| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Сегментування за клієнтурної ознакою | ||
|
Для просування банківських товарів на ринок і реалізації слід диференціювати клієнтів і визначити тих, які можуть виступати в якості їх споживача. Вони мають різні смаки і потреби. Їх потрібно вивчати, впливати на них, для чого потрібне застосування різної маркетингової стратегії. Метод сегментації ринку, що представляє поділ неоднорідного ринку на ряд більш дрібних, однорідних сегментів, дозволяють, у свою чергу, виділити клієнтів, у яких близькі або навіть ідентичні інтереси і потреби. Сегментація відкриває можливість: більш точно оцінити цільовий ринок з точки зору потреб клієнтів; більш рельєфно чітко поставити цілі та прогнозувати ре-реальності успішного здійснення маркетингової програм. Для проведення сегментації потрібне дотримання наступних умов: сегмент повинен бути досить вагомим, щоб були виправдані витрати; відповідна реакція групи людей на дію банку або суб'єктів-тов господарювання, обраних у якості цільового ринку, повинна вигідно відрізняться від реакції інших сегментів. З точки зору клієнтської бази зазвичай виділяють 5 сегментів: Юридичні та фізичні особи, які є власниками або провідні операції з нерухомістю. Корпорації, фінансово-промислові групи. Інституційний ринок (банки-кореспонденти). Урядовий ринок (органи федерального і регіонального уряду, місцеві органи влади). Юридичні та фізичні особи по лінії довірчих послуг. В організації та здійсненні сегментації можливі різні варіанти. Так, іноді ділять весь ринок на окремі ділянки (регіони, міста, райони і т.д.) залежно від їх розташування, сегментуємо за географічною ознакою. Віковий розподіл людей дозволяє банку визначити інші цільові ринки в загальній масі клієнтури. На основі статистичного розподілу клієнтури за обраними ознаками, можна потім визначити і види банківських товарів для пропозиції клієнтам. Ринок вільних грошових ресурсів в Росії традиційно є ринком продавця і, отже, для того щоб успішно працювати в такому середовищі як покупця, акумулювати значний обсяг ресурсів, потрібен маркетинговий підхід до розв'язуваної задачі. Банк визначає, які маркетингові дії він повинен зробити, чому вони необхідні, де і коли будуть зроблені, оцінюється поточний стан банку, його майбутня орієнтація. Для цього ринок вільних грошових коштів ділиться на сектори відповідно до видів обертаються на них ресурсів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||