Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Тавасіева. БАНКІВСЬКА СПРАВА УПРАВЛІННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Первинне розвиток персоналу

Цей процес націлений на якнайшвидшу адаптацію минулого конкурсний відбір і процедуру найму працівника на новому робочому місці . Процес адаптації працівника включає кілька стадій: ознайомлення із загальною ситуацією в банку; пристосування до умов роботи і засвоєння внутрішнього регламенту банку; повного пристосування до обстановки; ідентифікації (ототожнення особистих цілей з цілями колективу).
Новий працівник банку проходить три види адаптації: соціально-психологічну, психофізіологічну, професійну. В результаті соціально-психологічної адаптації працівник повністю визнає і виконує норми корпоративної культури та етики взаємовідносин у банку. Проходження психофізіологічної адаптації пов'язано з пристосуванням до режиму роботи, санітарно-гігієнічним умовам, організації робочого місця. Завершення професійної адаптації дозволяє повністю освоїти технологічний зміст виконуваної операції.
Прийнятий на роботу в банк співробітник повинен з першого дня стати об'єктом комплексного впливу з метою його гармонійного включення до трудового і соціальний процеси банку. Для цього використовуються певні методи, серед яких можуть бути наступні:
співбесіди, що проводяться менеджерами служби управління персоналом, мета яких -> сформувати позитивний імідж банку в очах нового співробітника;
виробничі тренінги, в результаті яких на основі імітації реальних умов і змісту операційних процедур працівник відпрацьовує методику «занурення» в свої функціональні обов'язки; тренінги проводяться у функціональних підрозділах банку, на робочих місцях з участю їх керівників або спеціально залучених фахівців вищої кваліфікації;
первинна стажування, ефективна відносно новоприйнятих працівників, які мають необхідний рівень професійної підготовки, для реалізації якого в конкретних умовах даного банку і підрозділи необхідний ознайомлювально-підготовчий період; термін стажування / не перевищує двох тижнів, а працівник- стажер повністю отримує зарплату, передбачену в контракті і штатному розкладі.
Певна категорія банківських службовців, яка допустила значну перерву в роботі за спеціальністю (від шести місяців до року), виявляється не в змозі повноцінно виконувати свої посадові обов'язки без додаткового навчання та проходження спеціальної практики. За подібних обставин стажування матиме особливості: за термінами - складе один-два місяці; за формою організації - буде проводитися в банківському навчальному центрі, а за відсутності такого - у формі наставництва; за умовами оплати - швидше за все буде встановлена знижена в порівнянні з передбаченою в умовах найму зарплата.
Стажування банківського персоналу може проводитися і в інших формах, але в цьому випадку її завдання виходять за рамки первинної адаптації працівника.
Відносно самостійним блоком процесу первинного розвитку персоналу банку є адаптація випускників профільних навчальних закладів. Базовими принципами тут є:
виявлення найбільш привабливих для банку вузів, банківських коледжів як джерел залучення кваліфікованого персоналу, максимально відповідних по номенклатурі спеціальностей структурі потреби в ньому;
встановлення з ними довгострокового співробітництва, що передбачає укладання договорів-заявок на цільову підготовку фахівців;
створення системи інтегрованого навчання студентів, що розглядаються в якості потенційних кандидатів на заміщення посад банківських службовців, з характерними для неї елементами: первинний відбір банківськими менеджерами по роботі з персоналом спільно з викладачами профілюючих дисциплін кандидатів на роботу в банку з числа успішно навчаються студентів старших курсів; інтерв'ювання кандидатів з метою визначення їх інтелектуальних можливостей, творчих здібностей та інноваційного потенціалу; при високих оцінках зазначених компонентів - укладання договору банку з сту-дентом , що передбачає: з боку банку - розробку індивідуальної програми завершення навчання з акцентом на формування у майбутнього спеціа-листа практичних навичок, а також фінансування її реалізації; з боку студента - гарантію виконання програми та працевлаштування у банку.
Особливістю і одночасно важливою перевагою такої системи є можливість раціонально організувати переклад завершальній стадії навчання у вузі в фазу первинної адаптації в банку, що досягається шляхом залучення банківських фахівців до проведення занять за розробленими з їх участю програмами спецкурсів; виконання студентом контрольних, реферативних, курсових робіт, проходження ним усіх практик, включаючи переддипломну, і написання дипломної роботи з розробкою завдань, що відображають реальні проблеми функціонування даного банку. Таким чином, навчальний процес послідовно насичується елементами практики, і до моменту захисту дипломної роботи формується фахівець, значною мірою адаптований до умов роботи в банку і відповідає вимогам конкретного підрозділу і робочого місця.
Високий ступінь функціональної готовності фахівця на момент його зарахування до штату персоналу банку при порівняно невеликих витратах на його первинне розвиток, зведення до мінімуму втрат від неякісного й неповноцінного виконання операцій, активізація інноваційної діяльності в рамках творчого підходу до виконанню навчально-практичних завдань - ось основи ефективності даної системи. Незважаючи на це вона не отримала належного поширення у вітчизняній практиці управління банкрвскім персоналом і в даний час використовується практично лише в Банку Росії і Ощадбанку. У більшості вітчизняних банків питання системного підходу до управління персоналом та розробки прогресивних кадрових технологій не розглядають як пріоритетні. З таким підходом не можна миритися, якщо згадати, що однією з найголовніших причин кризи в банківській сфері та тотального банкрутства вітчизняних банків з'явився неефективний менеджмент, прорахунки в кадровій політиці багатьох з них.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz