Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Тавасіева. БАНКІВСЬКА СПРАВА УПРАВЛІННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Зміст маркетингу і його взаємозв'язок з управлінням банком

Розвиток уявлень про маркетинг пройшло значний шлях. Разом з тим необхідно відзначити, що в основу західного маркетингу були покладені базові поняття, що не відрізняються науковою суворістю. Причина цього в тому, що відомий на сьогодні маркетинг - це скоріше сукупність описів емпіричного досвіду окремих щасливих бізнесменів. У спробах пояснення маркетингу та pro зв'язку з управлінням було перейдено якийсь розумний межа, після чого маркетинг багато стали розуміти як форму організації і управління компанією, тобто фактично ототожнювати з усіма діями компанії. Загальний низький рівень розуміння проблеми відображається в майже одностайному тлумаченні маркетингу як філософії (ідеології, політики) підприємництва.
У рамках економічного підходу неможливо задовольнитися «філософської» інтерпретації явища; доцільно поставити питання в іншій площині - про те, які практичні економічні дії припускає ця «філософія» бізнесу. Перший і найбільш поширений відповідь на дане питання зводиться до того, що маркетинг на практиці означає дотримання підприємцем пріоритету інтересів і потреб покупців (клієнтів). Відповідь не можна визнати задовільним, оскільки питання про природу або характері необхідних дій залишається відкритим. Втім, яка б філософія ні проголошувалася, підприємництву об'єктивно не притаманне віддавати пріоритет не своїм інтересам (дохід, прибуток, рентабельність), а інтересам сторонніх осіб. Зрозуміло, перед-цям не може ігнорувати інтереси останніх, якщо він не бажає розоритися. Проте задоволення інтересів покупців для нього не мета і не пріоритет, а всього лише засіб досягнення власних цілей.
Які ж реальні дії припускає дана вимога - не ігнорувати інтереси покупців (клієнтів)? Очевидно, маються на увазі вивчення та врахування купівельних (клієнтських) переваг, очікувань, можливостей, аналіз стану і тенденцій розвитку ринку, насамперед «своєї» його частини, можливо, певне на нього вплив.
Інша відповідь на сформульоване вище питання свідчить: маркетинг - філософія менеджменту, управління. Така відповідь сам по собі настільки ж неконкретний, але зате переводить проблему з максимально широкій області «філософії підприємництва» у більш вузьку - сферу управління. Але і в цьому випадку «філософський» відповідь слід конкретизувати, «заземлити» до рівня необхідних практичних дій, що можна зробити таким чином.
Управління в нормі грунтується на аналізі, передбачає його в якості сво-його попереднього етапу. Тому є підстави інтегрувати реальне з-тримання «маркетингової філософії» підприємництва, аналіз ринку в управлінські процеси. Далі необхідно відмежуватися від численних спроб в тій чи іншій формі ототожнити маркетинг і управління підприємством; фірмою, організацією. Дійсний питання, на який тут слід відповісти, - це питання про місце маркетингу як певної сукупності практичних управлінських дій в процесі управління організацією.
Як вже зазначалося в попередньому розділі, управління банком насправді є управління укрупненими об'єктами, відповідними основним напрямкам діяльності його колективу. Серед таких об'єктів буде і «маркетинг», але лише в якості одного з багатьох об'єктів. Таким чином, маркетингова діяльність - це частина загальної виробничо-фінансової та іншої діяльності організації, а управління даним напрямком діяльності - лише складова частина процесу управління.
Процес управління складається з дій управлінців і виконавців, здійснюваних у рамках наступних послідовних фаз: аналіз, планування, регулювання (оперативне управління), контроль. Питання в тому, в межах яких з названих фаз здійснюється маркетингова діяльність (управлінська). Про роль аналізу і його «причетність» до зазначеної діяльності вже було сказано. Тут необхідно додати тільки два моменти:
маркетинговий аналіз являє собою відстеження і осмислення зовнішніх по відношенню до організації факторів, причому тільки тих, які характеризують і / або визначають його ринкові позиції;
аналіз потрібен різний - оперативний і системний, стратегічний.
Вивчення ринку - не самоціль, а спосіб отримання інформації для прийняття
ефективних управлінських рішень. Такі рішення приймаються на етапах планування та регулювання. Сучасна управлінська наука під плануванням діяльності організації розуміє визначення нею власної стратегії розвитку на осяжний період, що конкретно включає формулювання: а) концепції (місії), моделі її перспективного стану, б) системи найважливіших якісних і кількісних цілей діяльності на плановий період; в) політики стосовно до різних об'єктах управління (у вигляді уточнених цілей діяльності, розрахованих на той же період); г) переліків практичних заходів, здатних реалізувати кожну з політик організації.
Рішення за ключовими пунктами «а» і «б» повинні прийматися на основі результатів стратегічного аналізу, виступаючих зазвичай у формі прогнозів. Що стосується намірів і цілей організації у відношенні своєї маркетингової діяльності, то відповідна політика повинна органічно увійти в пункт «в» і підкріплюватися власним переліком заходів у пункті «г». На етапі оперативного управління рішення мають базуватися на результатах і стратегічного (в першу чергу), і оперативного аналізу. Відповідні рішення, коригувальні поточну діяльність організації, при необхідності будуть поширюватися і на служби та працівників, які здійснюють функції маркетингу.
Отже, можна сформулювати ще одне обмеження відносно маркетингової діяльності: в рамках загального процесу управління організацією така діяльність безпосередньо здійснюється на етапах планування та регулювання, хоча потребує також у функціях аналітиків і контролерів.
З урахуванням викладеного маркетингу в першому наближенні можна дати такі загальні характеристики.
Маркетинг - діяльність, у тому числі управлінська, що дає можливість забезпечити найбільший успіх в умовах ринкової економіки. Він виник і розвинувся з потреби формувати той компонент управління комерційною організацією, об'єктом якої є зв'язки з іншими підприємницькими структурами, відносини купівлі-продажу, на адекватної основі - на базі максимально повного врахування ринкових факторів.
Маркетинг - компонент, внутрішня характеристика управління, що орієнтує діяльність організації на задоволення бажань клієнта і тим самим - на отримання максимальних прибутків.
Маркетинг - постійний скрупульозний і професійний аналіз ринку і заснована на результатах такого аналізу розробка (підтримка в актуальному стані) стратегії поведінки організації на ринку і реалізація всіх елементів такої стратегії.
Маркетинг - це внутрішній зв'язок управління та виконавської діяльності із задоволенням і стимулюванням попиту, пошук і реалізація нових конкурентних переваг, зміна структури пропозиції.
Маркетинг - усвідомлене й планомірне зміна пріоритетів в управлінні і виконавської діяльності у зв'язку із змінами внутрішніх і зовнішніх умов функціонування.
Маркетинг - активний вплив на споживачів (покупців, клієнтів) і конкурентів, розширення своєї участі на ринку, заняття та / або створення нових ринкових ніш.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz