Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Платники податку | ||
Під фізичними особами відповідно до ч. 1 НК розуміються громадяни РФ, іноземні громадяни та особи без громадянства. До 1 січня 2007 до фізичних осіб - податковим резидентам РФ ставилися фізичні особи, що фактично перебувають на території РФ не менше 183 днів у календарному році. Відповідно, фізичні особи, що фактично перебувають на території РФ менше 183 днів у календарному році, не були резидентами РФ. Якщо слідувати строго визначення, даному в НК РФ, то з 1 січня по 1 липня кожного року всі фізичні особи, які перебувають, у тому числі постійно проживають, на території РФ, є нерезидентами з усіма витікаючими з цього податковими наслідками. У 2001-2005 рр.., Щоб усунути цю невизначеність, в Методичних рекомендаціях, випущених податковою службою, роз'яснювалося, що на початок податкового періоду податковими резидентами РФ вважаються: громадяни РФ, які перебувають на реєстраційному обліку за місцем проживання і за місцем перебування в межах РФ; іноземні громадяни, які отримали в органах внутрішніх справ дозвіл на постійне проживання або посвідка на проживання в РФ; іноземні громадяни, які тимчасово перебувають на території РФ, зареєстровані в установленому порядку за місцем проживання на території РФ і складаються на 1 січня поточного року у трудових відносинах з організаціями, включаючи філії та представництва іноземних юридичних осіб, що передбачають тривалість роботи в РФ в поточному календарному році не менше 183 днів. Уточнення податкового статусу платника податків вироблялося: на дату від'їзду громадянина РФ на постійне місце проживання за межами РФ; на дату фактичного перебування іноземного громадянина на території РФ. Проте в 2004 р. Методичні рекомендації були спочатку засекречені, а потім в 2005 р. скасовані зовсім. Позиція Міністерства фінансів РФ і ФНС була роз'яснена листом Мінфіну РФ від 15 серпня 2005 р. № 03-05-01-03/82. У відповідності з цими роз'ясненнями на початок податкового періоду податковими резидентами РФ зізнавалися: всі громадяни РФ та Республіки Білорусь; іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають дозвіл МВС на постійне мешкання або посвідку на проживання в РФ. Всі інші іноземні громадяни та особи без громадянства вважалися податковими нерезидентами. Вони оподатковувалися за ставкою 30% і не мали права на отримання пільг. У разі якщо термін фактичного перебування зазначених осіб перевищував 183 дня, вони ставали податковими резидентами РФ і їхні податкові зобов'язання підлягали перегляду з початку податкового періоду. З 1 січня 2007 р. Федеральний закон від 27 червня 2006 р. № 137-ФЗ змінив діяв раніше порядок визначення статусу фізичної особи як податкового резидента РФ з метою обчислення та сплати ПДФО. Тепер відповідно до ст. 207 НК РФ період перебування фізичної особи на території РФ розраховується протягом 12 наступних поспіль місяців, а не календарного року. Таким чином, даний 12-місячний період може початися в одному (попередньому) календарному році і тривати в іншому. Податкові агенти визначають цей період на дату отримання доходу фізичною особою. Для визнання фі-зического особи податковим резидентом РФ термін його перебування в Росії протягом 12 наступних поспіль місяців залишився колишнім - 183 календарних дні. Цей термін може бути витриманий підряд або сумарно (з урахуванням виїзду - в'їзду на територію РФ). На думку Мінфіну РФ (лист від 3 липня 2007 р. № 03-04-06-01/207), підтвердженням фактичного знаходження на території Російської Федерації протягом певного терміну можуть послужити довідки з місця роботи , видані на підставі відомостей табельного обліку робочого часу. Об'єкт оподаткування Об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий платниками податків: для фізичних осіб - податкових резидентів РФ - від джерел у РФ і від джерел за межами РФ (повна податкова відповідальність); для фізичних осіб - нерезидентів РФ - від джерел тільки в РФ (обмежена податкова відповідальність). Розглянемо більш детально доходи від джерел у РФ, підлягають оподаткуванню. Перелік цих доходів визначено ст. 208 НК РФ: дивіденди і відсотки, отримані від російської організації, а також відсотки, отримані від російських індивідуальних підприємців і (або) іноземній організації у зв'язку з діяльністю її постійного представництва в Російській Федерації; страхові виплати при настанні страхового випадку, отримані від російської організації та (або) від іноземної організації у зв'язку з діяльністю її постійного представи-тва в Російській Федерації; доходи, отримані від використання в Російській Федерації авторських чи інших суміжних прав; доходи, отримані від здачі в оренду або іншого використання майна, що знаходиться в Російській Федерації; доходи від реалізації нерухомого майна, що знаходиться в РФ; акцій або цінних паперів РФ, а також часток участі в статутному капіталі організацій; прав вимоги до російської організації або іншій іноземній організації у зв'язку з діяльністю її постійного представництва на території РФ; іншого майна, що знаходиться в РФ і належить фізичній особі; винагороду за виконання трудових чи інших обов'яз-занностей, виконану роботу, надану послугу за вчинення дії в Російській Федерації; пенсії, допомоги, стипендії та інші аналогічні виплати, отримані платником податку згідно з чинним російським законодавством або отримані від іноземної організації у зв'язку з діяльністю її постійного представництва в РФ; доходи, отримані від використання будь-яких транспортних засобів, включаючи морські, річкові, повітряні судна та автомобільні транспортні засоби, у зв'язку з перевезеннями в Російську Федерацію і (або) з Російської Федерації або в її межах, а також штрафи та інші санкції за простій (затримку) таких транспортних засобів у пунктах навантаження (вивантаження) у Російській Федерації; доходи, отримані від використання трубопроводів, ліній електропередачі (ЛЕП), ліній оптико-волоконної та (або) бездротового зв'язку, інших засобів зв'язку, включаючи комп'ютерні мережі, на території Російської Федерації; інші доходи, одержувані платником податку в результаті здійснення ним діяльності в Російській Федерації. До доходів, отриманих за межами Російської Федерації та оподатковуваним податком відповідно до ст. 208 НК, відносяться: дивіденди і відсотки, отримані від іноземної організації за винятком відсотків, передбачених подп. 1 п. 1 ст. 208 НК; страхові виплати при настанні страхового випадку, отримані від іноземної організації, за винятком страхових виплат, передбачених підпунктом. 1 п. 1 ст. 208 НК; доходи від використання за межами РФ авторських чи інших суміжних прав; доходи, отримані від здачі в оренду або іншого використання майна, що за межами Російської Федерації ; доходи від реалізації: нерухомого майна, що перебуває за межами РФ; акцій або цінних паперів за межами РФ, а також часток участі в статутному капіталі організацій; прав вимоги до іноземної організації, за винятком прав вимоги, зазначених у четвертому абзаці подп. 5 п. 1 ст. 208 НК РФ; іншого майна, що знаходиться за межами РФ; винагороду за виконання трудових чи інших обов'яз-занностей, виконану роботу, надану послугу за вчинення дії за межами Російської Федерації; пенсії, допомоги, стипендії та інші аналогічні виплати, отримані платником податку відповідно до законодавства іноземних держав; доходи, отримані від використання будь-яких транспортних засобів, включаючи морські, річкові, повітряні судна та автомобільні транспортні кошти, а також штрафи та інші санкції за простій (затримку) таких транспортних засобів у пунктах навантаження (вивантаження) за винятком передбачених підпунктом. 8 п. 1 ст. 208 НК РФ; інші доходи, одержувані платником податку в результаті здійснення ним діяльності за межами Російської Федерації. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|