з'ясувати, які параметри діяльності найбільшою мірою вплинули на його прибутковість.
Для більш ретельного аналізу, якщо це потрібно, використовуються додаткові показники ефективності фінансової діяльності банку і проводиться деталізація факторів, що впливають на ефективність. Аналіз фінансової діяльності банку на основі модифікованого балансового рівняння необхідний для моніторингу дотримання та регулювання портфельних обмежень, вибраних самим банком на плановий період. Крім того, така схема аналізу може бути використана і для побудови рейтингу банків, так як дає можливість об'єктивно ранжувати банки-позичальники з урахуванням їх прибутковості і ліквідності.
|