| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Граничний ризик нереалізації проекту та його зниження | ||
|
Визначальними є дві обставини: сама бізнес-ідея, покладена в основу проекту, і механізми її реалізації. При цьому граничне значення ризику задається саме в бізнес-ідеї, оскільки її поява на увазі множинність варіантів практичної її реалізації в процесі прийняття різноманітних рішень, серед яких при несприятливому збігу обставин (об'єктивних і суб'єктивних) можуть виявитися і найгірші варіанти рішень. Тому завжди є сенс у спробах визначення зазначеного граничного ризику. Граничний ризик нереалізації проекту в момент Т1 відповідає максимальному ризику від неприйняття необхідного рішення (рішень) або від прийняття зовсім неякісного рішення (рішень) з усієї сукупності рішень, прийнятих у період (Т1-Т2), істотно впливають на ризики проекту. Фактично тут позначається вплив усіх можливих ризиків, пов'язаних з «деревом рішень» на даному етапі. У момент Т2 граничний ризик знижується за рахунок якісних рішень, прийнятих у період (Т1-Т2), і стає рівним максимальному ризику від неприйняття необхідного рішення (рішень) або від прийняття поганого рішення (рішень) з усієї сукупності рішень, прийнятих у період (Т2 -Т3), що істотно впливають на ризики проекту. Те ж саме відбувається з граничним ризиком в момент Т3. У момент Т4 граничний ризик досягає свого найбільш імовірного значення Р4. У ході розробки проекту розробники приймають різні проектні ре-ня. При цьому зазвичай існують альтернативи - від кращих рішень до са-екпортувати поганих з можливих. Які рішення будуть закладені в проект, це залежить як від кваліфікації виконавців, так і від інших обставин. Так чи інакше до моменту Т2 проект повинен являти собою цілісну сукупність внутрішньо несуперечливих рішень, прийнятих розробниками. Але так як окремі ре-ня були вироблені фахівцями різної кваліфікації, то інвестиційний проект як сукупність рішень може внутрішньо характеризуватися різною якістю його складових елементів. У будь-якому випадку послідовне прийняття необхідних і можливих рішень (а також неприйняття потрібних рішень) поступово зменшує рівень невизначеності відносно всіх наступних рішень і відповідно величини граничного значення ризиків проекту. Чим якісніше опрацьовано проект, тим менше залишається невизначеність щодо результатів його подальшого бізнес-планування та практичної реалізації. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||